Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Чиє місто Бердянськ?

Дореволюції1917 рокуБердянськбув«одинізнайкрасивішихінайбагатшихмістпівдняРосії» (Пржевальський). За панування комуністів у місті знищено 13 церков і соборів, які не просто обслуговували духовні потреби городян, а й слугували архітектурною окрасою міста, були його обличчям, привертали увагу відпочивальників. У 1951 році розібрано міський театр, який був копією Одеської опери. Відновити нині це диво архітектури навряд чи можливо. Розібрали унікальну вузькоколійку на металобрухт. Нині вона була родзинкою для туристів. 

Посаджений Шмідтом сквер  назвали парком, — а дерева вирубали. Були ще міські сади. Їх також поступово знищили. Колись завезеним  з Італії каменем (базальт) були замощені вулиці. Виглядало оригінально і красиво. Все це ретельно розібрали і перетворили на будівельне сміття. На місці єврейського кладовища збудували контору міськгазу (досіль людські кістки валяються, адже останнє поховання було 1952 року).

Центральні міські вулиці так бездарно «замостили», що авто їде по них, як кенгуру скаче по пустелі в Австралії. Побувавши у 1977 році в Бердянську, Петро Шелест сказав: «Місто маленьке, але брудне». А це був курорт Всесоюзного значення!

Після 1917 року в місті не забудовано жоднєї вулиці і не посаджено жодного скверу, а місцеві жителі «городом» вперто називають ту частину міста, що побудовано згідно з указом царя від 1862 року!

У нагірній частині міста у 1980-ті роки тепломережу проклали по надземних опорах висотою до 2 м (такий бездарний проект є дійсно унікальним рішенням і в майбутньому цю кумедію варто залишити для нащадків, щоб знали скільки дурнів було серед їхніх предків). Мікрорайони на тлі цих потворних трубогонів перетворилися щось на кшталт заводських корпусів.

Заводи у Бердянську «чомусь» побудували на березі моря, а мікрорайони для людей — у степу...

Згадую приколи Штепселя і Тарапуньки: «Кинув 20 копійок в воду — видно?» Тарапунька: «Видно». «А в Бердянську?» «В Бердянську вкинули три мільйони — і не видно». І тоді і тепер жителі міста завдяки «турботі партії і уряду» розносять воду по квартирах у бачках, так само як у 1942 році в блокадному Ленінграді.

За часів незалежності України влада знищила радгосп «Жовтнева хвиля» (виноградники і винкомбінат, а також виноградарний технікум). Знищила заводи і фабрики (в Мелітополі, де розумні українці — патріоти все працює), в тому числі взуттєву і трикотажну фабрики, рибокомбінат, молокозавод.

Знищили комунальний пасажирський транспорт, а з ветеранів праці «здирають» за проїзд всупереч Закону України від 1993 року (стаття 12: Ветерани України забезпечуються безплатним проїздом у всіх видах транспорту, крім таксі). Хто-небудь відповість за це? Що скажет на це пан Баранов?

Екологічно перевантажили красуню Азова — косу (в радянський період не дозволявся туди заїзд автомобілів).

Протягнули водогін з Каховського болота за 200 км і подали в місто найдорожчу у світі і найнепридатнішу до споживання воду в 2007 році (відкривали святково). А водосховище місцевої річки Берда забезпечувало і місто, і працюючі раніше промислові об’єкти екологічно кращою і дешевшою водою. Нині люди п’ють воду тільки привозну, купують її в магазинах. Результат — за 20 років не посаджено жодного дерева, жодної квітки у курорті всеукраїнського значення! Вулиці не поливають, бо дорого! 

Винайшли «ноу-хау» по обрізанню дерев. Тепер замість дерев в місті стирчать потворні обрубки дерев. Так «озеленили» місто, що мамки бояться туди водити дітей.  Замість чудових зелених алей, які були легенями міста і прихистком від спеки, ми отримали картину жахів на багато років уперед!

В місті були встановлені прекрасні залізобетонні опори для освітлення і тролейбусної лінії. Але у 2012 році «не сіло, ні впало» додатково до цілих опор поставили ще й нові, металеві опори освітлення. І тепер вас супроводжує не бульвар з деревами, квітами, а стовбова дорога аж до мерехтіння в очах!

У 2010 році вирішили побудувати ковзанку для «народу». Не придумали нічого розумнішого, як забетонували фундамент прямо на асфальті єдиної площі в місті? І тепер бетонна «краса» перед палацом спорту зустрічає гостей. Знай наших! 

Мер у 2012 році розмахнувся не на жарт. У період курортного сезону, зневаживши десятками тисяч люду, затіяв реконструкцію площі перед міськвиконкомом. Спека не завада! Осінь  не підходить для таких діянь! Будівельники зрубали прекрасні каштани. Тепер ніде в спеку заховатись і відпочити. Знай наших!

Ну, а про знищений Азов, замори бичка (чого ніколи раніше не було), винищену рибу навіть лінивий знає.

А які чудові пам’ятники установили наші керманичі! Ви думаєте, що Т.Шевченкові, Вороному (всесвітньовідомому математику, що вчився тут, а батько його був директором гімназії), правдолюбу генералу Григоренку, народному меснику Махнові, автору пісні «На долині туман», чи, може, відомим людям нашого краю? Дзузьки! Як «безцінний» спадок бережуть монумент Леніну, за вказівкою якого і підривали духовні і архітектурні осередки міста. На додаток «воздвигли»  монументи: сантехніку, колорадському жуку, жабі, секретарю горкома, дітям лейтенанта Шмідта, бичку, рибалці, графу Воронцову, про якого О.Пушкін якось написав:

«Полу-милорд, полу-купец,

Полу-мудрец, полу-невежда,

Полу-подлец, но есть надежда,

Что будет полным наконец» (О. Пушкін служив в канцелярії Воронцова і добре знав його). 

Колись стояла у Бердянську старовинна водонапірна башня, як символ курорту. Щоб зробили у приморській Хорватії. Відреставрували б здали під ресторан чи кав’ярню «Стара вежа». А у нас її... підірвали. Мабуть, було по-дитячому цікаво подивитися, як розлітається на друзки чиясь праця. Бо церков же старих у місті немає, всі підірвали ще комуністи. Звичайно, робляться у місті і добрі справи, все-таки курорт привертає увагу тисяч туристів, в основному з України. Шкода, що нічого українського у місті не залишається, бо навіть назви вулиць з української нещодавно терміново переробили на російську. Невже влада так низько оцінює освітній рівень громадян?

М.Савченко
Запоріжжя—Бердянськ

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com