Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
|
||
Посилення східного вектора?Український уряд, згідно з заявленими планами, продовжує активну роботу з розширення торговельно-економічних відносин з найбільшими партнерами – Євросоюзом і СНД, зокрема Митним союзом. Після парафування 20 липня угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі з ЄС Україна ратифікувала Договір про ЗВТ СНД, який набуде чинності у вересні поточного року. Але на підході новий документ – тепер уже окремо з країнами Митного союзу і Єдиного економічного простору (ЄЕП). Україна і Євразійська економічна комісія підписали меморандум про співпрацю з питань торгівлі. З української сторони меморандум підписали міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко, з боку комісії — міністр із торгівлі — член колегії Євразійської комісії Андрій Слєпньов. П.Порошенко зазначив, що підписання угоди про зону вільної торгівлі та даного меморандуму дасть змогу лібералізувати доступ української та російської продукції на взаємні ринки. «У найкоротші терміни ми напрацюємо план заходів, який дасть змогу суттєво лібералізувати доступ на ринки як України, так і країн Митного союзу», — сказав він. Також П.Порошенко зазначив, що будуть розроблятися механізми досудового врегулювання економічних суперечок. «Незважаючи на те, що угода про ЗВТ має механізми судового врегулювання суперечок, ми з Андрієм Слєпньовим домовилися про те, що ми докладемо всіх зусиль для того, щоб ці суперечки до суду не доводити», — підкреслив П.Порошенко. Крім того, він відзначив додаткові можливості у вирішенні економічних суперечок. «Щодо механізму захисту обох країн, то після ратифікації на сьогоднішній день в українських і російських виробників з’являться можливості звертатися до відповідного арбітражного органу не тільки з питань мита, не тільки з питань захисних заходів, але й з питань технічних бар’єрів торгівлі», — зазначив він . За його словами, сторони також домовилися про лібералізацію всіх торгових обмежень, які на сьогодні присутні у взаємній торгівлі. Він нагадав, що на сьогодні дані обмеження вже зняті по трубної продукції. 30 липня ВР ратифікувала цей договір. Україна стала третьою після Росії і Білорусі країною, яка ратифікувала документ. 9 серпня Президент Віктор Янукович підписав Закон «Про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі». Договір про ЗВТ СНД набуває чинності через 30 днів після того, як третя країна, яка ратифікувала документ, подасть документацію про ратифікацію в депозитарій СНД. Мета Меморандуму, згідно з проектом документа, – «зміцнення співпраці між державами – членами МС і ЄЕП та Україною, підвищення його результативності, аналіз проблем взаємної торгівлі і пошук взаємоприйнятних шляхів вирішення». Документ не містить ніяких конкретних планів щодо секторальної співпраці чи співпраці з третіми сторонами. Він фіксує лише наміри детальніше і погоджено опрацьовувати всі питання взаємної торгівлі України з країнами МС і ЄЕП. Зокрема, Меморандум передбачає: обмін інформацією про заходи, які мають вплив на торгівлю; вивчення можливостей підвищення транспарентності чинних адміністративних і регулятивних систем, що належать до торгівлі; обмін досвідом з метою підвищення передбачуваності регулятивного середовища у сфері торгівлі; оцінку наслідків чинних і планованих до застосування заходів регулювання торгівлі товарами; організацію консультацій з конкретних проблемних питань і пошук шляхів їх взаємоприйнятного вирішення; обмін статистичними даними про динаміку торговельних та інвестиційних потоків між державами – членами МС і ЄЕП та Україною; розробку рекомендацій і сприяння взаємодії ділових кіл, об’єднань та асоціацій бізнесу з питань, що входять до сферу відання цього документа. Виконання принципів меморандуму буде покладено на міністрів, які відповідають за торгівлю, працюють у рамках «Діалогу з торговельних питань». Зустрічі на рівні керівників «діалогу» проводитимуться не рідше ніж один раз на півроку, при цьому до складу делегації Євразійської економічної комісії входитимуть повноважні представники держав – членів МС і ЄЕП. Перше засідання керівників «діалогу», згідно з проектом документа, має бути проведене протягом трьох місяців після дати підписання меморандуму. Зараз, на тлі паузи, яка може перерости у припинення розвитку будь-яких, зокрема торговельно-економічних, відносин з країнами Євросоюзу, меморандум про співпрацю з Євразійською комісією видається куди важливішим, ніж звичайний рамковий документ. Він практично підтверджує, що потенціал розвитку відносин України зі східними партнерами є, процес пошуку шляхів його реалізації перебуває в активній фазі. Крім того, буквально 25 серпня, в ході зустрічі з Президентом Росії Володимиром Путіним, Віктор Янукович заявив, що Україна хотіла б стати спостерігачем у Шанхайській організації співробітництва (ШОС) і розраховує, що РФ виступить одним з її партнерів у цьому об’єднанні (учасники ШОС – Казахстан, Киргизія, КНР, Росія, Таджикистан, Узбекистан. Спостерігачі – Афганістан, Індія, Іран, Монголія, Пакистан). Про певний акцент «на схід» може свідчити й недавня заява Януковича про те, що євроінтеграція «будь-якою ціною» для України неприйнятна. Водночас Україна не має наміру «заплющувати очі» на певні вільності Росії у рамках співпраці. Згідно з інформацією, яку має у своєму розпорядженні УНІАН, Україна незадоволена запровадженням РФ з 1 вересня утилізаційного збору на автомобілі, які ввозяться на її територію. Якщо претензії Києва з цього приводу ще не були висловлені Москві офіційно, то найближчим часом це відбудеться. Київ вважає, що таке одностороннє рішення Москви суперечить Договору Євразійської комісії, яка є єдиним постійно діючим регулювальним органом Митного союзу і Єдиного економічного простору. Також введення утилізаційного збору не узгоджується з нормами Договору про ЗВТ СНД, який набуде чинності у середині вересня. Так чи інакше, але розвиток відносин з пострадянськими країнами необхідний, оскільки це найважливіші торговельні партнери України. Наприклад, за 6 місяців 2012 року товарообіг з СНД від загального обсягу становив майже 40% (29,4 млрд дол. США), причому на країни Митного союзу з цього показника припадає майже 95% (27,9 млрд дол. США). Водночас викликає великий сумнів, що Україна у рамках євразійської співпраці зможе налагодити з партнерами рівноправні та взаємовигідні відносини.
***
Екс-міністр економіки України Богдан Данилишин вважає, що реалізація договору про Зону вільної торгівлі СНД є кроком у бік приєднання України до Митного союзу, і прогнозує, що вже у вересні консультації між Києвом і Москвою з питання приєднання України до МС можуть активізуватися. «Я думаю, що, починаючи з другої половини вересня, почнуться більш посилені консультації зі всіх ключових питань (про приєднання України до МС – УНІАН), будуть зроблені певні заяви на вищому державному рівні. До виборів можуть бути підписані деякі документи», — сказав він. Б.Данилишин переконаний, що сам по собі Договір про ЗВТ СНГ «погоду» у взаємній торгівлі між країнами СНД не змінює. Також екс-міністр економіки відзначає, що, оцінюючи наслідки дії Договору, необхідно враховувати не лише економічний, а й політичний бік. «Крім економічної ситуації, хочу привернути увагу ще до однієї деталі. Вільна торгівля — це довіра і цивілізовані методи ведення справ. На превеликий жаль, у країн-учасників ЗВТ СНГ довіра один до одного дуже невелика, спостерігається велике прагнення бачити в іншій країні васала, конкурента, але не партнера. Ми, пострадянські держави, ще не навчилися вести чесний рівноправний діалог», — відзначив Б.Данилишин. Крім того, він висловив сумнів, що Росія погодиться на допуск України до своєї газотранспортної системи для здійснення прямих поставок газу з Туркменістану. «На мою думку, Росія не піде на такий крок найближчим часом. Адже тут питання не тільки в доставці азіатського газу на територію України — це більш стратегічний і геополітичний крок доступу на європейські ринки. Крім того, це не тільки туркменський газ, треба дивитися дещо ширше, враховуючи розгалужену мережу газопроводів Туркменістану і деяких країн Азії», — відзначив Б.Данилишин. УНІАН |
||
© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено. Передрук матеріалів тільки за згодою редакції. З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com |