ПРАВИЛА МАНІПУЛЮВАННЯ ЛЮДЬМИ

1. Відвернення уваги

Основним елементом управління суспільством є відвернення уваги людей від важливих проблем і рішень, що приймаються політичними і економічними правлячими кругами, за допомогою постійного насичення інформаційного простору малозначними повідомленнями. Прийом відвернення уваги дуже істотний для того, щоб не дати громадянам можливості отримувати важливі знання в галузі науки, економіки, психології, нейробиологии і кібернетики.

«Постійно відволікати увагу громадян від справ­жніх соціальних проблем, перемикаючи їх на теми, що не мають реального значення. Домагатися того, щоб громадяни постійно були чимось зайняті, і у них не залишалося часу на роздуми; з поля — в загороду, як і усі інші тварини (цитата з книги «Тиха зброя для спокійних воєн»).

2. Створювати проблеми, а потім пропонувати способи їх рішення

Цей метод також називається «проблема-реакція-рішення». Створюється проблема, деяка «ситуація», розрахована на те, щоб викликати певну реакцію серед населення з тим, щоб воно само зажадало вживання заходів, які потрібні правлячим кругам. Наприклад, допустити розкручування спі­ралі насильства в містах або організувати криваві теракти для того, щоб громадяни зажадали ухвалення законів про посилення заходів безпеки і проведення політики, що ущемлює громадянські свободи. Чи: викликати економічну кризу, щоб змусити прийняти, як необхідне зло, порушення соціальних прав і згортання роботи міських служб.

3. Спосіб поступового застосування

Щоб добитися вживання якого-небудь непопулярного заходу, досить впроваджувати її поступово, день за днем, рік за роком. Саме таким чином були нав’язані принципово нові соціально-економічні умови (неолібералізм) в 80-х і 90-х роках минулого століття. Зведення до мінімуму функцій держави, приватизація, невпевненість, нестабільність, масове безробіття, заробітна плата, яка вже не забезпечує гідне життя. Якби усе це сталося одночасно, то напевно привело б до революції.

4. Відстрочення виконання

Інший спосіб продавити непопулярне рішення полягає в тому, щоб представити його як «хворобливого і необхідного» і добитися в даний момент згоди громадян на його здійснення в майбутньому. Набагато простіше погодитися на які-небудь жертви в майбутньому, чим в сьогоденні. По-перше, тому що це не станеться негайно. По-друге, тому, що народ в масі своїй завжди схильний леліяти наївні надії на те, що «завтра усе зміниться до кращого», і що тих жертв, яких від нього вимагають, вдасться уникнути. Це надає громадянам більше часу для того, щоб звикнутися з думкою про зміни і покірливо прийняти їх, коли настане час.

5. Звертатися до народу, як до малих дітей

У більшості пропагандистських виступів, розрахованих на широку публіку, використовуються такі аргументи, персонажі, слова і інтонація, неначе йдеться про дітей шкільного віку із затримкою в розвитку або розумово неповноцінних індивідуумів. Чим посиленіше хтось намагається ввести в оману слухача, тим більшою мірою він прагне використовувати інфантильні мовні звороти. Чому? «Якщо хтось звертається до людини так, як ніби йому 12 або менше років, то через навіюваність, у відповідь або реакції цієї людини, з певною мірою вірогідності, також буде відсутня критична оцінка, що характерно для дітей у віці 12 або менше років.

6. Робити упор на емоції в набагато більшій мірі, ніж на роздуми.

Дія на емоції представляє з себе класичний прийом, спрямований на те, щоб заблокувати здатність людей до раціонального аналізу, а у результаті, і взагалі до здатності критичного осмислення того, що відбувається. З іншого боку, використання емоційного чинника дозволяє відкрити двері в підсвідоме для того, щоб впроваджувати туди думки, бажання, страхи, побоювання, примуси або стійкі моделі поведінки.

7. Тримати людей в неуцтві, культивуючи посередність

Домагатися того, щоб люди сталі не здатні розуміти прийоми і методи, використовувані для того, щоб ними управляти і підпорядковувати своїй волі. «Якість освіти, що надається нижчим громадським класам, має бути як можна мізернішою і посередньою з тим, щоб неуцтво, що відділяє нижчі громадські класи від вищих, залишалося на рівні, який не зможуть здолати нижчі класи».

8. Спонукати громадян захоплюватися посередністю

Впроваджувати в населення думку про те, що модно бути тупим, вульгарним і невихованим.

9. Посилювати відчуття власної провини

Змусити людину увірувати в те, що тільки вона винна у власних нещастях, які відбуваються, зважаючи на недолік її розумових можливостей, здібностей або зусиль, що докладаються. В результаті, замість того, щоб повстати проти економічної системи, людина починає займатися самоприниженням, звинувачуючи в усьому саму себе, що викликає пригнічений стан, що призводить, в числі іншого, до бездіяльності. А без дії ні про яку революцію і мови бути не може!

10. Знати про людей більше, ніж вони самі про себе знають

Протягом останніх 50 років успіхи в розвитку науки призвели до утворення розриву між знаннями простих людей, і відомостями, які мають і користуються панівні класи. Завдяки біології, нейробіології і прикладній психології, «система» отримала у своє розпорядження передові знання про людину, як в області фізіології, так і психіки. Системі вдалося дізнатися про звичайну людину більше, ніж вона сама про себе знає. Це означає, що в більшості випадків система має більшу владу і більшою мірою керує людьми, ніж вони самі.

Н.Хомський, «Rebelion», Іспанія