Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
|
||
МИ БЕЗЗАХИСНІ ПЕРЕД ГМОДобрий день шановна редакціє! Нещодавно слухала передачу про сучасні біотехнології, зокрема генномодифіковані продукти харчування. Віктор Кунах та Богдан Моргун запевняли слухачів, що ГМО не шкідливі. Обоє вихваляли генетичну кукурудзу, її стійкість до шкідників. Про вплив ГМО на здоров’я — жодного слова. Проте українці давно завважили, що відколи у 1995 році зернові культури стали обробляти препаратами генетиків (емістин, потетін, агростимулін) з нашим здоров’ям відбуваються якісь дуже сумні речі. Маю на увазі збільшення кількості онкохворих. В основному це рак прямої і товстої кишок. Хірурги-проктологи давно б’ють на сполох, але ця інформація, видно, комусь муляє очі. Наша земля при правильному використанні могла бі без ГМО прогодувати всіх українців. Ще у 2005 році лікар-онколог Олег Мобиляк сказав: «Генетично модифіковані продукти харчування спричиняють захворювання на рак. Це бомба уповільненої дії. В США ще в 1970-ті основним захворюванням був рак прямої кишки». Тимчасом в Україні йде безперервна реклама препаратів на основі генної інженерії, які сиплють як добавки у корм тваринам. Вже не кури лежать в магазинах, а слони. Чи їх хтось серйозно досліджував? Це продукція для плебсу, а наші керманичи їдять, мабуть, продукти з «чистих» ферм, або ті, які доставляються із екологічно чистих країн? В законі «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні та практичному використанні генетично модифікованих організмів» відсутні чіткі та повні визначення основних термінів, що може призвести до неоднозначного трактування найважливіших положень закону. Найбільш розпливчатими є найважливіші визначення — «ГМО» та «біобезпека». Сумнівним є необхідність з боку Кабінету Міністрів України «забезпечувати здійснення заходів щодо державної підтримки генетично-інженерної діяльності», а також «організовувати міжнародне співробітництво з метою сприяння Генетично-інженерній діяльності». По-суті це дозвіл на поширення цієї гидоти по всій Україні. У нас відсутній єдиний орган, який відповідає за ввезення та використання ГМО. Неефективно діють установи, організації та підприємства комісій з біобезпеки. Відсутня належна регламентація порядку реєстрації та продажу ГМО. Не забезпечено право громадськості впливати на процеси прийняття рішень щодо реєстрації та продажу ГМО. Відсутнє встановлення дійсних вимог щодо маркування ГМО. Режим доступу до інформації щодо ГМО є занадто обмеженим можливими конфіденційними відомостями. Не регламентовано механізм отримання інформації про ГМО громадськістю. Тобто населення України абсолютно не захищене перед світовою навалою на ймення ГМО. Ольга Згура |
||
© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено. Передрук матеріалів тільки за згодою редакції. З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com |