Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Інфляція у 100%

За даними офіційної білоруської статистики, інфляція в країні за січень-жовтень цього року склала 101,5%. У крамницях не встигають переставляти  цінники, Нацбанк Білорусі щомісяця підвищує ставку рефінансування, а люди втомилися шукати, де що дешевше.

За даними незалежних фахівців у зв’язку з економічною кризою, за межу бідності потрапила майже половина білорусів.

Маховик інфляції, розкручений масованими соціальними виплатами напередодні минулорічний президентських виборів, що завершилися четвертим переобранням Аляксандра Лукашенкана на президентську посаду, не зупиняється.

За офіційними даними Бєлстата, у жовтні 2011 року споживчі товари в Білорусі подорожчали на 8,3%, а з початку року інфляція перейшла символічну межу у 100%.

10 листопада у десятий раз за рік зросли ціни на бензин та дизельне паливо. Автомобілісти протестують — 11 листопада у центрі Мінська та інших міст відбулася чергова акція «Стоп-бензин!».

У червні цього року, коли пальне подорожчало на третину, після такої ж акції, яка тоді паралізувала центр Мінська, президент Лукашенко наказав цінам на пальне: «Назад!», і це сталося. Тепер бензин подорожчав до того ж рівня, який у червні вивів автомобілістів на протест, але цього разу гучної акції не вийшло. 11 листопада сильного протесту власників автівок не сталося, бо у порівнянні з іншими споживчими товарами ціни на бензин виросли не так стрімко.

До кризи 95-й бензин у Білорусі коштував 3400 рублів, наразі — 5550, а дизельне пальне подорожчало ще більше — з 2850 рублів за літр до 5750. Утім, якщо ці ціни переводити їх у долари — то бензин і солярка навіть подешевшали.

Більшість білоруських виробників, передусім, харчів, «прив’язали» свої ціни до курсу долара.

На 11 листопада курс долара США в Білорусі зріс з початку року майже утричі — з 3011 рублів за долар до 8850. Цього року білоруська валюта пережила дві девальвації та знецінилася на 189%. Але деякі ціни на харчі перестрибнули і цю прив’язку до долара — окремі групи товарів подорожчали у 4-5 разів.

Натомість, заробітні плати та пенсії залишаються «неприв’язаними» до долара.

Пенсіонер Леонід К. з Мінська через день ходить за продуктами до Комаровського ринка. Інші товари тепер його мало переймають — на них не вистачає пенсії — тільки на харчі. Він підраховує: «За рік у 4 рази подорожчала олія — з 5 до 20 тисяч, десяток яєць подорожчав з 3 до 9 тисяч, цукор коштував коло 2 тисяч, а тепер — 6. Пакет «Геркулесу» коштував 1 тисячу, а наразі — 5! Дуже подорожчали інші крупи, а також молоко, кефір, сири… Саме дороге сало коштувало 13 тисяч, а тепер — 45!»

Леонід, очікуючи підвищення цін, закупив собі певний запас цукру, борошна, круп. Він знає, що, наприклад, сир з Верхнєдвінська на 5 тисяч дешевше, але там, де його продають, стоять величезні черги. Черги завжди стають там, де щось дешевше.

Рік тому пенсія пана Леоніда становила 900 тисяч на місяць, тепер, після «президентського» підвищення пенсій він став мільйонером — має пенсію у 1 мільйон 300 тисяч рублів. Якщо це перевести на американську валюту, то торік його пенсія була 300 доларів, а тепер немає і 150. І це не найгірша пенсія в Білорусі. Варто зауважити, що багато хто з вчителів, санітарок, робітників заробляють менше, ніж ця пенсія.

Леонід не згадав горілчані напої, бо вже їх майже не купує, а для когось вони важливі. За рік пиво у середньому подорожчало з 2 до 6 тисяч, півлітра горілки з 8 до 20 тисяч.

Елла К. працює продавщицею у продуктовому магазині у містечку Раків Мінської області. Вона каже, що за рік у них дуже подорожчали хліб, печиво, м’ясо, ковбаси, сигарети — те, що люди купують щодня. Після чергового подорожчання у деяких покупців не вистачає грошей, щоб купити, що хотіли: «Ми приймаємо ці товари у стані стресу. Люди приходять і розраховують купити їх за одну суму, а виявляється, що ціна вже на 30% більше. Волосся стає дибки... Вони не знають, чого чекати далі. Хтось лається, хтось зітхає, хтось причитає».

Елла як багатодітна мати сама в дуже скрутній матеріальній ситуації. І раніше було нелегко, а зараз стало зовсім погано, каже вона, а держава ніяк не допомагає: «Якщо до цього обвалу у нас ситуація була така, що ми ледве кінці з кінцями зводили, то тепер це ще розділене на 2. Насправді ми зараз навіть і не підраховуємо, який у нас дохід, бо з кожним тижнем цих доходів все меншає. Навіть не знаю, що сказати — обійняти і плакати».

Елла каже, що зарплати в сім’ї витрачаються тільки на дітей, про себе дорослі забули, а щоб прогодуватися, садять більше картоплі та капусти.

Представник Мінекономіки Білорусі Іван Бєльчик днями заявив, що «з урахуванням соціальної політики, яка проводиться, населення, яке перебуває за межею бідності, в Білорусі практично немає»: «У нас в Республіці Білорусь населення з рівнем прожиткового мінімуму менше одного долара на день (офіційна міжнародна межа бідності) фактично немає. А ось щодо іншого показника, менше 4 доларів на людину в день, то певний відсоток таких у нас є».

Незалежний експерт Костянтин Скуратович обурений цією заявою: «Цей показник, один долар в день, застосовується для країн на південь від Сахари, для дуже бідних країн третього світу. Там, де не треба на паливо витрачатися, на теплий одяг».

Офіційно в Білорусі межею бідності вважається бюджет прожиткового міні­муму, який з 1 листопада становить 574 790 рублів. Костянтин Скуратович: «Як на ці гроші прожити? А тепер, коли всі споживчі ціни стрибнули, навіть важко визначити кількість бідних. Тому що майже всі пенсіонери, якщо неофіційно, пішли за межу бідності, працівники цілих галузей економіки, наприклад, текстильної промисловості, також пішли за цю межу».

Костянтин Скуратович вважає, що всього за межею бідності в зв’язку з економічною кризою опинилося 30-40% населення Білорусі.

Президент Білорусі Лукашенко цілий рік свого нового президенства повторює, що в Білорусі кризи немає, що його досі підтримує 70% населення.

Але цього тижня він дещо змінив інтонацію. Звертаючись до прем’єр-міністра Михайла М’ясниковича, Лукашенко сказав: «Треба починати працювати не в кабінетах, а безпосередньо на землі, підприємствах, з робітниками і селянами, тоді ви зрозумієте, що таке ринок і як живе сьогодні селянин, робітник, та й вже велика частина інтелігенції. Скоро ми будемо дійсно ходити в магазини, як в музеї. Якщо ви не згодні з тим, що я кажу, давайте всіх вас переведемо на життєві підвалини, на ті рейки, якими рухається сьогодні небагата частина населення, а у нас це більшість населення. Спробуйте ви пожити в цих умовах». Лукашенко наказав урядові зробити все, щоб до 1 травня 2012 року кардинально змінити думку населення про уряд, про владу.

Валерій Боянівський
ВВС Україна

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com