Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Було ваше, стане наше

Конституційний Суд України дозволив виконавчій службі безперешкодно заходити в квартири боржників з моменту порушення майнової суперечки. Держава хоче спростити процедуру стягнення дріб­них боргів: комуналки, штра­фів, податків і зборів. Проте правозахисники переконані, що ця норма пошириться і на банківські кредити. До недавнього часу дозвіл на примусове проникнення в житло боржника суди приймали на власний розсуд. Одні судді давали такий доступ на перше прохання позивача. Інші відмовляли, керуючись презумпцією невинності і положенням Конституції про недоторканість будь-якого майна. Мовляв, поки заборгованість не доведена в судовому порядку, входити в чуже житло не може ніхто, навіть державний виконавець. Природно, така можливість була хорошою корупційною лазівкою — з’являлася можливість «домовитися» з суддею будь-якої із зацікавлених сторін. Боржник міг «попросити» не давати дозволу на вхід в квартиру, так само як і позивач міг домовитися про надання такої можливості.

Проте тепер самодіяльність судів скасована. Конституційний Суд України видав роз’яснення, в якому чорним по білому сказано: державному виконавцеві дозволено проникати в житло відповідача на будь-якому етапі розгляду майнової суперечки.

Простіше кажучи, це означає, що будь-який громадянин України, на якому «висить» заборгованість і початий судовий розгляд, вже завтра може чекати на порозі представника виконавчої служби. Навіть до визнання боргу в судовому порядку. Ніякі відмовки і посилання на Конституцію прийматися не будуть. Тому що її норма про недоторканість житла не поширюється на випадки, коли громадські інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Так сказано в роз’ясненні КСУ.

З урахуванням усіх заборгованостей, які сьогодні є в українських громадян, вердикт КСУ може викликати ефект доміно. Тільки по оплаті послуг ЖКГ після неодноразового підвищення комунальних тарифів загальний борг населення в країні перевищує 13 млрд грн. Кредитна заборгованість позичальників перед банками на порядок вище. За даними НБУ, обсяг проблемних банківських кредитів населення — близько 30 млрд грн, хоча, за експертними оцінками, ця цифра в рази більше. Отже, Державної старанної служби роботи досить.

Втім, банкіри свою участь в примусових відвідуваннях квартир позичальників заперечують. «Роз’яснення КСУ було дане на користь держави, — вважає радник президента Асоціації українських банків (АУБ) Олексій Кущ. — Це логіка державного управління, спрямована на адміністрування невеликих боргів, викликаних комунальними і податковими неплатежами».

На думку експерта, найінтенсивніше новацією користуватимуться все-таки комунальники. Депутати прийняли нову редакцію Закону «Про виконавчу службу», що розширює повноваження цієї нелюбимої людьми організації. Тепер Конституційний Суд усунув процесуальну колізію з нормами основного закону. Експерти попереджають: дієвий механізм стягнення боргів із злісних неплатників створений, і тепер ніяке чергове підвищення тарифів вже не стане причиною для зростання комунальних бор­гів.

«Для банківських установ цей захід не грає практично ніякої ролі, — говорить Кущ. — Набагато дієвішою нормою проти злісних неплатників було б рішення Міністерства юстиції про можливість на користь банку перереєструвати в БТИ право власності на запоруку без ув’язнення з боржником спеціального договору про врегулювання суперечки. А посилати державних виконавців до позичальників, що заборговували великі суми, — процес малоефективний і економічно недоцільний».

Ось слова менеджера боргового агентства І.Бутко: «Практика показує, що банки найчастіше не доводять справу до суду і до опису майна державними виконавцями. Одна справа, коли борг складає 5 тис. грн., і зовсім інше — коли квартира до кризи коштувала $150 тис., а тепер всього $50 тис. Тому банки воліють вирішувати проблему полюбовно, погоджуючись на реструктуризацію або домовляючись про добровільний продаж заставного майна».  Правда, вважати за краще і робити — зовсім різні речі. Деякі колектори припускають, що банки все ж використовуватимуть можливість проникати в квартиру боржника і описувати його майно на підставі рішення суду. Просто для того, щоб чинити на неплатника психологічний тиск і прискорити повернення боргів.  Мабуть, передчуваючи подібну тенденцію, особливо заповзятливі українці вже почали готуватися до гіршого. «Останнім часом серед боржників все частіше спостерігається практика зміни форми власності заставного майна, — говорить заступник голови Фонду «Взаємодопомога» І.Степанов. — Тому держвиконавці, описуючи майно позичальника, часто виявляють, що квартира в наймі, меблі в оренді, а побутова техніка в лізингу». Це цілком виправдана реакція, вважає правозахисник: «Відстежуючи зміни нинішнього законодавства, можна зробити висновок, що йде повномасштабний наступ на права українських громадян. На усіх фронтах, особливо на економічному. Спочатку підприємцям ставлять палиці в колеса податківці, а потім їх же виселяють з квартир за кредитні, комунальні або податкові борги. Старанна служба при цьому особливо не церемонитиметься. Недивно, що люди починають захищатися усіма доступними засобами, хоч і не завжди правовими».

А от юрист К.Муравйова такої думки: «Коли ми говоримо про майнові позови, не можна мати на увазі тільки позови про стягнення заборгованості по послугах ЖКГ або перед банками по кредитних договорах. Це й інші позови — повернення грошових коштів, отриманих у позику або вартість проданого майна. При цьому суперечки про стягнення заборгованості часто безперспективні через відсутність засобів або майна у боржника на момент виконання рішення суду. Особливо, якщо цим боржником виступає фізична особа. Враховуючи, що боржники мають досить можливостей для зловживання своїми правами (що призводить до порушення прав інших осіб), цілком логічно, що Конституційний Суд України дав офіційне тлумачення на користь проникнення державних виконавців в житло. Як забезпечення позову це дає можливість накласти арешт на майно. В той же час необхідно пам’ятати: ця норма надає право проникати в житло лише держвиконавцям. Задоволення вимог про забезпечення позову вимагає достатньої аргументації і не приводити до грубого порушення прав інших осіб».

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com