Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Замовники та виконавці

Мер Львова Андрій Садовий вважає, що замовників травневого побоїща треба шукати за межами держави: «Замовники подій у Львові 9 травня — не в Україні. Якщо хтось хоче завдати болю Україні, то він б’є по Львову, тому що Львів — твердиня українських національних цінностей. Це був удар по Україні», — вважає Садовий. «Всім наперед було відомо, що будуть провокації, і міська влада звернулася до суду, який заборонив будь-які акції в місті 9 травня, окрім тих, які організовує міська влада і держадміністрація. Відбувся злочин — рішення суду не було виконане», — зазначив мер Львова.

Правоохоронні органи відразу після подій заявили, що ситуацію спровокували «свободівці».

Проте після подій 9 травня дедалі більше запитань виникає до правоохоронців. Особливо стосовно того, як прибулі з Криму і Одеси опинилися в автобусах з львівськими номерами, які, до речі, пильно охоронялися працівниками МВС. Хто орендував ці автобуси і для чого? Щоб непомітно проникнути в місто? Чому відмовчується очільник СБУ В.Хорошковський, який мав реагувати на протистояння, що загрожують спокою в країні і, напевне, є результатом втручання закордонних розвідок і роботою агентів впливу на всіх рівнях владної піраміди? Досить непослідовною була реакція на події і Президента України, який, попри виявлену принциповість у непідписанні «червонопрапорного закону» все ж надалі усунувся від коментарів щодо подій у Львові. 20 травня президент В.Янукович таки підписав закон України «Про внесення змін до закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» про порядок офіційного використання копій прапора Перемоги». Гарант Конституції мав би поставити крапку у протистояння, а так протистояння як би запрограмовується набагато років уперед... Звичайно, для влади безпечніше читати в газетах про бої радикалів на околиці держави, ніж спостерігати з вікон Кабміну масштабні мітинги із соціальними гаслами. А такі акції уже виникають з наростаючою частотою. Саме вони  найбільше страхають урядовців. Важко навіть уявити, що буде, коли Схід і Захід країни об’єднається з вимогами покращення життя вже сьогодні і початку справжніх рефом. Тож шахова партія влади з народом триває. І ходи першої стають дедалі зрозумілішими для загалу.

Ось один з наступних ходів: депутат ВР від КПУ Є.Царьков заявляє, що 22 червня в річницю початку Другої світової війни у Львові пройдуть ще масштабніші заходи з використанням червоних прапорів. Що це значить? Те, що провокація на 9 травня пройшла успішно і ляльководи з-за кордону схвалили наступний план дій. Тож реакція «свободівців» на такі дії російських шовіністів, які, ховаючись за спини ветеранів, захотіли проникнути у бастіон українського патріотизму, була абсолютно адекватною.  Бо є Рубікон, за який не мають морального права відходити навіть найтолерантніші національні сили. Деякі політологи помилково вважають, що рейтинг «Свободи» після цих подій впаде, а імідж Львова, як культурної столиці країни, потьмянішає. Реакція Європи на події в Україні була досить нейтральною. У них бої з поліцією бувають набагато масштабнішими і з різного приводу. А от український інтернет жваво обговорював події і поляризація суспільства через штучне збурення ситуації владою стала просто разючою. Знову в хід ідуть не аргументи, а брутальні лайки. Можливо саме цього й добивалися депутати своїм законом про прапор? Дехто зауважує, що, мовляв, «Свобода» піддалася на провокації. А от, якби не піддалася, то що?  Уявімо, що російські шовіністи пройшли б камуфляжною колоною з триколором з вигуками «Ми взяли Львов», «Хахли — параша, победа — наша» центром міста, а «Свобода» заявила про повну толентність і роздавала б мирні листівки з роз’ясненнями своїх толерантних намірів? Це що б значно підвищило рейтинг партії і міста? Думаю подібне приниження не сталося через принциповість «свободів­ців» і більшості мешканців Львова.

Червонопрапорна істерія готується і на 22 червня. Не здивуюсь, якщо у цей день кордони України ВІЛЬНО перетнуть потяги з російськими шовіністами у напрямі на Львів... Проте на цей раз вони не будуть впевнені у власній безпеці. Постріл уже прозвучав і він може запустити найтрагічніший сценарій. Може президент України ще в силах зупинити хід подій? ЧИ не час згадати про його післявиборну обіцянку об’єднати Україну?

До речі, колотнеча з прапорами запускається і на Сході країни. Вочевидь, для розігріву проросійського електорату перед парламентськими виборами 2012 року. Голова Донецької обласної організації Конгресу Українських Націоналістів Марія Олійник вимагає притягнути до відповідальності тих, хто 9 травня 2011 року в Донецьку кинув під ноги колоні і розтоптав прапор Конгресу Українських Націоналістів. «Колишні десантники СРСР чи члени громадської організації «Ніхто крім нас» кинули під ноги колоні і почали несамовито топтати чорно-червоний прапор Конгресу Українських Націоналістів — прапор, з яким не одне покоління патріотів України боролося з різними окупантами за незалежність своєї держави», — сказано в заяві КУН на ім’я прокурора міста.

Одним словом, підпалили вогнище з обох боків. Чекатимуть куди вітер повіє. Відволікаючи суспільство від важкого стану економіки, вкрай низького рівня життя, мізерії соцвиплат подразливими питаннями історії. Міфи минулого, викрутаси на Майдансшоу,  — це те, чим реально заповнюють мізки напівголодного люду з обмеженими інтересами. Чи є українці настільки обмеженими, щоб піддатися на таку убогу пропаганду роздраю?  Чи є сили, які можуть дати розумну і тверду відповідь провокаторам? Громадянське суспільство, про утвердження якого політологи заговорили після помаранчевої революції 2004 року, виявилося нестійким і недосформованим, але населення України — вже не біомаса, з якої можна ліпити все що завгодно. Чи влада це розуміє?

Андрій ГУСЄВ

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com