ПІШАК АТАКУЄ КОРОЛЕВУ

Плата за користування надрами при видобутку корисних копалин в Україні зростає на 50%. Таке рішення за пропозицією уряду схвалила Верховна Рада у кінці квітня, прийнявши зміни до Податкового кодексу.

Цікаво, що сам законопроект №8321 називається «Про ставки експортного мита на деякі види зернових культур». Про це в документі теж йдеться, але чому «причепом» до них пішло ще і підвищення плати за надрокористування — питання цікаве.

Можливо, таким чином Кабінет Міністрів хотів просто приспати пильність депутатів, що представляють в парламенті інтереси зацікавлених фінансово-промислових груп.

Список потерпілих

Основним національним надбанням є, як відомо, родовища залізняку — 18% від усіх світових запасів, близько 30 млрд т. При цьому плата за видобуток з низьким вмістом заліза підвищується до 4,91 грн./т., з високим вмістом — до 15,44 грн./т.

Це означає, що донором для держбюджету влада вирішила зробити, передусім, основного власника групи «Метінвест» Рината Ахметова, який контролює біль­шість підприємств в залізорудній галузі.

Так, за підсумками I кв. в Україні було вироблено 19,497 млн т. залізорудної сировини, з яких на Північний, Центральний та Інгулецький ГЗКи припало 11,631 млн т., або 59,66%.

При цьому в 2010 р. «Метінвест» заплатив 11,062 млрд грн. податків і зборів, що майже удвічі перевищує показник попереднього періоду.

Очевидно, що рішення ВР не викличе захвату і у власника «Смарт-холдингу» Вадима Новінського, молодшого бізнес-партнера Р. Ахметова по «Метінвесту» (належить 25% групи), що має також значну долю в Південному ГЗК. Це підприємство в I кв. виробило 2,868 млн т. залізорудної сировини.

Підвищення плати за надрокористування відчує і власник Полтавського ГЗКа Костянтин Жеваго, — його комбінат в січні-березні випустив 5,01 млн т. залізорудної сировини. Крім того, відчують себе потерпілими і співвласники фінансово-промислової групи «Приват» Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов.

Нині їх інтереси представлені в Південному ГЗК і Криворізькому залізорудному комбінаті (разом з групою SCM Р. Ахметова). Окрім цього, «Приват» контролює Орджонікідзевський і Марганецький ГЗКи, які ведуть видобуток марганцевої руди в Дніпропетровській обл.

Ці підприємства в 2010 р. спільно виробили 1,941 млн т. марганцевого концентрату і агломерату. Відмітимо, що плату за видобуток марганцевої руди пропонується підняти до 19,5 грн./т.

Втім, якраз у Коломойського і Боголюбова приводу для скарг менше, ніж у інших представників великого бізнесу. Тому що раніше, на початку квітня, та ж Верховна Рада понизила акцизи на бензин і дизпаливо на 50 і 30 євро/т. відповідно. Тобто повернула їх на рівень, який був до 1 січня цього року, до набуття чинності Податкового кодексу.

Таким чином, «Приват» тепер може компенсувати втрати в рудному бізнесі, «викрутивши» велику рентабельність з Надвірнянського, Дрогобицького і Кременчуцького нафтопереробних заводів.

Тим часом, урядова ініціатива про підвищення плати за недрокористування багато в чому була продиктована якраз необхідністю компенсації втрат держбюджету від зниження акцизного збору на нафтопродукти.

Віддячити уряду Миколи Азарова «Приват» повинен за підвищення рентної плати при видобутку нафти — усього на 7,1%, до 2295 грн./т. при глибині до 5 км і до 849,15 грн./т. понад 5 км. А рента за видобуток газу і взагалі залишилася на колишньому рівні.

Нагадаємо, «Привату» належать близько 43% акцій в найбільшій нафтовидобувній компанії ВАТ «Укрнафта». Вона в 2010 р. видобула 2,216 млн т. нафти, або 86,26% від усього об’єму в Україні.

Очевидно, що в умовах зниження об’ємів видобутку нафти і газу в Україні Кабінет Міністрів визнав недоцільним «навантажувати» цю галузь додатковими платежами. Нагадаємо, що за підсумками 2010 р. видобуток нафти скоротився на 11,4% до 2009 р., до 2,569 млн т., газу — на 3,7%, до 19,208 млрд куб. м.

Хоча якщо виходити з того, що вартість барреля нафти в I кв. 2011 р. була в середньому на 20% вище, ніж в той же період роком раніше (за даними Організації країн-експортерів нафти ОПЕК), то потрібно визнати, що ренту за нафтовидобуток можна було піднімати і більше, ніж на 7,1%. Для порівняння: середньосвітова ціна реалізації залізняку в січні-березні склала 126,2 дол./т. проти 64,8 дол./т. за аналогічний період роком раніше.

Втім, і Р. Ахметов отримав втішний приз: уряд зберіг на існуючому рівні плату за видобуток вугілля, а серед його активів значаться такі об’єднання, як «Павлоградвугілля», «Краснодонвугілля» і шахта «Комсомолець Донбасу».

Крім того, з полегшенням можуть зітхнути власники ПАО «Шахтоуправління «Покровське» Віктор Нусенкіс і АП «Шахта ім. А. Засядько» Юхим Звягильський. Ймовірно, що в даному випадку мотивом уряду була майбутня приватизація вугільних держшахт.

Адже якщо перед самим розпродажем підняти вугільникам плату за надрокористування, це може налякати потенційних іноземних інвесторів. А на їхню участь в торгах Кабмін все ж сподівається. Наскільки ці надії обгрунтовані, інше питання.

Єдине, що насторожує в ситуації з підвищенням плати за надрокористування — відсутність в записці пояснення до законопроекту даних, показуючих, на скільки, за оцінками Міністерства фінансів, вдасться таким чином збільшити об’єм надходжень до держбюджету. Можна припустити, що відповідні розрахунки взагалі не проводилися і нові ставки для платників узяті «зі стелі».

Резерви вичерпані

Нагадаємо, що ще в 2010 р. першою жертвою апетитів нового уряду стали виробники алкоголю і сигарет. Прибутки в цих галузях вражаючі і фактична рентабельність теж відповідна.

Приміром, за підсумками 2008 р. чистий дохід ЧП «Баядера» (випускає горілку під торговельними марками «Хлібний дар», «Байка», «Цельсій») склав 1,401 млрд грн., а прибутки ДП «Імідж-холдинг» (випуск горілки під ТМ «Хортиця», «Медовуха» і «Благов») за 9 міс. 2009 р. досягли 1,653 млрд грн.

Такі показники цілком порівнянні з даними най­більших промпідприємств України. Тому з 1 серпня акцизи на алкогольні напої і тютюнові вироби і були підвищені.

Але тут прем’єр Н. Азаров і його команда професіоналів не мали великого поля для маневрів. Оскільки раніше, в лютому 2009 р., попередній уряд під керівництвом Юлії Тимошенко вже як слід обробив тютюнових, горілчаних і пивних виробників, піднявши акцизи для них в 2 рази.

Тобто резерви зростання багато в чому виявилися вичерпані. Подальше підвищення акцизів загрожувало напливом дешевших сигарет і горілки з сусідніх Молдови, Росії і Білорусі і зниженням продажів — адже купівельна спроможність українських громадян має свої межі. До того ж частина з них вважала за краще б у такому разі просто перейти на продукцію власного виробництва: самогон і махорку.

Можливості підвищення тиску на малий бізнес теж були використані попередниками, які збільшили фіскальне навантаження шляхом введення єдиного соціального внеску і зміною порядку платежів до Пенсійного фонду України.

Ось чому Н. Азарову нічого не залишалося, окрім як замахнутися на святе — на прибутки великого бізнесу. Правда, плата за надрокористування теж піднімалася урядом Ю. Тимошенко з 1 січня 2009 р., але не так відчутно, як алкогольно-тютюнові акцизи, «усього» на 43,9%.

При цьому додаткова привабливість цього рішення в тому, що подорожчання плати за надрокористування не позначається безпосередньо на вартості споживчого кошику для населення. Тобто не розкручує інфляцію до небезпечних значень, як алкогольно-тютюнові акцизи.

Напевно Мінфін також врахував, що якраз підприємства гірничорудної галузі України показали в поточному році найкращі фінансові результати. За підсумками січня-лютого цього року вони отримали консолідований операційний прибуток 5,219 млрд грн. (без урахування нафтогазовидобувних і вугільних підприємств).

Для порівняння: в машинобудуванні за той же період задекларували консолідований прибуток 582,6 млн грн., в хімічній промисловості — 194,7 млн грн., а металурги і зовсім показали операційний збиток в 1,11 млрд грн.

І навіть якщо пройтися по підприємствах групи «Метінвест», можна побачити, що прибуток декларується тільки по добувних підприємствах. Так, за 2010 р. Маріупольський меткомбінат Ілліча повідомив про чистий збиток в 418,89 млн грн., комбінат «Азовсталь» — 178,57 млн грн., Єнакієвський метзавод — 778,56 млн грн.

В той же час чистий прибуток ПнГЗКа збільшилася на 112% до попереднього року, до 2,65 млрд грн., ЦГЗКа — в 4,9 разу, до 1,29 млрд грн., ІнГЗКа — в 3,5 разу, до 3,234 млрд грн. Проте Мінфін вважає за краще не збільшувати податок на прибуток, оскільки його адміністрування — набагато трудомісткіший процес.

Адже прорахувати рух кожної гривні і довести, що вона має бути віднесена до прибутку, а не до збитків, значно складніше, ніж проконтролювати фізичні об’є­ми видобутої руди. Наприклад, в січні-лютому тільки підприємства Донецької обл. задекларували консолідований операційний збиток до оподаткування в 322,9 млн грн.

Хоча ще рік тому за ті ж 2 міс. був показаний операційний прибуток в 3,094 млрд грн. Зрозуміло, так радикально показники не можуть змінюватися у разі «прозорої» поведінки платників і відсутності кардинальних змін на ринках збуту. Також не слід забувати, що завдяки чинному в Україні законодавству велика частина навіть офіційного прибутку підприємств благополучно «осідає» в офшорах.

Тим часом і в умовах фактичного заморожування соціальних витрат уряд Азарова за підсумками I кварталу примудрився напрацювати «діру» в зведеному бюджеті у розмірі 610 млн. грн. Причому найбільший провал отриманий якраз по загальному фонду держбюджету, що наповнюється за рахунок податкових вступів. Тут брак коштів склав 2,051 млрд грн.

Зменшити його до 800 млн. грн. команді професіоналів вдалося лише за рахунок продажу 92,79% акцій національного оператора зв’язку ВАТ «Укртелеком»: перші 1,05 млрд. грн., внесені як запорука для участі в приватизаційному конкурсі, поступили в дохід держбюджету в останній день березня.

Інші 9,529 млрд. грн. прийшли вже в квітні і початку травня, створивши певний запас міцності на II — III квартали. Але ж інших об’єктів, за які можна отримати порівняно велику суму, в списку тих, що підлягають приватизації вже не залишилося. А що  уряд робитиме потім?

Головний економіст інвесткомпанії «Dragon Capital» Олена Бєлан відмічає, що подальше збільшення прибуткової частини держбюджету за рахунок підвищення фіскальних платежів на перший погляд є найбільш простим і легким шляхом. Проте, насправді це може призвести до згортання економічної активності бізнесу.

«Набагато доцільніше оптимізувати витратну частину держбюджету, наприклад, зробити соціальні пільги адресними, відмовившись від дотування усіх, у тому числі і платоспроможних громадян», — сказала О.Бєлан.

На її думку, це дасть уряду набагато більший економічний ефект при рішенні бюджетних завдань. Експерт також висловила думку, що нині, коли національна економіка залишається на 12% нижче за свій докризовий рівень, ще зберігаються резерви зростання за рахунок використання вільних ресурсів, без реформування і модернізації економіки.

Віталій Кримов, «Острів»