Легко виявити, вилікувати — складно

Цей грізний діагноз не щадить ані багатих, ані знаменитих. Зовсім недавно ми дізналися, що відомий актор Михайло Козаков серйозно хворий. Об`єднує хворих в основному одне — це чоловіки. І вони курять. Пацієнти з діагнозом «рак легенів на ранній стадії» можуть вдвічі збільшити свої шанси прожити на п`ять років довше, якщо кинуть палити, повідомляють британські фахівці в своєму дослідженні, опублікованому в журналі BMJ.

Дослідники з Університету Бірмінгема під керівництвом Аманди Парсонс (Amanda Parsons) проаналізували понад 200 існуючих досліджень тривалості життя пацієнтів, у яких рак легенів виявили на ранній стадії.

«Ми розглянули результати 10 оглядових досліджень, і всі вони показали, що для людей, що продовжують палити після діагностування раку легень на ранній стадії, ризик рецидиву, додаткового вогнища пухлини, а також загальний рівень смертності вищий, ніж для тих, хто відмовляється від тютюну», — пишуть вчені.

Побудувавши таблиці смертності для гіпотетичної групи з 100 пацієнтів у віці 65 років (на людей старше 60 припадає 80% всіх діагнозів цього захворювання), вчені підрахували, що приблизно двоє з трьох чоловік, які продовжують палити після діагнозу, не доживають до 70 років. Ті ж, хто відмовляється від шкідливої звички, збільшують свої шанси жити довше до 63-70%.

Курець хворіє в 20 разів частіше

У всьому світі рак легень — така форма раку, яку виявляють найчастіше. Віро­гідність захворіти для завзятого курця в 20 разів вище, ніж для того, хто ніколи не курив. За даними вчених Російського онкологічного наукового центру, що опубліковано восени 2009 року, в Росії на рак легень припадає 28,2% смертей від раку у чоловіків і 6,4% у жінок.

Раніше група тайванських вчених в статті в журналі Journal of Clinical Investigation довела, що канцероген NNK, що міститься в тютюновому димі, призводить до порушення функцій генів, що відповідають за придушення пухлин в легенях. Однак вплив куріння на розвиток захворювання ще належить вивчити.

Чоловіки попереду

У Росії ця патологія становить 14% від всіх онкологічних захворювань і є найпоширенішою пухлиною в нашій країні. Першість, звичайно сумнівна. Чоловіки схильні до цієї патології в більшій мірі, ніж жінки. Середня захворюваність на рак легень у Росії становить 40-45 випадків на 100 000 населення на рік. При цьому середня захворюваність у чоловіків становить 65-70 випадків на 100000 населення, а серед жінок цей показник значно нижчий: всього 8-12.

Симптоми: кашель і «малинове желе»

Симптоми раку легень безпосередньо залежать від локалізації пухлини. Якщо пухлина виникає у великому бронху (центральний рак легені), то симптоматика більш виражена і виявляється раніше. Ознаками такого раку є спочатку сухий кашель, який у міру росту пухлини перетворюється у вологий, що супроводжується відходженням слизисто-гнійного мокротиння, нерідко з прожилками крові. Мокротиння таких хворих порівнюють з малиновим желе. Коли пухлина починає істотно перешкоджати проходженню повітря по бронхах, з`являється задишка. Болі в грудній клітці виникають, як правило, на пізніх стадіях раку, і викликані вони тиском пухлини на оточуючі органи.

Периферичний рак легень, при якому пухлина розташовується у дрібних бронхах, часто перебігає безсимптомно і виявляється випадково, при рентгенографії. Деякі пацієнти з такою формою раку скаржаться на задишку і біль у відповідній половині грудної клітини. Кашель і кровохаркання можуть приєднуватися на пізніх стадіях раку.

Рак легень, як і будь-яка форма раку, супроводжується загальними симптомами інтоксикації: слабкість, стомлюваність, втрата апетиту, зниження маси тіла, блідість шкірних покривів.

Стадії

Стадія «О»: виявляється скупчення атипових (пухлинних) клітин.

 Стадія I: Пухлина розміром до 30 мм, локалізована, ураження лімфатичних вузлів іметастази — відсутні.

 Стадія II: Пухлина може бути малого (до3 см) розміру, з ураженням регіонарних лімфовузлів, або пухлина розміром більше 3 см.

Стадія III: Пухлина, що проросла у плевру і у сусідні органи: стравохід, хребет, судини, серце, з метастазами у регіонарні лімфовузли.

 Стадія IV: Пухлина будь-якого розміру з наявністю віддалених метастазів.

Діагностика: методів багато

Діагностувати рак легенів можна, вдавшись до рентгенологічного методу дослідження, провівши стандартну рентгенографію в прямій і боковій проекціях. Ще один важливий метод діагностики: бронхоскопія: процедура, при якій в просвіт бронха вводять гнучку трубку зі світловодом і об`єктивом на кінці. Цей метод дозволяє не тільки візуально оцінити стан бронхіального дерева зсередини, але і взяти зішкріб або шматочок слизової на біопсію.

Важливі відомості для діагностики раку легень може дати комп`ютерна томографія грудної порожнини. Можливе проведення медіаскопіі, у процесі якої в грудну порожнину через маленький розріз вводять мініатюрну камеру для дослідження стану лімфовузлів.

Якщо пухлина розташована в периферичних відділах легень, близько до грудної стінки, можливе проведення черезшкірної пункції пухлини, щоб взяти матеріал для гістологічного дослідження.

Лікування: важке

У лікуванні раку легенів застосовують усі методи, що використовують у сучасній онкології: хіміотерапія, променева терапія, хірургічне втручання. Успіх лікування багато в чому залежить від стадії розвитку пухлини.

Смертність від раку легені найвища порівняно з іншими онкологічними захворюваннями. П`ятирічний індекс виживаності у хворих з I-II стадією раку — близько 50%, а при III стадії — не більше 25%.

medpulse.ru