«Бокс — це моє життя!»

Днями у першому в професійній кар’єрі титульному поєдинку українець Олександр Спирко зберіг свій послужний список від поразок і підтвердив своє реноме перспективного бійця. Він впевнено переміг досвідченого Абдулазіза Метазімова з Узбекистану.

У 10-раундовому протистоянні студент МАУП, боксер промоутерської компанії братів Кличко — «К2”Олександр Спирко виграв за одноголосним рішенням суддів. Ця перемога принесла Олександрові пояс чемпіона світу серед молоді за версією WBC (Всесвітньої Боксерської Ради), найпрестижнішої боксерської організацієї, у першій середній вазі.

Завітавши до Академії, Олександр поділився своїми враженнями від бою і думками про спорт.

- Що для Вас бокс і зокрема ця перемога?

Я займаюся спортом практично все життя, вже п’ятнадцять років, у професійний спорт прийшов у віці 19 років, до боксу мене залучив батько майстер спорту СРСР з боксу, тобто я, так би мовити, продовжую династію. Чемпіон світу з боксу серед професіоналів  за версією WBC — це мій самий вагомий титул. У аматорському (любительському боксі)  я був 10-разовим чемпіоном України, 2-разовим призером чемпіонату Європи, та призером чемпіонату світу.  Звичайно, коли віддаєш всього себе спорту, то прагнеш здобути всі титули. Я живу боксом, тому кожна перемога, а особливо ця, дуже важливі для мене. Адже коли твою руку підіймають на рингу, — відчуваєш таку неймовірну радість, що розумієш — зусилля не марні. А найбільше задоволення отримуєш від радості своїх батьків і друзів. Саме у цій радості — задоволення від здійсненої роботи, тож я усвідомлюю, що не дарма віддавав усі сили на тренуваннях.

— До речі, як проходили тренування?

— Заключний етап  підготовки до цього бою тривав два місяці: спочатку були фізичні навантаження, кроси, розробка м’язів, потім — спеціальна робота, спаринги. До речі, спаринги проводилися з боксерами, які беруть участь у популярній телевізійній програмі «Ти — Чемпіон».  Таким чином,  взаємна допомога, підвищений настрій та неординарні, цікаві умови, в яких відбувається зазначене шоу, додатково посприяли підвищенню наших кондицій. А мій індивідуальний план підготовки природно став частиною тележиття моїх спаринг партнерів. Також і у моєму успіху є вагома частка талановитості кожного з них.

— Скажіть, чи готувалися ви психологічно?

— Так, я був психологічно готовий до бою. В ході підготовки я налаштовувався, планував, як виходитиму на бій, що робитиму і як триматимусь у ринзі. Та все більш візуалізував свої наміри. Звичайно перед боєм психологічна напруга зростала, адже відповідальність дуже велика. Однак, на момент бою я був психологічно готовий, спокійний і зосереджений. Бо твердо знав, що стану чемпіоном.

— А яким чином боксер потрапляє на такий відповідальний поєдинок?

— Боксерський рейтинг оновлюється після кожного бою. І поступово з кожним новим боєм, з кожною черговою перемогою я піднімався на щабель вище у рейтингу, і вже після десятого бою я виборов право на бій за титул. Бій за титул — це коли претенденти, які посідають першу і другу сходинки рейтингу, проводять бій за титул чемпіона, у даному випадку — титул чемпіона світу серед молоді за версією WBC у першій середній вазі (до 69,855 кг).

— На Вашу думку, які риси розвиває заняття спортом і, зокрема, боксом?

— Бокс — це модель життя. Найбільш концентрована. Боксер має вміти і знати все,  та не теоретично, а на практиці застосовувати  своє уміння. Безумовно маю на увазі спортивний двобій. Ну, а риси переможця усім відомі. Все так само, як у навчанні:  Хто хоче — зможе!

— Професійний спорт не заважає Вам навчатися?

— Не заважає, я здобув вищу освіту в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, закінчив там магістратуру за спеціальністю «психологія спорту». Наступним етапом у своїй освіті я обрав здобуття фаху політолога в Інституті міжнародних відносин та лінгвістики імені Аверроеса МАУП.

— Чи маєте Ви захоплення крім боксу?

— Мої захоплення також стосуються спорту, я граю у футбол, баскетбол. Мабуть, як кожна молода людина, цікавлюся музикою, а ще люблю перечитувати Омара Хайяма. Люблю тварин.. Крім того, я працюю спортивним директором у  міжнародній організації «Науково-культурно-спортивний союз «Формула», тож життя досить насичене.

— Після такого напруженого бою варто, мабуть, відпочити, але які у Вас плани на найближче майбутнє?

— Перш за все, я повинен завжди підтверджувати своє звання. І на тренуванні, і на змаганнях, і у звичайному житті.  Тому мій відпочинок — це зміна навантажень, а не їх відсутність. Титул, треба регулярно захищати. А ще є мрія  здобути чемпіонські титули інших версій.

— Нещодавно всі студенти відзначали своє свято — День студента, що б Ви побажали своїм колегам — студентам Академії?

— Бажаю всім ставити перед собою мету і неухильно йти до неї. Успіхи не забаряться.