НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ НА КОРДОНІ ЄВРОПИ І АЗІЇ

Нещодавно 2010 року Міжрегіональна Академія управління персоналом провела третю Всеукраїнську наукову конференцію «Концептуальні засади формування менеджменту в Україні», організатором якої виступив Українсько-Російський інститут менеджменту і бізнесу ім. Б.Хмельницького.

Конференція проходила на теплоході «Каледонія» за маршрутом Одеса-Стамбул-Одеса.

Відстань від Одеси до Стамбулу становить 333 милі Чорним морем та ще 16,2 милі — прохід протокою Босфор. Середня швидкість теплоходу — 10,5 милі, тож тривалість маршруту “Одеса-Стамбул” становила 36 годин.

Отже, біля десятої години вечора “Каледонія” залишила одеський морський вокзал і взяла курс на Стамбул.

Організаційна робота з проведення конференції була в радість, оскільки командою “Каледонії” було чітко визначено вимоги до учасників конференції, а збоку екіпажу створені всі умови для повноцінної роботи і відпочинку.

Що ж нам як менеджерам сподобалось в організації роботи екіпажу? Перш за все, напевно, злагодженість, спокій і ніякої зайвої метушні. Навіть навчальна тривога була проведена цікаво і спокійно.

Доброзичливість і готовність йти на зустріч напевно є девізом даного теплоходу: потрібна кают-компанія для реєстрації учасників — будь ласка; потрібні мікрофони — немає жодних проблем.

У конференції взяли участь науковці, викладачі та докторанти з 32 вищих навчальних закладів України, таких як: КНУ ім. Т.Шевченка, НУ «Києво-Могилянська академія», Національний авіаційний університет, НУ «Львівська політехніка», Національний транспортний університет, Житомирський державний університет ім. І. Франка, Харківський Національний економічний університет, Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова, Таврійський державний агротехнологічний університет, Кримський гуманітарний університет тощо. Міжрегіональну Академію управління персоналом на конференції представляли 8 відокремлених структурних під­розділів МАУП (Вінницький, Волинський, Донецький, Краснодонський, Яготинський інститути та Бориспільська, Конотопська і Придунайська філії) та 3 інститути Президентського Університету МАУП — УРІМБ ім. Б.Хмельницького, ІМЕІТ ім. Княгині Ольги та УАІМВ ім. Авероеса.

Відкрила конференцію директор Українсько-Російського інституту Менеджменту і бізнесу ім. Б.Хмельницького МАУП, доктор біологічних наук, професор Олена Баєва. У своїй доповіді О.Баєва зазначила, що державна політика в галузі освіти нині спрямована на досягнення українською освітою сучасного світового рівня, відродження й подальший розвиток національних науково-освітніх традицій, оновлення змісту, форм і методів навчання, примноження інтелектуального потенціалу суспільства. Здійснення цих стратегічних напрямів у галузі вищої освіти значною мірою залежить від стану її нормативно-правової бази, яка має бути надійним підґрунтям і системою орієнтирів у практичній діяльності вищих закладів освіти, їх керівників, усіх учасників навчального процесу

Нова система управління сферою освіти утверджується як державно-громадська. Вона має враховувати регіональні особливості, тенденції до зростання автономності навчальних закладів, конкурентності освітніх послуг, орієнтації освіти не на відтворення, а на розвиток. Також будо наголошено що нагальним завданням в розвитку державного управління освітою є пошук нових, відкритих і демократичних моделей управління галуззю.

Науковий характер конференції визначала участь у ній керівників, науковців та фахівців, які мають авторитет та досвід в управлінській науці та практиці. Серед числа таких представників на конференції були присутні доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту Харківського Національного економічного університету Валентина Гриньова; кандидат психологічних наук, доктор філософії, директор Краснодонського Інститут МАУП Тетяна Ворначева, кандидат технічних наук, професор, в.о. ректора Державного економіко-технічного університету транспорту Василь Габа та інші.

Молоду наукову школу з менеджменту на конференції представляли студенти, аспіранти, здобувачі та докторанти Міжрегіональної Академії управління персоналом, Харківського Національного економічного університету, НУ «Львівська політехніка», РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» тощо.

В рамках Конференції заслухано доповіді з фундаментальних питань управління економікою, освітою, медициною; історико-теоретичних, практичних та філософських проблем формування менеджменту в Україні. Виступи доповідачів конференції змістовно окреслювали досліджуване коло питань.

Цікавим і ґрунтовним був виступ кандидата економічних наук, доцента НУ «Києво-Могилянська академія» Лілії Пан, кандидата географічних наук, доцента кафедри міжнародних економічних відносин МАУП Ірини Хільчевської.

Екологічні проблеми в Україні та інших європейських країнах в умовах управління освітньо-виховним розвитком, а також процес формування суспільно-екологічного світогляду громадян і молоді зокрема, розглянула у своїй доповіді кандидат філософських наук, директор Яготинського інституту МАУП Тамара Чорноштанта

Протягом двох днів учасники конференції виступали з доповідями у восьми секціях, сформованими за такими тематичними напрямами, як:

• управління стратегічним зростанням конкурентоспроможності підприємства,
• сучасні проблеми та перспективи розвитку інноваційної діяльності,
• маркетинг-менеджмент та управління логістикою,
• сучасні аспекти управління персоналом,
• управління освітою та методика викладання менеджменту,
• концепції розвитку управління малим та середнім бізнесом,
• проблеми та перспективи розвитку менеджменту у галузі охорони здоров’ям,
• управління якістю.

Під керівництвом доктора економічних наук, професора В.Гриньової було проведено круглий стіл «Управління освітою та методика викладання менеджменту», що привертав увагу своєю актуальністю.

На круглому столі велось обговорення та узагальнення досвіду розробки і застосування інноваційних технологій у процесі підготовки фахівців з менеджменту.

Завершальним акордом плідної роботи конференції стало вручення сертифікатів учасників ІІІ Всеукраїнської наукової конференції «Концептуальні засади формування менеджменту в Україні».

Важливість подібних конференцій визначається двома позитивними моментами: з одного боку — це обмін знаннями і досвідом, результати, новими науковими розробками, баченнями, школами, що слугують цінним джерелом інформації, а з іншого — поєднання корисного з приємним — отримання нових важень не лише від конференції, але і від місця де вона проводиться.

Найбільше враження на учасників конференції справив Стамбул.

В перерві між робочими днями учасники конференції мали змогу відвідати екскурсійні тури по найцікавішим місцям Стамбулу: види Константинополя і Стамбулу, Християнські святині, святині Османської імперії тощо, а також пройтися вуличками міста, відчути його особливий колорит.

Берегова лінія Стамбулу простягнулася на сотні кілометрів. Один берег — Європа — давня, історична частина міста, а інший — Азія, де розташовані переважно спальні райони. Розуміння того, що ти знаходишся в Туреччині приходить не лише від того, що навколо височіють стрункі шпилі мінаретів і в цілому архітектура має свій особливий стиль, але й тому що майже всі будівлі, що найменше так здавалося, прикрашені велетен- ськими турецькими прапорами.

Вражають уяву два Босфорські мости, фортеця, палац Бахче, та інші краєвиди, а попереду лівого борту теплоходу розкинулась морська далечінь — це Мармурове море.

 У південній частині Константинопольських мурів знаходяться легендарні Золоті Ворота. Через них входили до міста імператори-тріумфатори, до них був прибитий щит і князя Олега. Як свідчить церковний переказ, після взяття міста турками, султан Магомет II прочитав над цими брамами напис: “Коли прийде Цар Русявий, то ворота самі собою відчиняться”. Він наказав закласти їх наглухо. Так і стоять вони замурованими, несучи в собі вікову таємницю і чекають того часу, коли збудуться пророцтва і буде звільнено Константинополь православними на при кінці часів. Проте — це легенди.

Два береги європейської частини міста, розподіленої затокою Золотий ріг, поєднують декілька мостів, серед яких і Галатський міст. Сама Затока схожа на широку міську річку із бруднуватою водою, де завжди плаває хліб для ледачої риби. Галатський міст — місце унікальне. На верхній його частині по обидва боки, незважаючи на рух транспорту та пішоходів стоять з вудками в руках поважні рибалки, які час від часу ловлять пішоходів гачками й чомусь обурюються. А ще насичений запах свіжої риби, що особливо відчувається у вечері.

А під мостом, ніби на поверх нижче, розташовані невеликі охайні ресторанчики, які досить смачно готують ту рибу, яку вдень наловили рибалки з верху. Таких ресторанчиків під мостом так багато, що їхні хазяї досить настирно запрошують випадково, чи навмисне заблукавши перехожих скуштувати в них рибки або кави.

На європейській стороні міста добре в вечері. Яскраві морські трамвайчики пропонують вечірні прогулянки по Босфору. Особливої краси набувають у вечірньому світлі мусульманські мечеті.

Перейшовши Галатський міст потрапляєш на лівий берег затоки Золотий Ріг, де розкинувся один із семи пагорбів Стамбулу, що підіймається над Мармуровим морем та затокою.

Саме тут розташовані найбільші святині і пам’ятки міста: комплекс із споруд Палацу султанів Топкапи з розкішними садами, гаремом та скарбницею, Свята Софія, що нині вже є музеєм, Блакитна мечеть, велетенське водосховище, що зведене ще за часів правління візантійського імператора Юстиніана І.

Хочеться зазначити, що і сама конференція проведена на теплоході, круїз по Чорному морю, відвідання історичних місць Стамбулу залишили незабутні враження від подорожі, спілкування, обміну знаннями.

Наталія Терещенко