Як примусити чиновників працювати, а не красти?

У номері 42-43 «Персоналу Плюс» опубліковано статтю «Як контролювати владу», в якій група авто­рів розуміє непідконтрольність нинішньої влади і пропонує «Юридичні ДОГОВОРИ». Питаю у авторів: «На­віщо ця допоміжна бюрократична писанина? Що вона дасть, коли порушено присяги і ніхто не несе відповідально­сті?!»

Наведу приклад безглуздя від нарощування пірамід відповідальності. На заводі «Ватра» платили так, щоб робітник не вмер з голоду. Крали деталі світильників, складали вдома і мали допоміжний до­ход. Мали зиск від договірного злодійства і охоронці на прохідних. Донесли начальству. Начальство найняло озброєних охоронців, створило складну систему перевірок, відповідальних, начальників... Наступного тижня «несуни» зняли з верстатів 60 двигунів, вкрали 2 машини алюмінієвого листа і мало не зупинили виробництво. Може треба було не посилювати охорону і контроль, а дати людям легально заробити...

То як примусити владоможців працювати, а не воювати за «прибуткові посади»?

Треба повернути право виборцям бути обраними і обирати вільно, а не під диктовку партійних бонз. Вибори починати від сіль­ської громади і аж до Києва — «знизу угору». Дати право виборцям (через суди) відкликати депутата, який порушує дисципліну, голосує за антиукраїнські закони. Чесним депутатам «недоторканість» нідо чого. Право відкликання — страшніше за позбавлення імунітету недоторканості. Ввести Закон автоматичного імпічменту Президентові, Голові Уряду і всій Верховній Раді. На період роботи у вищих ешелонах влади, консервувати членство в партії. Ніяких фракцій, «малин» — тільки посадові інструкції! Депутат вивчає проекти законів і голосує, або «За!», або «Проти». Ніяких мікрофонів у залі. Маєш пропозицію, неси в відповід­ний комітет, виступай в ефірі, пиши у ЗМІ. Працюй, а не шукай «ди­ригента» від партії.

Потрібен закон про відкликання, який дасть право громадянину звернутися із фактами вини владоможця до суду і, якщо докази присутні, кандидата замінює новий кандидат, висунутий тією ж громадою.

Не завадило би розділити злочини скоєні, вибачте, бомжем і високопосадовцем. Карати останнього утричі довшими термінами позбавлення волі. На противагу має бути відповідне заохочення за сумлінну працю, щоб чиновник боявся брати хабарі і втрачати пільги назавжди.

Краще всього обирати депутатів громадами і ніяких варягів-прибульців з інших країв, регіонів, якщо громада їх, звичайно, не запросить. Не потягне, тут же замінити найближчим конкурентом.

Договір у наших умовах не працюватиме: «я дав слово, я забираю його на­зад». Адже це звичайна справа у наших чинуш. Договір може мати значення лише для чесних партнерів. А чесним і договір ні дочого, бо є почуття відповідальності і совість.

У нас повно законів, які суперечать одне одному. Може це вигідно комусь за кордоном — створювати хаос в Україні? Реформа О.Мороза, малодушність В.Ющенка, зарозумілість В.Литвина породили не владу, а розбрат і безвладдя. В таких умовах легко проникнути до влади неукраїнським, ворожим до нашої незалежності елементам, які мають свої мозкові центри за кордоном. Послабити нашу владу, обікрасти країну — їх мета.

Я бачу вихід за глибокою реанімацією виборчого Закону, спотвореного в 2004 році. Треба визнати, що поправки до Конституції, які забрали владу у Президента були антидержавним актом!

Папірцями, шановні автори «Юридичного Договору», становища не випра­вити. Вихід один — створити розумний Виборчий Закон і замінити існуючий склад парламенту справді народними депутатами, а не партійними папугами, що й слова не можуть вимовити ані російською, ані українською мовами, лише голосують за командою «диригента». Чи мовчатимемо і далі, споглядаючи на це шоу?

Б.Кушнірук,
Тернопіль