Засекречений вибух

На Ставропіллі сталася глобальна аварія на найбільшому у світі Північно-Ставропольському підземному газосховищі в районі селища Різдвяний.

Район оточений військами, і будь-яка інформація звідти блокується, а на випадок витоків інформації — на телеекрани запущено сюжет про «невеличку пожежу на газопроводі» в цьому районі, яку нібито вже загасили. Розміри «невеличкої» пожежі: стовп вогню, який очевидці можуть бачити за кілометри, сягає у висоту 200-300 метрів і іноді нагадує грибоподібну хмару після ядерного вибуху. Про масштаби і наслідки події легко можна судити хоча б із масштабів об’єкту, що зазнав катастрофи.

Найбільше у світі Північно-Ставропольське ПГС регулює сезонну нерівномірність поставок, забезпечує газопостачання споживачів Південного федерального округу, республік Закавказзя, України і надійність експортних поставок. Про обсяги газу, який там знаходиться, ніде офіційно не повідомляють, і це свідчить про надзвичайну важливість об’єкту. Оцінювати ці обсяги можна більш ніж приблизно, але, швидше за все, обчислюються вони десятками мільярдів кубометрів. Тобто, мова йде про стратегічно і політично важливий об’єкт, особливо у зв’язку зі щорічними українсько-російськими газовим суперечками. Відомо, що в результаті інтенсивного закачування на ПГС (підземному газовому сховищі) утворився нестандартний для несучих шарів газодинамічний режим, наслідком чого стали серйозні деформації поверхні, зафіксовані в результаті геодезичних режимних спостережень вже за період з 1975 по 1990 роки. Далі, коли газ з родовища стали знову відбирати, ситуація ще більше погіршилася. Некеровані перетікання газу, що вводиться під тиском, в поєднанні з наявністю газопроникних грунтів — викликали численні тріщини і розломи породи. Тому, коли газ з часом стали з родовища відбирати — над ним стали множиться спонтанні провали грунту, котрі час від часу супроводжуються проривами газу на поверхню. Тобто, об’єкт давно вже був украй вразливим.

Газ — це такий товар, який не можна злити, як нафту, у відро, і чекати, коли на нього буде вигідна ціна. Таким «відром» в певній мірі є газосховища. Тому будь-яке газосховище — це ключовий вузол транспортної магістралі, в який можна закачати частину газу для регулювання сезонних або технічних коливань потоку (наприклад, коли з тих чи інших причин відключається хтось зі споживачів, то надлишок газу закачують в газосховище). Але Північно-Ставропольське ПГС — це вже не просто вузол. Це вузол колосальних розмірів, найбільший на планеті. Він регулює потік газу на Кавказ, до Туреччини, в Європу і на весь Південь Росії. Відповідно, споживачами цього вузла є вже не окремі заводи і газові компанії, а цілі країни. Наприклад, коли в період минулорічної газової війни з Києвом Україна була відключена від труби, газ з Уренгоя просто закачувався у Північно-Ставропольське ПСГ. Свого часу в Україні існувала думка, що припинити постачання газу по її транзитних трубопроводах Росія не зможе, тому що їй не буде куди подіти видобутий газ. Про це кулуарно говорили в уряді України. Там виходили з відомих оцінок обсягів російських ПГС. Проте, як виявилося, вони помилялися, виходячи з цих оцінок. Про те, що Росії нікуди подіти газ, сказав навіть Ющенко в інтерв’ю одній із західних телекомпаній. Тому для українського уряду Юлії Тимошенко виявилося дуже неприємним відкриттям, коли постачання газу в трубопровід припинилося. Обсягів російських ПГС виявилося достатньо, щоб прийняти видобутий газ, котрий не пішов до українського трубопроводу. Розрахунок українців виявився невірним, і Тимошенко довелося їхати до Москви на уклін. Головну роль в цьому зіграло саме Північно-Ставропольське ПГС. Не випадково, мабуть, його ємність приховується. Тепер же, якщо це ПГС тимчасово, зовсім або частково перестане працювати, то газ, що добувається на Уренгої, треба буде або постачати в Україну на умовах України (аж до безкоштовних поставок), щоб не перекривати свердловини газовидобутку (що дорого, швидко не робиться, а іноді призводить до ліквідації свердловини), або — палити смолоскипами прямо на Уренгої, бо іншого шляху утилізації газу немає.

Напередодні виборів в Україні Кремль вже починає розминати пальці перед газовим вентилем. І тут раптом вентиль зірвало без особливих надій на відновлення. Кремлю тепер навіть просити Київ доведеться, аби він погодився споживати газ, бо палити його буде собі дорожче.