Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Братство провокаторів

Влітку 1942-го року на Східному фронті німці дощенту розгромили дві радянські армії. У червні — Другу ударну на Волховському фронті, а в липні — 39-у на Калінінському. Командуючий Другою ударною армією генерал Власов опинився у Вінницькому таборі для вищих радянських офіцерів-полонених. Командуючий 39-ю армією генерал Богданов сконав від ран.

Мало хто з політиків і до сьогодні згадує про невдачі своєї держави, навіть якщо їх відділяє від сучасності чимало років. І це загалом нормально. Багатьом хочеться, щоб історія була писана виключно як реляція про вервечку суцільних перемог. Та для справжнього історика істина дорожча.

Вже не раз згаданий нами сучасний російський дослідник Борис Соколов оприлюднив нещодавно розсекречену «довідку» Розвідувального управління Центрального штабу партизанського руху про деякі специфічні методи, які застосовувала німецька армія. Зокрема проти з’єднань, якими командували генерали Богданов і Власов.

Дослівна цитата: «Після оточення наших армій частина бійців і командирів розійшлися по лісах аби самостійно вийти до своїх. Однак німці заздалегідь сформували кілька спеціальних груп з колишніх радянських громадян, які перейшли до них на службу. Частину з них одягли у червоноармійську форму, а частину у цивільне. Ці групи, подаючи себе за наших військових або партизанів, грабували місцеве населення і знущалися над ним. У результаті частина мирних жителів перестала допомагати справжнім червоноармійцям і партизанам і навіть сприяла німцям виявляти і захоплювати їх у полон».

Власне генерала Власова захопили і здали німцям сумирні колгоспнички.

Пройшло кілька років після закінчення війни. В західних регіонах України радянська держбезпека вела жорстоку безжалісну війну з загонами УПА та мирним населенням. От тоді в умовах абсолютної секретності (історики стверджують, що про це не знали навіть вищі керівники Радянської України) на базі Новгородської бригади МДБ створили спеціальні групи з числа жителів тих регіонів, у яких ішли бойові дії. Ці озброєні провокатори, подаючи себе за вояків УПА, розгорнули найжорсткіший терор проти мирного населення, яке підтримувало справжніх борців за Україну без комуністів. Колодязі, заповнені трупами жінок і дітей, жорстокі тортури безневинного населення, спалені села — ось почерк діяльності цих чекістських перевертнів. Навіть прокурор Прикарпатського військового округу, якого важко запідозрити у симпатіях до УПА, офіційно звернувся до тодішнього компартійного лідера УРСР Микити Хрущова з вимогою негайно припинити діяльність цих таємних загонів і груп.

Не треба мати спеціальну історичну освіту, аби зрозуміти, що в даній ситуації радянська держбезпека використала досвід фашистських спецслужб по боротьбі з радянськими партизанами. Адже згаданий вище штаб партизанського руху підпорядковувався з першого до останнього дня тій же структурі, що по війні формувала загони новгородських вовкулаків. А саме: зловісному відомству Лаврентія Берії.

 

В.Н.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com