Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Чи знищить Незалежне тестування корупцію? В Україні виробляють нові правила тестування для випускників шкіл

Пройшов перший навчальний тиждень у школах. Але головна інтрига для старшокласників залишилася. Учні 11-х класів ще дотепер не знають, скільки їм доведеться вчитися — вісім чи дев’ять місяців. Адже саме для них готують нові правила прийому до вузів на наступний рік.

Що нового готують для майбутніх абітурі­єнтів у Міністерстві освіти і науки України, розповів Ігор Ликарчук — директор Україн­ського центра оцінювання якості освіти:

- Потрібно дати вузам можливість самим встановлювати прохідний бал. У наступному році ми плануємо провести чотири тестування по іноземних мовах: англійський, німецький, французький, іспанський. Також ми плануємо скоротити час навчання для учнів 11-х класів. Тобто вони будуть учитися тільки до кінця квітня. Пропонується не скоротити шкільну програму, а просто дати старшокласникам час (травень місяць) для самостійної підготовки до державної атестації і тестування для надходження у вузи. Усе рівно адже травень місяць — це повторення. Але поки остаточно міністр не підписав документ про нові правила прийому до вузів, мені не хотілося б розкривати всі карти. Оскільки будь що може трапитися, і в останній момент щось може змінитися. Думаю, документ підпишуть найближчим часом. Можливо, до кінця вересня.

Однак деякі скептики прогнозують, що процес обговорення нових правил може затягтися на місяці. Зараз тестування і можливості його удосконалення обговорюють не тільки на рівні мі­ністерства, але також шкіл, університетів і самого центра.

Заочники

Не всі українські політики позитивно оцінюють результати першого незалежного тестування. Наприклад, на думку народного депутата України, секретаря комітету ВР із питань освіти і науки Катерини Самойлик, було порушене законодавство стосовно тих абітурієнтів, що закінчили школу в минулому або позаминулому році.

«Замість того, щоб забезпечити рівний доступ до вищої освіти, — говорить депутат, — ми, точніше міністерство освіти України, багатьом людям не надало цієї можливості. Наприклад, ті, хто служив торік в армії, ті, хто закінчив школу роками раніше, не могли поступати, оскільки в них не було сертифікатів про здачу тестів. Це значить, було порушено конституційне право про те, що кожен громадянин України може одержати вищу освіту. Їх з атестатами просто не приймали. Такою короткозорою полі­тикою практично знищена і заочна форма освіти».

Однак за інформацією, отриманою від директора Українського центра оцінювання якості освіти, усі заочні відділення укомплектовані. «Усі, хто хотів поступити, здали тести і поступили», — сказав Ігор Ликарчук.

Щодо доцільності існування такої форми освіти взагалі є окрема думка. За словами Президента Києво-Могилянської академії Сергія Квита, заочна форма освіти — це не освіта і про це треба забути. «Ми живемо у високорозвиненому технологічному суспільстві, — говорить Сергій Квит. — І люди, що одержують вищу освіту, повинні бути конкурентноздатними на українському і міжнародному ринках. Є більш сучасні форми навчання, що не припускають щоденного контакту між студентом і викладачем, наприклад, це дистанційна форма навчання».

 

Корупція

Основна мета, яку переслідували українські чиновники, вводячи школярам тести — це боротьба з корупцією. Спочатку з цим явищем, начебто, вдалося покінчити. Чи так це насправді? Сергій Квит результати оцінює позитивно:

— Це індикатор стану середньої освіти і серйозний бар’єр від корупції. Але в цьому відношенні повинні бути початі ще і кроки вперед. Залишати так, як зараз це не можна, інакше нічого ми не вдіємо.

Ігор Ликарчук вважає, що центр також взяв участь у цій боротьбі:

— Я ніколи не вважав тестування способом боротьби з корупцією. Чесно кажучи, це взагалі не справа центра боротися з цим явищем. Але ми створюємо всі умови для того, щоб припинити це явище ще на етапі вступу.

Катерина Самойлик впевнена, що тести тут ні до чого:

— Якщо були факти корупції, про які знали, то хіба треба було чекати тестування? Потрібно було відразу подавати документи в правоохоронні органи і карати керівників вузів. Не можна звинувачувати в корупції усіх.

 

Пільговики

Друга мета тестів — забезпечення рівного доступу до вищої освіти для всіх категорій населення. Однак із рівністю виникають свої нюанси. Крім згаданої ситуації із заочниками, є ще невдоволення громадян із приводу пільговиків. Останні (а їх було 15 категорій!) могли поступити до вузів з дуже низькими балами. Таким чином, пільговики зайняли місця сильних абітурієнтів. І в деяких керівників вузів є побоювання щодо того, чи «витягнуть» такі студенти хоча б першу сесію.

Студентська міграція

Сергій Квит, Президент Києво-Могилянськ академії: «Факт, що студент поступає одночасно в кілька вузів — це добре, це розширює доступ до вищої освіти, але от щодо ефекту мотивування виникає питання. У нас було 7-8 осіб на місце. Виходить, до нас йдуть мотивовані студенти. А якщо у вузах було 30—40 чоловік на місце, це означає що ефект мотивування в абітурієнтів був відсутній і вузи просто закидалися паперами вхолосту».

Недоліки тестування

Проведене вперше в Україні загальнообов’язкове тестування виявило й інші  проблеми в освітній сфері. Зокрема, це нерівні можливості для абітурієнтів з міста і села. Друге — великий часовий розрив між здачею тестів. Тобто школярі мали можливість інтенсивно готуватися з репетиторами. Такий підхід Сергій Квит вважає неправильним, оскільки при такій здачі тестів відсутній ефект інтегрування. «Учень міг підготуватися з репетитором до одного предмета, другого, третього. Якщо учень «натаскується» репетиторами — це принижує школу. У такий спосіб отримані знання неглибокі і швидко випаровуються. Ми створили нашу систему тестування, засновану на ВНО, з 7 предметів. І перевірили знання випускників з тих же предметів, що вони здавали в школі, тільки двома місяцями раніше. Вранці  абіту­рієнт приходив, за 3 з половиною години писав тест, і вже після обіду мав результат — поступив або не поступив. Ми подали на тести 5 предметів з 7 за шкільною програмою і 2 (англійський і історію КМА) на власний розсуд. Людина протягом 3 годин могла зорієнтуватися і виявити психологічну мобільність, показати свої знання. Отож, у 20% випадків з багатьох предметів результати виявилися нижчими, ніж у сертифікаті. Якби знання були глибокими, для абітурієнта не склало б проблеми виявити їх ще раз».

Третє питання, що виникає при введенні тотального тестування, — це знеособлювання абітурієнта. Адже тепер студента вибирають не в приймальній комісії. «Тестування, — говорить Катерина Самойлик, — це механічне відображення знань учня. Це машина, механізм... А чи вміє дитина мислити, наскільки зв’язна його мова, чи може він аналізувати? Невідомо. Тому я вважаю, завдяки такій системі вузи купили кота в мішку, оскільки вони заздалегідь не бачать того абітурієнта, що до них приходить. Я за реформування, але я не за такі реформи, що знищать інтелект українського народу».

А от у Сергія Квита — інша точка зору: «Стара форма приймальної ко­місії, що контактує з абітурієнтом, вичерпала се­бе через тотальну корупцію. Співбесіди в нас неможливі, оскільки вони мають суб’єктивний характер. Що така співбесіда? Викладач спілкується з групою абітурієнтів, а потім говорить, хто поступив. Такий підхід неправильний. Важко виробити критерій оцінювання. Суб’єк­тивність у цьому випадку шкодить, тому що це дуже близько до корупційної складової. Тому співбесіда — сумнівна річ».

Прогнози на майбутнє

Хоч би якими були недоліки нової екзамена­ційної системи, вона в Україні працює. Ігор Ликарчук говорить: «Головний результат — це те, що вузи мають своїх студентів. Нам телефонують багато батьків студентів, і дякують за те, що їхні діти мають доступ до вищої освіти. Ми зробили багато. За один рік провести величезні зміни, пов’язані з тестуванням, без помилок було б просто смі­шно. Повірте, я бачу всі помилки і мінуси краще всіх. Наш центр зробить усе можливе, щоб їх виправити».

Усі керівники вузів і шкіл погоджуються в одному, зараз варто говорити не про те, хто «за», а хто — «проти», а про те, як удосконалити тестування. Крім наукового підходу, варто врахувати і національні інтереси. Важливо, щоб всі учасники ВНО (міністерство утворення, центр оцінювання, університети, школи) тісно співробітничали. Свої побажання на майбутнє висловлюють і наші герої. Катерина Самойлик пропонує залишити вступні іспити як альтернативу для тих хлопців, що не здали тести. Сергій Квит пропонує Центру оцінювання якості освіти діяти більш незалежно від директив міністерства освіти України. А також наполягає на тому, щоб кожен вуз встановлював свої правила прийому абітурієнтів. «Університет не може віддати якомусь центру завдання прийому, — говорить він. — Кожен університет повинен мати свої пріоритети — регіональні, концептуальні, професійні. Я вважаю, участь університетів у прийомі абітурієнтів повинна поглиблюватися. Це можливо тільки з розвитком університетської автономії. Автономний університет несе відповідальність за якість свого диплома».

Система тестування працює більш ніж у 150-ти країнах світу. Україна тільки вступила на шлях реформування освіти. Теоретично, реформи — це крок уперед. Виходить, інколи варто відмовитися від наробітків минулого. Інакше воно, минуле, притягне за собою як магніт і минулі проблеми. Адже нести старий багаж і одночасно рухатися вперед просто неможливо. Однак наші політики дотепер не можуть зважитися відмовитися від старого і діяти рішуче. Саме тому процес прийняття рішень в Україні затягується на невизначені терміни.

Інна Ахтирська,
«Людина і Закон. Україна»

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com