Нашого цвіту — по всьому світу

Недалекоглядні українські політики та їхні дешеві писаки силоміць намагаються обмежити світогляд українця кордонами від Москви до Лісабону. Ну хіба що час від часу, та й то знеосіблено, згадають про український слід у Північній Америці. А дарма!

Неперевершеним чемпіоном Японії з боротьби сумо у надважкій категорії за кількістю перемог назавжди залишився… Іван Боришко, син полтавського гречкосія Маркіяна Боришка і японки з острову Сахалін.

Яким вітром занесло Боришка-старшого аж на такі креси, поки що невідомо. Може забрили в солдати, а може й привезли казенним коштом у столипінському вагоні. То не суттєво. Головне, що вся Японія й досі вклоняється пам’яті про сина двох народів. Бо сумо в цій країні — то не просто спорт.

У новітній історії древнього Китаю однією з найтаємничіших постатей була особа певного європейця, котрий після Першої Світової війни став соратником вождя демократичної революції Сунь Ятсена, а згодом був міністром оборони в уряді Чан Кайші. Плюс генералом, а згодом маршалом гомінданівської армії. У 1939-му році несподівано вийшов у відставку і таємниче зник.

Років з 10 тому Олександр Кривенко (світла йому пам’ять) у журналі «Політика і культура» надрукував сенсаційну розвідку, з якої випливає, що таємничим китайським маршалом був насправді наш земляк, українець з Закарпаття. Він кілька разів змінював транскрипцію свого прізвища, бо, перш ніж дістатися до Китаю, об’їхав у пошуках заробітку півсвіту. Служив у британському військовому флоті, у Першу Світову війну здобув численні ордени та звання контр-адмірала, в Гонконгу закохався у китаянку, одружився, вийшов у відставку і оселився в Піднебесній. А тут — демократична революція, Сунь Ятсен… далі — відомо. Крім справжнього написання прізвища.

До речі, про армію Чан Кайші. В першій половині 30-х років минулого століття, коли Китай вів важку війну з Японією, на боці уряду гоміндану воювала група радянських льотчиків. Один із них — наш земляк із Маріуполя на прізвище Губенко — здійснив другий в історії авіації повітряний таран, за що одержав звання Героя Китаю. Згодом до цієї високої нагороди Губенко додав ще дві зірки Героя Радянського Союзу. Проте надаремне ви будете шукати його прізвище в радянських та сучасних історичних енциклопедіях і довідниках. Бо така у нас вибіркова пам’ять — чуже бачимо за лісом, а свого не помічаємо під носом.

Зазираючи в майбутнє, не варто повертатися спиною до минулого.