Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Калькуємо, забувши слово рідне...

Чи не найтяжчий духовний спадок імперських часів — російськомовне мислення значної частини українського загалу спричиняє помилки двох найпоширеніших типів: росіянізми і кальки.

Одразу ж домовимося про термінологію: механічно перенесені в українську мову з російської слова і вислови на позначення тих понять, які мають питомі (україномовні) відповідники, — це і є росіянізми, а не русизми (адже Русь — давня, вкрадена в нас північним сусідом, назва України). Ідеться про випадки на кшталт паперова волокита (укр. — тяганина ), грошовий перевод (переказ), тезисний (тезовий) виклад, мнима (фіктивна) угода тощо.

А що ж таке кальки? На відміну від росіянізмів, до яких проблема адекватного(смислового) відтворення іншою мовою не стосується взагалі, кальки — це слова або вислови, утворені шляхом буквального (поелементного) перекладу чужомовного слова або вислову: підписка на газети (треба: передплата газет), штатський(треба: цивільний) одяг, круглодобовий (треба: цілодобовий режим), завірити (треба: засвідчити) документ...

Якщо порівняти вживання росіянізмів і кальок на підставі критерію частоти вживання, то виразне переважання кальок є фактом так само беззаперечний, як і легко пояснюваний. Адже піднесення рівня загальної грамотності мовців, що відбулося за роки незалежності, унеможливлює експансію слів, явно чужих духові і букві нашої мови (тобто росіянізмів). Надто неприродні всі ці бродячі (а не мандрівні) артисти, шарикові (а не кулькові) ручки й термінові командировки (а не відрядження) в україномовному словесному оточенні.

Росіянізми є — і ще, напевно, довго будуть — фактом мови, проте словник із них (у дидактичних цілях, мовляв, «Як говорити не слід») не складеш.

Інша річ — масований наступ кальок.

Калькування — явище мовної мімікрії. «Перелицьовані» слова і звороти мають нібито українську форму, проте насправді нашими не є. Тенденція калькувати з російської є функцією російщеної свідомості, тобто мислення, яке реалізується в чужонаціональних розумових формах.

Розгляньмо приклад: «Загалом для країни необхідно, щоб зерно було зібране з мінімальними втратами, однак для конкретного господарства, що займається агробізнесом, це питання вирішується, виходячи з фінансових можливостей» (Ком. — 25.07.2008. — С.7. Див. у кінці статті перелік друкованих видань і форм скороченого запису їхніх назв.)

На речення, складене із 16 повнозначних слів, припадає 4 кальки (одна лексична, три фразеологічні). Тобто калька трапляється кожні три слова, вжиті нормативно. Промовистий показник! Редагуємо: «Загалом країні потрібно, щоб зерно було зібрано з мінімальними втратами, однак конкретне господарство, яке працює в галузі агробізнесу, розв’язує це питання на основі фінансових можливостей».

У тому, що цей приклад не поодинокий, переконує аналіз практики наших ЗМІ. Духовне узалежнення від чужої мови набирає форми таких — найчастіше вживаних — кальок.

Безвідносно до чого. Смислове відношення стосунку в заперечній формі передає зворот без уваги на що: «Кожен чиновник завжди і всюди приводить за собою свою команду управлінців, яких влаштовує безвідносно до ... освітнього рівня»(Ком. — 18.07.2008. — С.20). Треба: «...влаштовує без уваги на освітній рівень».

Відносно. Контексти з лексемою відносно оперують нею як прислівником міри (треба: порівняно малий; порівняно рано, а не відносно малий...) або калькованим замінником прийменника щодо: «Європейський Союз готовий розпочати діалог з Україною відносно (треба: щодо) лібералізації візового режиму» (День. — 24.07.2008. — С.3).

Відношення. Як правило, трапляється підміна понять:

а) відношення// стосунок: «Суперечка між Секретаріатом Президента та Головою Верховного Суду Василем Онопенком щодо напрямів реформи судоустрою не має відношення (треба: стосунку) ні до реформи, ні до інтересів суспільства » (УТ. — 11 — 17.07.2008. — С.22);

б) відношення// погляд (фразеологічна калька в усіх відношеннях має питомий відповідник — з усіх поглядів): «У своєму нинішньому стані українське суспільство не здатне ні виступати суб’єктом державотворення, ні організовано захищатися від зловорожих дій чужої у всіх відношеннях (треба: з усіх поглядів) влади...» (УС. — 16 — 22.07.2008. — С.1).

Подеколи ще плутають поняття відношення і ставлення (хоч це трапляється дедалі рідше): «...Учасники львівської зустрічі переконали нас змінити своє відношення (треба: ставлення) до деяких аспектів гуманітарного та економічного розвитку» (День. — 09.08.2008. — С.4).

Відстоювати. Калькування російського дієслова «отстаивать» є причиною нерозрізнення близькозвучних, проте відмінних значенням понять — обстоювати (тобто захищати, боронити від кого-, чого-небудь) і відстоювати (давати можливість частинкам речовини осідати на дно посудини).

Замість уживатися у спеціальних текстах, лексема відстоювати потрапляє в тематично чуже їй словесне оточення: «Для Церкви, для суспільства відстояти (треба: обстояти; захистити) свою ідентичність — поняття багатовимірне. У нього входить і пізнання радості бути українцем» (УМ. — 11.07.2008. — С.17). Тягар підміни понять успадковує й віддієслівний іменник відстоювання: «За правозахисну діяльність, зокрема відстоювання (треба: обстоювання; захист) прав українсько-татарського населення, його [генерала Петра Григоренка] звільнили із армійських лав...» (День. — 11.07.2008. — С.7).

Водночас. Типову помилку становить уживання прислівника водночас (одночасно) у контекстах, які або не мають значення синхронності, або втілюють це значення як семантично підкорене іншим, актуальнішим смисловим відтінкам — спільності (сполучення, поєднання чогось із чимось), допусту, протиставлення, причини і наслідку тощо. Від того, який саме із цих відтінків переважає, залежить вибір нормативного відповідника. Наприклад: «Наука останнім часом... нагадує магію: ми інтуїтивно побоюємося результатів її діяльності, але водночас (треба: заразом) чекаємо від неї ще більших див» (УМ. — 12.06.2008. — С.9); «...Незалежно від спортивних результатів Ігор Китай їх уже виграв політично. [...] Водночас (треба: проте) представники китайської влади застерегли іноземних журналістів від навмисної політизації головної спортивної події чотириліття» (ДУ. — 08.08.2008. — С.4); «Зростання населення в Китаї драконівськими заходами вже штучно зупинене. [...] Водночас (треба: через це) спостерігається перекручування природної статевовікової піраміди населення...» (ДТ. — 02 — 08.08.2008. — С.14).

 Встановлювати. Українська мова має з десяток (як не більше) нормативних відповідників російського дієслова «устанавливать». Безглуздо вдаватися, як до посередника, до штучного слова встановлювати, нехтуючи, зокрема, такі питомі (семантично вмотивовані) розв’язки:

а) монтувати: «У парламенті почали встановлювати (треба: монтувати) нову систему для голосування...» (УМ. — 05.08.2008. — С.6);

б) з’ясовувати: «Фахівці [археологи] ... вникають у таїну каналів на підлозі будинків, встановлюють (треба: з’ясовують) функцію таких частин архітектурного ансамблю, як дивні колони...» (УМ. — 06.08.2008. — С.2);

в) започатковувати: «Оператори ювелірного ринку вже приміряють майбутній перерозподіл повноважень на себе: новації... зруйнують сталі зв’язки й змусять компанії як мінімум встановлювати (треба: започатковувати) дружні стосунки вже з іншими чиновниками»(Ком. — 25.07.2008. — С.7).

Займатися. Сучасний мовець, не порушуючи лексичної норми, може вживати це дієслово у двох основних значеннях: прямому (починати горіти) і переносному (захоплюватися чимось). Щодо переносного вживання, то з огляду на аматорський характер дії, переданої словом займатися, воно є непридатним для позначення галузі професійних інтересів. Так, не можна займатися бізнесом (підприємці — ті, хто працює в галузі бізнесу), займатися викладанням (треба: викладати).

Пор.: «Люди, які цим [політтехнологіями] займаються (треба:...які живуть з політтехнологій), непогані спеціалісти у своїй галузі, до того ж вони за роботу отримують великі гроші й відпрацьовують їх чесно» (Укр. — 2007. — № 6 — 7. — С.9); «Якщо раніше [давніше. — А.В.] вирощуванням цукрового буряку займалися (треба: цукровий буряк вирощували) у центральній Україні, то тепер територія вирощування переміщується у бік Полісся...» (День. — 05.08.2008. — С.5); «Ти... маєш чітко знати, ким хочеш бути. Одночасно займатися сільським господарством, менеджментом, туризмом, правом (треба: кохатися в сільському господарстві, менеджменті...) — ненормально» (УМ. — 02.08.2008. — С.11).

 Зводитися до чого. Випадок, котрий, як і попередній (займатися), показує, що подеколи калька збігається формою зі словом, яке в українській мові має значення, анітрохи не пов’язане з російським «прообразом» цієї кальки. Так, українськими відповідниками фрази «Учение свелось к зазубриванию» є: «Навчання обмежилося на визуджуванні (зійшло на визуджування)». Пор. нормативне вживання українського дієслова «зводитися» у зворотах: звестися навшпиньки (на лікті; навколішки; дибки; на повний зріст); на світ не зводилося; звестися нанівець...

Які розв’язки пропонує українська мова замість кальки зводитися до чого? Погляньмо на приклади: «Якщо національні ідеї зводяться лише до національних страв (треба: сходять лише на національні страви), то так і говорімо: «національна страва», а не «національна ідея» (РД. — 2006. — №1 — 6. — С.7); «Ще одна особливість виборчої кампанії зводитиметься ось до чого (треба: полягатиме ось у чому)» (Укр. — 2007. — № 6 — 7. — С.11).

Навчатися чому. Приклад, який розкриває суть так званої граматичної кальки: попри те що компоненти вислову є питомими, спосіб зв’язку між ними — чужий, невластивий нашій мові. Таку помилку (хибну форму керування) засвідчують не лише дієслівно-іменні сполуки типу навчатися чому (треба: навчатися чого); хворіти чим (треба: хворіти на що). Пор.: багатий чим (треба: багатий на що); у відповідності з чим (треба: у відповідності / відповідно до чого).

«За роки й десятиліття принижень ми не навчилися нічому (треба: не навчилися нічого), що наблизило б нас принаймні до найпростішої моделі цивілізованої країни» (Укр. — 2007. –№ 6 — 7. — С.4).

Необхідний/необхідність. Філософська категорія «необхідне» («необхідність») передає закономірний зв’язок між речами і явищами. У значно більш поширених неспеціальних (тобто позбавлених стосунку до методології) контекстах ідеться про потребу, про те, що потрібно: «Перший і, мабуть, найважливіший чинник, необхідний (нормативно: потрібний) для успішної [європейської] інтеграції, — взаєморозуміння еліт, якого в нас немає» (День. — 25.07.2008. — С.4); «Дбати про вдосконалення методів землеробства тою мірою, як це робили німці, для них [росіян] не було життєвою необхідністю»(нормативно: потребою) (РД. — 2006. — №1 — 6. — С.13).

Обумовлювати/обумовлений. Калькування російського дієслова «обусловливать» призводить до нерозрізнення близькозвучних українських лексем — обумовлювати (тобто застерігати) і зумовлювати (спричиняти). Уживання дієслова обумовлювати у причиново-наслідкових контекстах є помилкою, адже засобами української мови передають форму чужого слова без огляду на те значення, яке має гаданий відповідник у нашій мові. Наприклад: «Складність законотворчої діяльності, що обумовлена (треба: яку зумовлено) високим рівнем відповідальності її суб’єктів перед народом,... підтверджує доціль­ність існування другої палати парламенту...» (ДТ. — 28.06 — 04.07.2008. — С.4).

Представляти(ся). Найпоширенішу помилку, пов’язану з уживанням кальки представляти(ся), зумовлено або незнанням, або нехтуванням українського відповідника відрекомендовувати(ся) — у ситуації, коли певна особа знайомить когось зі своїм другом, приятелем, товаришем, родичем, колегою або сама знайомиться з кимось: «Губернатора представили(треба: відрекомендували) в п’ятницю» (2000. — 18 — 24.02.2005. — С.1); «Пояснення капітана міліції, який не побажав представитися (треба: відрекомендуватися), що машину затримано через відсутність талона на техогляд..., звучало... не зовсім переконливо». (Ком. — 25.07.2008. — С.5).

Утім, трапляються й інші випадки, наприклад: «У парламенті інтереси албанців представляє (треба: обстоює; захищає) Партія демократичного процвітання албанців Македонії» (СП. — 17 — 23.07.2008. — С.9).

Приймати. Добре, що помалу щезає з друкованих текстів штучний вислів приймати участь. В осіб, залучених до участі в різноманітних заходах, дедалі більше міцніє переконання в тому, що вони беруть участь — у конкурсах, змаганнях, фестивалях тощо (повідомляючи про це як про факт, люди кажуть: «Ми взяли участь...»).

Проте випадків, коли мовці хибують на кальку приймати, ще таки чимало. Наприклад:

а) приймати (треба: ухвалювати) рішення, постанови, закони: «В українця не дуже розвинені такі риси характеру, як цілеспрямованість і рішучість. [...] Він не любить ризикувати, ... довго зважує «за» і «проти», довго радиться і рішення приймає (треба: ухвалює) половинчасті » (ДТ. — 02 — 08.08.2008. — С.14); «...Кабмін має намір створити новий орган влади... — Державний комітет з питань банкрутства. Відповідний проект постанови уряд планує прийняти (треба: ухвалити) на одному з найближчих засідань» (Ком. — 25.07.2008. — С.6); «Неефективність роботи судової влади і правоохоронних органів зводить нанівець діяльність в галузях економіки, науки, культури, освіти. [...] Тут би закликати Верховну Раду швидше прийняти (треба: ухвалити) відповідні закони. Але... вона останнім часом рідко має робочі засідання»(День. — 26.07.2008. — С.8);

б) приймати (треба: складати) присягу: «Неподалік райцентру Балта Одеської області, де в червні 1768 року після тортур було страчено одного з керівників селянського повстання на Поділлі Івана Гонту,... місцеві вандали спиляли бензопилкою великий пам’ятний хрест... На цьому місці наші земляки приймали (треба: складали) присягу, вступаючи до лав Українського козацького товариства...» (УМ — 25.07.2008. — С.3).

У вигляді чого. Багатозначний російський іменник «вид» провокує помилку буквального передавання щоразу, коли калька вигляд заступає контекстуально вмотивовані поняття форма, образ, кшталт тощо: «Поки класична й сучасна українська література безкоштовно й вільно «лежить» в Інтернеті — шанси [вижити] є. Якщо це стане платним або припиниться — україномовна літературна культура залишиться... у вигляді (треба: у формі) окремих «гетто» (Укр. — 2007. –№ 6 — 7. — С.68); «2004 рік, крім відомих революційних подій, подарував Україні неприємне непорозуміння у вигляді (треба: в образі) конституційних змін, прийнятих [ухвалених. — А.В.] в інтересах певних політичних кіл» (УМ. — 07.08.2008. — С.5).

Контекстуальним засобом виправлення калькованого фрагмента може бути й виключення цього фрагмента, що передбачає звичайно мінімальні граматичні корективи: «Шекспірівська трагедія нині повторюється у вигляді фарсу» (треба: як фарс) (ДТ. — 02 — 08.08.2008. — С.4); «У місцях полювання залишається... уповільнена смерть у вигляді безлічі свинцевих дробин» (треба:...уповільнена смерть — безліч свинцевих дробин) (УМ. — 08.08.2008. — С.17); «У російському футболі й баскетболі як найбільш «грошоємних» видах спорту... механізм [успіху] було визначено у вигляді кількох постулатів» (треба:...визначено кількома постулатами) (ДТ. — 28.06 — 04.07.2008. — С.2).

Серед нормативних відповідників любленого дописувачами звороту-кальки у чистому вигляді найпростіший — як такий (така, таке, такі): «Кумівство в чистому вигляді (треба: як таке) збереглося хіба в країнах третього світу...» (УТ. — 14 — 20.03.2008. — С.55).

Шлях. Це приклад семантичної (смислової) кальки. Є такий ужитковий журналістсько-канцелярський штамп: шляхи вирішення проблем(завдань). Не варто калькувати російськомовну стерту метафору «пути решения...»; по- нашому буде не гірше (якщо висловитися грамотно): способи розв’язати (прблеми, завдання). Слову шлях не чуже переносне вживання (пригадаймо хоч би відіменниковий прийменник шляхом, у якому наголос падає на другий склад і який є функціональним відповідником звороту з допомогою чого-небудь). Проте слово шлях синонімом розв’язання не є.

Про способи, а не про шляхи, ідеться в контекстах: «Путін поклявся відродити моральну основу росіян... Для досягнення цієї мети він шукав шляхи (треба: добирав способів) повернення високої культури на перше місце в житті росіян...» (День. — 09.08.2008. — С.4); «Мирне подання допомоги ззовні щодо усунення тиранії можливе двома основними шляхами (треба: способами) — через ізоляцію деспотичних режимів або, навпаки, через їх залучення [через залучення їх. — А.В.] до життя розвинених держав, розмивання закритого суспільства...» (ДТ. — 02 — 08.08.2008. — С.14).

Розроблення (а не «розробка»: зважаймо й на таку кальку!) заходів, які допомогли би подолати окреслену негативну тенденцію, не є предметом цієї статті. Проте одне можна стверджувати напевно: не застережений фахівцями мовець (і дописувач, журналіст зокрема), який — свідомо чи несвідомо — щоразу вдаватиметься до калькування, приречений довіку взоруватися на мову, яку копіює.

Жива й дійова альтернатива калькуванню — грамотна, виразна, самобутня українська мова — є не тільки у словниках. (Та й не кожний сучасний словник може правити за взірець, — проте це окрема тема.) Альтернатива кальці (яка суголосність із каліцтвом, із каліченням мови!) — у нашому мовному чутті, а його має той, у чиїй душі бринить струна щирої любові до рідного Слова. Адже любов до мови — це і є досконале знання її багатств.

Анатолій

Венцковський, мовознавець, журналіст.

У статті проаналізовано приклади з таких газет і журналів: «2000»; «Демократична Україна» (скорочено: ДУ); «День»; «Дзеркало тижня» (ДТ); «Коментарі» (Ком.); «Розбудова держави» (РД); «Слово Просвіти» (СП); «Україна» (Укр.); «Україна молода» (УМ); «Українське слово» (УС); «Український тиждень» (УТ). Джерела норми (основні): Вирган І.О., Пилинська М.М. Російсько-український словник сталих виразів. — Харків, 2000; Караванський С. Російсько-український словник складної лексики. — Львів, 2006; Словник української мови: В 11 томах. — К., 1970 — 1980.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com