ФЕНОМЕН КИТАЙСЬКОГО АВТОМОБІЛЯ

Близько десяти років тому повідомлення про початок випуску в Китаї шикарного німецького лімузина було сприйнято у світі іронічно. Тоді вважали, що буде випущено невелику кількість комфортабельних засобів пересування для червоних вождів. Потім почали говорити про початок випуску німецького «Гольфа» з подовженою базою і масштабні угоди з японськими автогігантами.

Кілька років про китайські автомобілі знали тільки фахівці. І ось в Китаї виріс і набирає силу автомобільний дракон — справжня загроза фінансовим потокам західних і японських автомобільних компаній.

2007 року китайські автомобілебудівні заводи розвивалися найінтенсивніше. Китай вийшов на третє місце за обсягами виробництва автомобілів. Попереду тільки США і Японія, але їхнє лідерство може виявитися нестабільним. За підсумками 2007 року китайські автозаводи випустили 8 млн 882,4 тис. автомобілів. Показово, що зростання виробництва становило 22,02% порівняно з попереднім роком.

Китай уже давно масово випускає автомобілі для японців, німців, американців і корейців. Mercedes, BMW, VW, Ford, Toyota, Honda, Nissan, Hyundai та інші гіганти збирають свої автомобілі в Китаї. Дуже швидко старанні учні, а потім підмайстри стали справжніми майстрами своєї справи.

Дуже важливо, що більшість автомобілів, зроблених у Китаї, продаються на внутрішньому ринку. На експорт йде менш як 2% автомобілів китайського виробництва. Це не свідчить про погану якість і слабкий збут. Автомобіль завжди прискорював розвиток економіки. Він насамперед потрібен китайцям, адже це їхня економіка бурхливо розвивається. І саме тому китайський ринок зараз бездонний.

Україна імпортує іноземні автомобілі, завдяки чому іноземним фірмам пливуть величезні кошти. Грабіжницькі мита і бар’єри дають змогу добре жити жменьці людей на тлі загальної злиденності. Імпортовані автомобілі купують найчастіше в кредит, проїдаючи засоби країни і вішаючи собі на довгі роки тягар боргу, що становить майже половину вартості автомобіля. Тим часом банки дають кредити, позичаючи величезні суми в західних країн, відповідно виступаючи виконавцями чужої волі. Звісно, такі кредити не можуть бути дешевими, адже кожний у ланцюжку бажає одержати жирну частку.

Китайці також допускають іноземний капітал у свою автомобільну промисловість, і ці капіталовкладення величезні. Але роблять вони це розумно і з користю для себе. За іноземні гроші вони будують автомобільні заводи. Західні країни і Японія заробляють у Китаї величезні гроші, але за рахунок постачання засобів виробництва автомобілів. Україна цього не робить. Понад те, її потенціал втрачається. І в цьому величезна наша помилка. До того ж на китайських дорогах можна побачити робочі автомобілі, а не розкішні авта, якими забиті київські вулиці заради демонстрації престижу.

Коли йдеться про гроші, до того ж величезні, тут не до сентиментів. Україна на імпорті іноземних автомобілів безповоротно втрачає мільярди. Прикро, що ці мільярди через півтора-два десятка років зникнуть на смітниках, бо ці розкішні іномарки з’їсть іржа. Діти й онуки «подякують» нинішнім «гігантам думки» з акулячим хапальним рефлексом, як ми сьогодні дякуємо колишнім вождям «за безцільно прожиті роки».

Проти китайської експансії вже почали боротьбу країни з добре розвиненою автомобільною промисловістю. Тут усі засоби добрі, адже йдеться про мільярди на неозоре майбутнє. Зокрема, антиреклама — дефекти, яких багато і в автомобілях прославлених марок, роздуваються до неймовірних розмірів.

Однією з страшилок стали результати так званих краш-тестів, під час яких імітується лобове зіткнення автомобіля з перешкодою — бетонною стіною. У Німеччині знайшлися «експерти», які за дві секунди довели, що китайський автомобіль під час удару розсипається, калічачи водія, пасажирів і навіть перехожих. Навіть згадали, що китайська копія, скрупульозно відтворена зі світового бренда, розсипається. У цьому разі був позашляховик німецької розробки Опель «Фронтера», якого китайці збиралися продавати в Західній Європі по 14-15 тисяч доларів. Китайці звернулися в німецьку організацію з перевірки якості й ошуканців було виведено на чисту воду.

Посилаючись на «авторитетний» висновок зовсім не авторитетної німецької організації, що займається тестами, заволали і росіяни, позаяк китайські «підробки» відтіснили з ринку російські автомобілі. Тим часом вони промовчали, що допотопні «Жигулі-сімка», які у часи «розвинутого соціалізму» гордо називали «радянським мерседесом», під час іспитів за світовою методикою просто розвалилися.

Пригадали росіяни китайцям і проблеми із запчастинами на їхні скопійовані автомобілі. Так, справді, в перші роки про запчастини «випадково забули», але це справа самих російських імпортерів. Потім фірми-одноденки, заробивши непогані гроші, зникли в невідомому напрямку, залишивши занадто довірливих і недосвідчених покупців зі своїми проблемами. Дилери, більшість з який виявилися «сірими», і не думали замовляти запчастини, адже з ними багато мороки, потрібна дорога система складів і постачань. Звичайно, люди знайшли вихід, адже на китайські автомобілі-копії можна замовити запчастини на фірмах, які продали ліцензії китайцям.

Словом, цілком пристойні і недорогі автомобілі китайців намагаються не пустити на ринки, завойовані в завзятій боротьбі.

Усіх китайських машинобудівників можна розділити на кілька груп. На першому місці великі холдинги, якими володіє держава за участі іноземного капіталу. Їх п’ять і вони займають 65% ринку легкових автомобілів. Це такі підприємства, як First Automotive Works Group (FAW), Shanghai Automotive Industry Group (SAIC), Dongfeng Motor Corp, Сhаng’аn Automobile Group, Beijing Automotive Industry Group (BAIC). Саме ці заводи випускають за ліцензією VW, Hyundai, Honda та інші чудові автомобілі, яких 2004 року було випущено 3,5 млн. Деякі з цих гігантів уже перейшли до випуску чисто китайських автомобілів. Наприклад, FAW випускає представницький автомобіль Hongqi (“Червоний прапор”) для китайських партійних лідерів. Зараз найпопулярнішою моделлю цього класу став седан Mingshi, у якому іноземним впливом і не пахне.

У другу групу входять молоді автофірми, створені в 1990-х роках групами приватних підприємців при справді діловій підтримці місцевої влади. Це дуже динамічні компанії, до яких належать Hafei і Chery. Звичайно, вони входять у першу десятку за обсягами виробництва.

Компанія Chery стала дуже відомою завдяки скандалу через свою копію невеликого автомобіля Matiz корейської фірми Daewoo. Цей автомобіль продається і в Україні, як і Matiz, що випускають в Узбекистані. Є різниця — у Китаї за дуже популярний Chery-Matiz платять близько 3 500 доларів. Скільки і чому в Україні — запитаєте у продавця.

Автомобільні підприємства третьої групи випускали переважно мотоцикли, автобуси, вантажівки, військову і сільськогосподарську техніку. Це добре відомі в нас Geely, Jianghuai, Great Wall, Lifan тощо. Зазначимо, що жоден подібний український завод після розпаду військово-промислового комплексу на автомобілі не перейшов. І неспроста. Приватні фірми виявилися у виграші, бо 2006 року в Китаї було продано близько 5 млн легкових автомобілів в особисте користування. Україна знову втратила шанс.

Відома історія з маркою Geely, виробництво автомобілів якої почалася 1987 року з того, що заповзятий пан Ган зайняв багато грошей і купив новітній Mercedes вищого S-класу. Він розібрав його до гвинтика, наймані, ще недавно безробітні, інженери скопіювали всі деталі, а робітники виготовили точно такі ж. На подив усім китайський Mercedes поїхав, а фірма Geely почала випускати автомобілі серійно. В Україні пана Гана замучила б перевірками жадібні до хабарів чиновники...

У четверту групу автомобільних компаній входять виробники комплектуючих і устаткування. Вони ростуть неймовірними темпами, деякі до 100% щорічно. Це з ними мали б укласти угоди на постачання запчастин наші імпортери. Невеликі, але численні підприємства цієї групи отримують непогані прибутки, збираючи китайські автомобілі в Україні чи Росії. Уся справа в тім, що один робітник на нашому «складальному» конвеєрі коштує 10 робітників, що випускають деталі в Китаї.

Деякі з підприємств цієї динамічної групи почали випускати китайські клони найвідоміших марок Mercedes-Benz, BMW, Mitsubishi, Honda, Toyota. Наприклад, у позадорожника Honda C-RV у Китаї є як мінімум 12 клонів! Деякі з них кращі за оригінал, деякі — значно гірші. Але ціна компенсує всі ризики. За оригінальну японську Honda C-RV у Китаї доводиться платити не менше 28 тис. доларів, а за Xinkai SRV — 13 тис. Найдешевший клон Huabei Tengshi-RV обходиться сміливцям ще менше — тільки 11 тис. доларів

У виробничих зв’язках між китайськими підприємствами всіх груп розібратися непросто. Фірми і фірмочки об’єднуються, відокремлюються одна від одної, банкрутують і зникають, на місці однієї з’являється інша. Сьогодні процес об’єднання і поглинання компаній помітно посилився. Головне, що весь цей автомобільний мурашник перебуває під твердим контролем уряду, і китайський контроль — це не український.

Автомобільна промисловість країни успішно розвивається, і завойовує все нові ринки. Сьогодні в лідерах продажу в Китаї такі седани, як Hyundai Elantra, Honda Accord, VW Santana і Toyota Corolla. У число лідерів не потрапили марки, що їх поставляють в Україну.

У майбутньому українських покупців чекає посилення експансії «китайців», і деякі з них будуть вельми якісними. На позашляховики і пікапи припадає 7% китайського ринку, а на мінівени — тільки 4%. Водночас у Китаї випускають більш як 80 моделей позашляховиків і пікапів. Звісно, вони призначені насамперед на експорт. Китайці намагаються не платити за ліцензійне виробництво, тому часом передня частина позашляховика подібна до Lexus RX 330, а задня — до BMW X5. Найпопулярнішими для наслідування чомусь стали Honda C-RV і Toyota Prado.

У Китаї користаються попитом позашляховики і пікапи фірми Great Wall, яких 2004 року продано 55 тисяч при випуску 200 тисяч штук щорічно. За «Стіною» — фірма Zhongxing (28 тис. продажів) і Liebao (24 тис). Якщо останньої в нас немає, то автомобілі Great Wall користуються в Україні попитом, і їх продаж зростає. Позашляховики і пікапи цієї фірми заслуговують на найпильнішу увагу українського покупця.

Корпорація Great Wall має два автоскладальні заводи, які торік випустили понад 200 тис. автомобілів. Вона входить у десятку найбільших автовиробників Китаю. Лідер продажу в Україні — позашляховик Great Wall Hover потужністю 130 к.с. Це великий автомобіль — 4,6 м завдовшки.

“Ховер» коштує 140 тис. гривень. Подібні японські позашляховики (наприклад, Toyota Land Cruiser) дорожчий майже удвічі. Треба бути дуже прискіпливим, щоб помітити вади в інтер’єрі. У салонах біля «Ховера» постійно крутяться потенційні покупці, але здебільшого потенційні. Причина стриманості — немає достовірної інформації про фірму й автомобіль, а також антиреклама китайських автомобілів. Звісно, стримують продаж і грабіжницькі відсотки кредитів.

Фірма Great Wall випускає також позашляховики Safe F1 і Pegasus. Вони дешевші за Hover, але за технічно-експлуатаційними показниками не гірші. Загалом позашляховик «Великої стіни» являє собою копію Toyota 4Runner. Японці вже зняли його з виробництва, і продали ліцензію китайцям. Звичайно, про Toyota прийнято говорити тільки добре. Однак, якщо бути об’єктивним, то різниці між японською і китайською конструкцією немає, а на автоскладальному заводі «Великої стіни» діє та ж система забезпечення якості, що й у всьому світі, окрім України і Росії.

Мабуть, невдовзі найважливішими в Україні стануть пікапи «Великої стіни». Сьогодні в салонах ще стоять пікапи So Cool (“Свіжість”) і Deer (“Олень”) кількох варіантів з бензиновими двигунами. Це японські конструкції, і двигуни тут теж японські. Пікап — це робоча конячка фермера і ремісника. В Україні його мають за недорогий і престижний автомобіль для нуворишів. Сьогодні китайці почали краще розбиратися в українських реаліях, тож, йдучи назустріч покупцеві, оснащують пікапи салонами «люкс», що сильно здорожує автомобіль.

На зміну «Оленям» і «Свіжості» з дорогими в експлуатації бензиновими двигунами «Велика стіна» створила свій, уже суто китайський, пікап Wingle з економічним турбодизельним двигуном GW 2.8 TC-2, створеним компанією Great Wall у співробітництві з німецькою фірмою Bosch. За ємності 2,8 л двигун розвиває потужність 95 к.с. і виконує вимоги за екологічними нормами «Євро-3». Взимку система передпускового обігріву забезпечує запуск двигуна при -35 градусів. Це «локомотивний» двигун, бо максимально потужний і заводиться в діапазоні 1 600 — 2 600 про/хв.

Базою для створення пікапу став успішний і вже перевірений у багатьох країнах Hover. Wingle також має чудовий інтер’єр. Наразі він розрахований на все тих самих нуворишів, адже фермерові чи ремісникові роботящий пікап не по кишені. У варіанті CC1031PS40 з приводом на задні колеса (4x2) вартість Wingle 99 905 грн. За повноприводний варіант CC1031PS60 (4x4) доведеться платити 110 158 грн.

Компанія-імпортер поставила справу на надійну і довгострокову основу. Про це свідчать і її сучасні салони, і мережа сучасних сервісних станцій. Важливо, що компанія «Атлант-М Китайські автомобілі» дає гарантію до 5 років чи 80 000 км пробігу, тобто продані нею автомобілі ніколи не будуть «зозулиними дітками».