Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Як вберегтися від Лукавого

Кожна людина, яка поважає себе, коли чує про маніпуляцію, думає, як би уникнути її. Адже вона індивідум, вільний атом суспільства. Як на неї вплинути? Але атом — то атом, і його можна розщепити. Хоча саме слово «атом» означає «неподільний».

Так і українців, як виявилося, теж можна «розщепити». І розщеплюють їх вже дуже багато років за допомогою вмілої маніпуляції, організованої різними деструктивними і тоталітарними сектами.

Щоб детальніше розглянути це питання, треба насамперед вияснити: що це таке маніпуляція? Найпоширенішими визначеннями маніпуляції є:

·           психологічний вплив на людину, який не завжди нею усвідомлюється і змушує її діяти відповідно до цілей маніпулятора;

·           штучний процес створення суб’єктом ілюзій щодо дійсності (або стосовно себе), які сприймаються іншими суб’єктами (або й самим творцем ілюзій);

·           приховане управління людиною всупереч її волі, яке приносить ініціаторові односторонні переваги;

·           вид психологічного впливу, майстерне виконання якого викликає приховане пробудження в іншої людини намірів, які не збігаються з її бажаннями.

Мені особисто подобається останнє визначення, бо воно найкраще висвітлює глибинну суть маніпуляції — прагнення перекласти відповідальність на суб’єкта, в той час як виграш дістанеться маніпулятору. Є кілька видів маніпуляцій:

·           маніпуляція образами;

·           конвенційна маніпуляція;

·           операційно-предметна маніпуляція;

·           експлуатація особистості;

·           маніпуляція духовністю;

Вміле поєднання цих видів маніпуляцій застосовується на так званих богослужіннях у сектах з деструктивним і тоталітарним культом (чітка пірамідальна ієрархія з однією або кількома особами нагорі структури, наділених практично необмеженою владою; термін «тоталітарний культ» рідко використовують сучасні англомовні дослідники, оскільки, на їхню думку, такі культи слід також зараховавати до деструктивних.).

Деструктивність або тоталітарність сект визначається не їхніми віруваннями, а методами діяльності. У нашому законодавстві немає юридичного визначення деструктивної секти. Українські сектознавці, психологи й інші фахівці цієї сфери користуються визначеннями деструктивної секти, наявними в різній науковій документації і західній правовій практиці.

На їхній підставі сектознавці дають таке визначення ознак деструктивної секти:

- заподіяння шкоди здоров’ю громадян або загроза їхньому життю (наприклад, заборона переливання крові у «Свідків Єгови”);

- використання у релігійній практиці методів, які шкодять психічному і фізичному здоров’ю громадян (гіпноз, зомбування, кодування та ін.);

- руйнування сімейних і соціальних зв’язків громадян; релігійна практика, яка порушує чинне законодавство або спонукає громадян до протиправних чи асоціальних дій;

- підрив засад узвичаєної моралі; псевдорелігійна практика, спрямована на обов’язкове, а не за власним розсудом, стягнення матеріальних засобів і цінностей з громадян на користь організації або її керівництва;

- використання у процесі вербування громадян шахрайства у формі приховування справжньої інформації про віровчення (наприклад, «Рівні посвяти» тощо), історію, практику і керівництво релігійної організації, або надання хибної інформації, що є порушенням прав людини на інформацію, необхідну для усвідомленого релігійного вибору;

- розпал міжрелігійної ворожнечі, яка принижує людську гідність віруючих інших релігій і конфесій; релігійна практика, яка може спричинити дестабілізацію цивільного суспільства, підрив національної безпеки; використання у релігійній практиці методів контролю свідомості та вільної волі громадян у формі застосування гіпнотичних та інших методик впливу;

- релігійний вплив на неповнолітніх без відома або усупереч волі їхніх батьків чи опікунів; використання статусу релігійної організації для прикриття інших, не релігійних видів діяльності.

Наявність у релігійної організації або групи однієї з цих ознак вже дозволяє вважати її деструктивною сектою.

Найбільш впливові та небезпечні секти в Україні — харизмати (неоп’ятдесятники, найвідоміша організація «Посольство Боже”), «Свідки Єгови», «Церква саєнтології», «Товариство свідомості Крішни», «Білий лотос». Це найнебезпечніші організації, якщо виходити із завданої особистості шкоди. Проте в Україні діє величезна кількість сект, які становлять меншу небезпеку, але при цьому вони поширеніші і їхній небезпечний вплив менш помітний. І проповідників можна зустріти на щокроку, але, на відміну від сатаністів чи «білих братів», вони виглядають більш благовидно, їхні організації зареєстровані, тож людині важче зрозуміти, що вона має справу з деструктивною сектою.

 Що ж, почнемо з харизматів. «Посольство Боже» — чи не найяскравіший приклад маніпуляції свідомістю людей. Щоб у цьому переконатися, варто відвідати хоча б одне богослужіння цієї церкви. На вході вас привітно зустрінуть, обіймуть, говоритимуть на ті теми, які цікавлять вас. Все навколо таке приємне, здається, що тут вас розуміють і хочуть справді допомогти, порадити або ж просто вислухати. І ніхто не змушує платити десятину, це все добровільно: хочеш — плати, і ці гроші ти віддаси самому Богу, який тебе оберігатиме за це від всякого зла, не хочеш — не плати, тільки тоді цю десятину в тебе забере диявол (ти або захворієш і витратиш цю суму на ліки, або хтось вкраде, або… Способів багато у лукавого). Для більшої певності навіть казочки придумали про те, як Бог оберігає чесних прихожан. Наприклад, одна з них про те, як одного пізнього вечора прихожанка Посольства Божого, яка чесно щомісяця платила десятину Богові, поверталася безлюдними вулицями додому, раптом вона відчула, що за нею хтось йде. Озирнувшись, жінка побачила двох хлопців бандитської зовнішності, які прискорили ходу і, наблизившись… пройшли мимо. Наступного дня вона дізналася, що того вечора в тому ж районі зґвалтовано і вбито жінку. Перелякана на смерть, вона побігла до найближчого відділення міліції, щоб описати хлопців, яких бачила. Незабаром хлопців спіймали і вони в усьому зізналися, а на запитання, чому вони пожаліли прихожанку Посольства Божого, відповіли, що з нею йшли двоє міцних чоловіків. А потім запевнять, що то ангели спустилися з небес, розкажуть про авторитетність Сандея Аделаджі, а якщо пощастить, то він і сам розкаже про свою винятковість. СТРИВАЙТЕ! ПРОКИНЬТЕСЯ! Це ж маніпуляція!!! Всі її засоби, всі її механізми:

- «захват» суб’єкта — суб’єкта треба привести в найсприятливіший для сприйняття чужих ідей стан через вияв зацікавленості, посмішку тощо;

- вибір інструменту для тиску — відволікання уваги суб’єкта, зниження його критичності, підвищення власного рангу в очах адресата, демонстрація власної кваліфікації, вкорінення у свідомість суб’єкта потрібного бажання, ізоляція від впливу зі боку інших людей;

- пошук мотиву, через який можна проникнути в психічну сферу, «влізти в душу».Мотив може бути різним: переживання, комплекс, гордість, хобі, цікавість, гроші тощо;

- мотиваційна атака — розгортається за формулою «якщо заплатите, то… якщо ні, то…». При цьому важливо щоб суб’єкт відчував свободу вибору. Людини перебуває в стан, коли сама себе змушує досягти мети, вказаної маніпулятором. До речі, впевнена на всі 100%, що Сандей Аделаджі не вкинув ані копійки в жертовник, бо, як говорив К.Кастаньєда: «Якщо створюєш тиск, сам будь поза цим колом”;

- поступове нарощування тиску.

Уся ця схема збирання десятини є чітко продуманою системою зазначених вище маніпуляцій задля обікрадення довірливих прихожан.

Сьогодні Аделаджі — один з керівників фірми «Валента», засновник видавництва «Фарес», комерційного підприємства «Фрост», благодійного фонду «Благовест» і співвласник одного з супермаркетів. Бере участь у роботі бізнес-центрів, «Міжнародної школи бізнесу і управління». За які кошти це все збудовано чи куплено? Чому прихожани не задумуються над тим, куди і на що витрачається та десятина, яку вони так чесно сплачують Богові? Можливо, їм вже просто пізно задумуватися, адже найостанніший етап маніпуляції — відторгнення «Я» суб’єкта від його активності. Це виникає тому, що «свого» у людини менше, ніж запозиченого. За такої умови розпізнати принесене від чужорідного досить важко. У цьому і виявляється руйнівний фактор. Якщо ж суб’єкт досить часто піддається маніпуляції, як в Посольстві Божому, то його особистісна структура спрощується. У результаті людина штучно затримується в своєму особистісному та духовному розвитку.

Одна з найнебезпечніших сект в Україні — «Церква саєнтології». Засновником цього деструктивного релігійного культу, який опоненти саєнтології, зазвичай, називають сектою, є американець Л.Рон Хаббарт — письменник-фантаст та колишній американський військовий. За офіційними життєписами, ще до служби в армії він цікавився психологією, психіатрією та психоаналізом. Менш ніж через 10 років після звільнення із армії він створив власне релігійне вчення — сайєнтологію та написав першу «священну книгу» саєнтологів — «Діанетика». Першу релігійну громаду саєнтологів було створено в Лос-Анжелесі 1954 року. Сьогодні саєнтологічний рух спирається на розгалужену релігійну організацію, що має свої осередки у більш як 100 країнах світу. За свою протизаконну діяльність цю структуру переслідували правоохоронні органи багатьох країн світу, зокрема більшості країн Європейського Союзу. Так, у Франції цю організацію заборонено, Німеччина не визнала за нею статусу релігійної громади, не надавши їй тим самим податкових пільг. Керівників сайєнтологічних центрів звинувачували у застосуванні до своїх адептів шкідливих методів психологічного тиску, несплаті податків, різних фінансових махінаціях, спробах викрадення державних таємниць.

Джеральд Армстронг — американець, якому двадцять один рік тому вдалося вийти з цієї секти, — неодноразово заявляв, що це не релігійна організація, а «група ненависті, мафіозна група та міжнародна розвідувальна мережа». Його думку розділяє дуже багато експертів — криміналістів, релігієзнавців, психіатрів зі світовим ім’ям.

Наприклад, 26 квітня цього року Тетяна Дмитрієва, яка є керівником Наукового центру соціальної та судової психіатрії ім. Сербського — найбільш шанованого психіатричного центру Росії, — публічно висловила стурбованість впливом «Церкви саєнтологів» на душевне здоров’я жителів РФ. Згідно з її словами, саєнтологи здійснювали спроби вербування серед жертв теракту в Беслані, однак «жителі міста виявили дуже сильний спротив секті». В Україні перші дві громади сайєнтологів проінформували державні органи про свою діяльність 1995 року. Наразі в нашій країні діють два потужних саєнтологічних центри — Харківський гуманітарний центр «Хаббарда» і Київська громада. Саєнтологічні громади є і в інших містах, зокрема Львові. 2004 року саєнтологи хотіли офіційно зареєструвати свою релігійну громаду в Києві, але завдяки втручанню громадськості цього не сталося. Наразі вони зареєстровані в Україні лише як громадські організації. Вони не ходять вулицями, а діють переважно через вищі навчальні заклади та фірми, тобто через рівень директорів, ректорів, науковців. Саєнтологія передбачає культ особистості — і Рона Хаббарда, і самої людини, віри в самого себе, в свою надприродну сутність та досконалість. Культ полягає в досягненні різних задоволень — і фізичних, і моральних. Взагалі в них існує багато різних рівнів, за досягнення кожного з яких адепту доводиться матеріально розраховуватися. Проте в цьому культі людей практично зомбують. Відбувається маніпуляція свідомістю та підсвідомістю людини, коли замість стати надлюдиною, особа практично підпадає під вплив і стає залежною. Йдеться про «отримання знань» для досягнення самодостатності в матеріальному та інтелектуальному сенсі. Тобто тобі навіюють, що лише з ними ти можеш стати духовним, розумним, багатим. Насправді це не вільний вибір людини, відбувається маніпуляція свідомістю. Тобто фактична небезпека в тому, що відбувається вплив на рівні підсвідомості. Багато людей, які пройшли ці практики, потім не досягають успіху і впадають у депресію, і до них потім нкому немає діла. Практика впровадження в життя 58 «аксіом» саєнтологів — це як для християн 10 Божих заповідей — призводить до підкореності людини керівництву цього руху. Велика кількість людей на все життя стає пожиттєвим спонсором цього руху, щоразу сплачуючи великі суми коштів за чергові «обряди очищення», а також за фізичне та «духовне» просування в саєнтологічній ієрархії. Суть у тому, що, піддавшись хоч раз психологічному впливу цієї практики, людина позбавляється свободи вибору. Як добрі знавці психології, лідери саєнтологів добре знають, як діяти, щоб людина зробила вигідний для них вибір. Словом, людину підштовхують до певних дій, вважаючи, що це її вибір.

Отже, основна мета саєнтологів: по-перше, заробляння грошей на людях; по-друге, влада над людьми, намагання відчути себе «богом» під час маніпуляції людьми; по-третє, це розвідувальні дії у різних країнах — за даними поліції багатьох країн світу, саєнтологічні організації створили в різних країнах світу широку шпигунську мережу зі збирання інформації, зокрема розвідувального характеру.

Висновок з цього можна зробити лише один. Сайєнтологія не вписується в православ’я, католицизм чи протестантизм, бо ці релігії говорять, що людина не може вдосконалитися сама собою — вдосконалення можливе лише через пізнання Бога, Ісуса Христа. Християнство — це усвідомлення себе як натури гріховної, а також того, що людина нічого не може зробити без Бога. Натомість сайєнтологи кажуть, що людина змінюється не від Бога, а від тих знань, яких вона набуває, перебуваючи в їхньому середовищі. У Біблії Соломон мав усе, разом зі знаннями. Але в результаті усе це вдоскалення, ці знання, статки і досягнення він назвав суєтою суєт. Чому? Бо він зрозумів, що зі всією своєю людською мудрістю, досконалістю та знанням без Бога він ніщо. У саєнтології ж Богу немає місця. Головне в ній людина з її бажаннями та здатністю за гроші стати досконалішою.

Також в Україні є буддійська школа кунг-фу «Білий Лотос», у якій поєднано елементи спортивного клубу та релігійної громади. Глава цієї громади Володимир Скубаєв стверджує, що саме тут центр священної громади воїнів світла «Білий Лотос», філії якої розкидані по всьому світу. Кількість членів громади в різних країнах сягає кількох десятків тисяч осіб. 1991 року «Білий Лотос» був зареєстрований в Україні, а центр його — у Черкасах. Сьогодні, за приблизними даними, черкаська громада нараховує понад 300 осіб. Щоб стати членом організації, слід написати дещо дивну, на мою думку, заяву, такого змісту: «Прошу прийняти мене в організацію «Білий Лотос» з метою виховання в мені духу бійця, мужності і витривалості. Повністю добровільно відмовляюся від усіляких свобод і прошу вважати мене власністю школи і організації «Білий Лотос». Зобов’язуюся виконувати будь-які накази Вчителя і наставників, усі правила школи. Зобов’язуюся зберігати своє перебування в організації Білий Лотос у суворому секреті. Зобов’язуюся акуратно оплачувати своє навчання. Прошу Вчителя і наставників розпоряджатися мною на власний розсуд. У випадку мого відходу або виключення, зобов’язуюся сплатити суму, вказану мені моїм наставником або Вчителем». Окрасою Центрального залу Черкаського храму громади «Білого Лотоса», який зовні нагадує звичайний особняк, є вималювані Правила для посвячених. Зміст їх такий: «Боєць, запам’ятай! Ти вище за інших людей, оскільки маєш честь займатися в «Білому Лотосі», в товаристві сильних і мужніх людей. Ти справжній воїн! Ти ніколи і нікому не поскаржишся! Ти зневажаєш незручності і біль! Ти мужній і спокійний, пишаєшся своєю технікою і своїм тілом. Ти не боїшся болю і тілесних покарань. Вони йдуть тобі на користь». Зображення буддійського демона з жертвою в лапах на стіні бойового залу нагадує учням про зрілість свідомості і військовий аскетизм.

Засоби масової інформації, а також православні довідники не раз визначали «Білий Лотос» як «тоталітарну, деструктивну секту». Як заявив Олексій Маслов, генеральний секретар Міжнародної федерації шаолінських бойових мистецтв, 1998 року у своєму відкритому листі в газету «Известия”: «На жаль, усе це (ідеологія «Білого Лотоса”) формує негативне уявлення про щиру суть шаолінського бойового мистецтва і шаолінського вчення, яка в усім світі має людинолюбний характер. Ніяких «бойовиків» у буддизмі немає, це зі сфери організованої злочинності».

Один з колишніх членів громади розповідає, що піти з громади Скубаєва не просто. «Мені це вдалося, оскільки я ще не був посвячений. Але і на мене чинили могутній психологічний тиск. Люди ж, що пройшли два етапи навчання і зробили в знак цього наколку на животі із зображенням леопарда, вийти із секти вже не можуть». Як повідомляє вісник РПЦ МП, «у культі практикуються фізичні покарання для тих, хто бажає порвати з ним: покарання різками, обливання водою і виставляння на холод».

Про антигромадський характер дій «Білого Лотосу» свідчить той факт, що притягнуто до кримінальної відповідальності трьох лідерів цього угруповання за незаконне зберігання зброї і боєприпасів, розкрадання державного майна, підробку документів тощо.

Студенти НаУКМА, які відвідали Черкаський офіс «Білого Лотоса» і спілкувалися там з В.Скубаєвим, написали: «Спілкуючись з братчиками «Білого Лотоса», ми вловили себе на думці, що вся ця нова релігія є релігією однієї особи. Просто Володимир Іванович є дуже сильною особистістю, настільки сильною, що своє розуміння світу він переніс у свідомість інших людей. Здається, всі ті молоді люди, з якими ми спілкувалися, обожнюють рівною мірою Будду і Скубаєва. Нічого такого, що б нагадувало саме про віру в Будду в кабінеті Вчителя ми не побачили: звичайні статуетки, що навіюють спогад про Схід, екзотику і водночас брак смаку. Чесно кажучи, ми були вражені могутністю та внутрішньою силою Скубаєва. Просто не уявляємо, як можна було з нічого так створити багато».

Познайомившись поближче з «білими буддистами», студенти роблять висновок, що їх із буддизмом як світовою релігією єднає лише назва. «Доктрина Черкаських буддистів явно суперечить головній доктрині буддизму, що проповідує дхарму — вчення, за допомогою якого можна досягти нірвани, але не робити при цьому ніякого зла, бути добрим до ближніх. Це якась змішана новоутворена релігійна свідомість» .

Негативні наслідки маніпуляції людською свідомістю можуть мати різні форми прояву. Так, товариство «Свідків Єгови» забороняє переливання крові й від цього вже померли люди. 1996 року в Латвії в ніч з 12 на 13 вересня від великої втрати крові померла в лікарні 17-річна послідовниця культу «Свідки Єгови». Мати, «Свідок Єгови», не дозволила для порятунку життя своєї доньки здійснити переливання крові, оскільки це забороняється вченням культу.

Суд у сімейних справах м. Пассау (ФРН) позбавив батьківських прав жінку, яка протягом кількох років безпідставно била свого п’ятирічного сина. Суд прийняв до уваги той факт, що мати була членом групи «Свідки Єгови» і тілесні покарання були засновані на правилах віри і методах виховання цієї громади, а тому вирішив не відкривати проти неї кримінальної справи.

5 червня 1996 року прокуратурою Сургута відкрито 6 кримінальних справ проти адептів організації «Свідки Єгови», яких звинуватили в насильстві над особою та особистістю, а також у підбурюванні до громадянської непокори;

Якщо харизматики використовують трансові техніки впливу на своїх сеансах, то на совісті «Товариства свідомості Крішни» згвалтування дітей і торгівля наркотиками.

1984 року судовий розгляд за позовом сім’ї Джордж до Міжнародної спільноти свідомості Крішни (МССК) зі звинуваченням деяких адептів і керівників крішнаїтського руху в позбавленні Робін Джордж свободи, вчиненні моральної шкоди, наклепі на її матір і діях, які призвели до смерті її батька, закінчилися проголошенням вироку з визнанням їхніх звинувачень обгрунтованими. 1986 року в місті Нью-Вріндаване (США) проти адепта місцевої громади кришнаїтів було висунуто обвинувачення у вбивстві; підозра також лягла на керівника цієї громади Бхактіпаду і його найближчих спільників, яким були пред’явлено звинувачення у вчиненні ще цілої низки злочинів. Під час судового розгляду було також доведено вину керівника і членів місцевої крішнаїтської громади у вбивстві адептів МССК Брайанта і Сент-Дениса в місті Нью-Вріндаване (США). Крім того, нині відомі численні випадки притягнення за кордоном членів МССК до кримінальної відповідальності за фінансові махінації, здирства, торгівлю наркотиками, зброєю та вбивства; відомі скандали, пов’язані з крішнаїтськими дитячими школами — гурукулами, де незрідка гвалтували дітей (зокрема хлопчиків) і жінок.

На початку 2000 року в Москві член «Спільноти свідомості Крішни в Росії» Микола Непочатов протягом місяця гвалтував одинадцятирічну дівчинку. Тридцятирічний кришнаїт, що промишляв продажем культової літератури, на початку 2000 року вирішив спробувати самостійного життя за межами переповненого московського ашраму і попросився на нічліг до своєї випадкової знайомої. Жінка зжалилася, якого, за його словами, крішнаїтське начальство зібралося переселити в далекий підмосковний ашрам, і запропонувала йому пожити в неї. Мати-одиначка цілими днями була на роботі і навіть зраділа, що донька після школи буде під наглядом дорослої людини. Вдень Микола торгував на вулицях літературою, вечорами активно навчав господарів премудрощам крішнаїзму і водночас таємно гвалтував дівчинку, яка росла без батька. Залякана дівчинка не говорила про це матері, поки та випадково не застукала крішнаїта на місці злочину. Виявилося, що педофіл вже зацікавився подружками дівчинки, яких вона запрошувала в квартиру послухати розповіді про любовні пригоди бога з синьою шкірою на ім’я Крішна.

Тоталітарні секти позбавляють людину вибору, права на свободу совісті, оскільки спеціальними методами контролюють свідомість людей, поширюють брехливу інформацію про свою діяльність, приховують справжні цілі й завдання своєї організації. Про це слід говорити. Деякі секти ставлять за мету захоплення державної влади задля «створення нової людини». Лідери низки сект займаються сексуальною, матеріальною, трудовою експлуатацією своїх адептів.

У Франції після того, як у секті «Храм сонця» сталися серії масових убивств і самогубств, було створено комісію. Обранці французького народу передусім визначилися з необхідністю дати юридичне формулювання поняттям «секта», «психологічна шкода», «психологічна маніпуляція»... Це стало першим кроком до розробки й ухвалення закону «Про секти». До «чорного списку» небезпечних сект потрапило понад 200 організацій. Наступним кроком стало створення міжміністерської постійної комісії для боротьби з ними. Відтак діяльність низки небезпечних для суспільства організацій було припинено. До слова, для боротьби з деструктивними культами в тій-таки Франції використовується все розмаїття законодавчої палітри. Приміром, громаду «Свідки Єгови» суд визнав комерційною організацією, і на неї було накладено багатомільйонний штраф, після чого секта залишила легітимне поле країни.

Одного разу Україна вже пережила шок від діяльності «Білого братства», але закону «Про секти» (або «Про тоталітарні секти», «Про деструктивні культи» чи щось подібне) той шок не породив. Понад те, всі резолюції, ухвалені Асамблеєю Ради Європи й Комітетом Міністрів Ради Європи з проблеми небезпечних сект, на нашу державу фактично ніяк не вплинули. Цією проблемою в нас займається не держава, а громадські організації за підтримки тих чи інших традиційних для України конфесій. Власне, а чому не держава? Тому, що всі бояться відповідальності, яка ляже на них після ухвалення цього законопроекту, чи тому, що вони просто мають свою левову частку від функціонування цих сект? Ще 1999 року наша держава підписалася під рішенням Ради Європи про держпідтримку центрів, які інформують населення про деструктивні секти й надають допомогу жертвам сект. Проте на практиці цей документ в Україні не реалізується. На жаль, адже людина, яка вирішила порвати з сектою, обов’язково потребує реабілітації. Тут необхідна і психологічна, і духовна, а часом і правова, соціальна або психіатрична допомога. У православних реабілітаційних центрах така допомога надається. Процес реабілітації й адаптації жертв тоталітарних сект проходить дуже складно, повільно, болісно. Ті, кого вдасться вирвати із секти, почуваються (особливо перший час) непотрібними в суспільстві. Це й не дивно, якщо врахувати, що вони були перепрограмовані для життя саме в секті, а не в соціумі. У них пригнічена здатність самостійно та критично мислити, утрачено волю до прийняття рішень. Людині, яка знайшла в собі сили порвати із сектою, для цілковитого одужання потрібно десь два роки. Практика засвідчує, що важче отямитися від саєнтології.

Слабка релігійність має своїм наслідком поширення забобонів, псевдовчень, сектизму. Пострадянський простір — це фантасмагоричний край, де звичайні громадяни перетворюються на слухняних зомбі підозрілих проповідників. Перед зором стороннього спостерігача відкриваються моторошні картини, давно змальовані на сторінках фантастичних романів. Втрата здатності мислити, аналізувати реальність чекає на кожного, хто прийде до проповідника із щирим бажанням знайти Бога.

А проповідники, заручники власних інтересів, під завісою закону про свободу совісті поступово перетворюють країну на колонію однієї великої імперії, захоплюють владу — вони мають власних ставлеників і в Кабміні, і у Верховній Раді. Якось ми прокинемося і зрозуміємо, що не бандитів треба боятися, що не Росія та Америка користуються з нашої недолугості, а інший, значно хитріший ворог давно захопив владу у країні, і цей ворог настільки негаданий, що ніхто його не помічав, адже його існування перекреслює світоглядні установки сучасного споживача.

Якісь моторошні думки блукали в моїй голові під час написання цієї статті. Я думала про параноїдальність нашого суспільства, про природу людського розуму і сенс життя. Ще — про роман «1984» і Тома Круза. Чому Тома Круза? Бо він найвідоміший послідовник саєнтології. «Експерти» попереджали про створення нового «Білого братства», про можливість маніпуляції великими масами людей, про захоплення влади у країні.

Можливо, хворий розум сучасного киянина може вбачати оруелівську реальність у правлінні Черновецького, а може, навпаки, саме хвороба розуму не дає змогу цю реальність побачити. «Істина за межами реальності». Я уявила стурбоване обличчя агента Малдера і тут же згадала про Доктора Зло. Якісь казочки для раннього підліткового віку. А з іншого боку...

Загроза тероризму і велика бюджетна війна з цією загрозою — хіба це не оруелівська реальність? Хіба не в оруелівській реальності ми жили сімдесят років? Невже єдина істина — в зароблянні коштів, рейтингах і політичних негараздах. Що сховано за цією завісою? І чим займається наша Церква? Замість вдоволення релігійних потреб зневірених у православ’ї громадян ділить Лавру.

І наостанок, з надією на краще, хочеться запропонувати читачеві способи вербального протистояння маніпуляції. Коли ви помітили, що вами намагаються маніпулювати, треба:

·           демонструвати відмежування;

·           вміти сказати «НІ!»;

·           уникати почуття провини;

·           своєчасно припиняти розмову;

·           бути байдужим та спокійним;

·           відкрито говорити співбесіднику про його неправоту;

·           не показувати своїх почуттів;

·           уникати спілкування з неприємними людьми.

Як відомо, секти процвітають за рахунок нових прихожан, то ж, можливо, дійде черга і до вас — вмійте своєчасно протистояти маніпуляції!

Віра Справжня
вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com