Нам досить генетичних стресів

Сьогодні у світі ведуться дискусії про ніби виявлені у людини гени життя і смерті. Причому перший може бути «втрачений» незалежно від віку людини. Лікування безрезультатне і лікар має право сформулювати причину смерті приблизно так: «У зв’язку з призупинення діяльності гену життя».

У цьому контексті варто нагадати про загадкові і до цього часу популярні наукові праці, що викликають і досі суперечки, академіка Білоруської Академії Наук Віктора Вейника.

Віктор Йосипович Швейник трагічно загинув 24 січня 1996 року по дорозі до храму, куди йшов з метою причаститися Святих Христових Таємниць. Напередодні він сповідався. Ми ніколи не дізнаємося таємниці тієї сповіді вченого, який посмів не тільки заглянути в тайну людської душі, але і органічно зв’язати її з фізичним здоров’ям і хворобами людей. Тому взагалі не треба гадати, чи була смерть випадковою, чи сталася наслідком чогось. Важливе інше.

Наукова спадщина Вейника невелика по об’єму, але може статися так, що його ім’я займе своє гідне місце в ряду, скажімо, тих же китайських, тібетських цілителів, які у VI столітті до Різдва Христового наблизилися до розгадки таємниць людського здоров’я. Вейник розвинув і доповнив цей напрямок, створив свою теорію існування у кожної людини хронального поля. Це поле безпосередньо пов’язано з такою зверхтонкою діяльністю головного мозку, якою є думка. Академік стверджував, що думка матеріальна. Його знаменита книга «Термодинаміка реальних процесів» дозволяє по новому подивитися на причини захворювань і на засоби їхнього лікування. А його стаття «Про таємниці здоров’я» стала сенсацією у всьому медичного світі. Іншими словами Віктор Вейник ще раз підтвердив органічний зв’язок між хворобами того чи іншого органу з настроєм людини, її помислами, стресовими ситуаціями в оточуючому світі. Попутно виявив природу фантомних болів, розшифрував з позиції практичної медицини біблейські випадки чудесних зцілень. Однак драматизм теорії академіка заклечається у тому, що за нею не «поспів» технічний прогрес. Подібна доля спіткала багато теоретичних відкриттів Леонарда да Вінчі, які змогли реалізуватися (вертоліт, підводний човен) тільки у наші дні.

З жалем академік Вейник писав: «З допомогою фізичних приладів ми поки що не в змозі визначити який стрес конкретно відповідає за ураження якого саме органу. Але лікувальний досвід у світі говорить про те, що помилково поставлена життєва ідея, веде до захворювань серця, що спостерігалося після того, коли рухнули ідеали соціалізму на початку 90-х років, похитнувся «войовничий» атеїзм і багато інших теорій, коли люди не змогли зразу об’єднатися проти крахової утопічної ідеї та її апологетів. Не все зло тільки тому, що ми цього вчасно не розуміємо, воно ще і тому, що люди, які рвуться до влади, обтяжені ідеєю «дитячої грандіозності» і ексгібіціонізму по З. Фрейду. Це мають сьогодні усвідомити і наші керманичі».

Спотворене відношення до праці викликає захворювання мозку. Що правда, академік чомусь недостатньо чітко сформулював, що він під цим розумів.

Далі по Вейнику часті статеві зносини ведуть до хвороб легень (у вольових натур) або щитовидної залози (у натур художнього складу). Заздрість — до хвороб стравоходу, честолюбство — до хвороб наднирників, хитрість — до хвороб шлунку. Жадібність і ревнощі вражають нирки, статева невпевненість (у обох статей) провокує діабет, хворобу підшлункової залози. Існує зв’язок між нереалізованими властолюбством і астмою, націоналізмом і білокрів’ям, екстрасенсорикою (включаючи магів і чаклунів) всіх мастей і незмінними раковими захворюваннями у деяких У вже здавалося б зовсім фантастично: нудьга за минулим і постійне переживання минулих подій викликає хворобу хребта.

У цьому зв’язку хочеться нагадати, як у Другій світовій війні, коли людство збагнувши все те, зуміло об’єднати зусилля проти фашистської ідеї, свого поневолення і знищення, на цьому тлі позбувалося серцевих хвороб, загоювалися виразки шлунку і дванадцятипалої кищки у екстремальних ситуаціях. Це ще раз доводить те, що всім нам сьогодні потрібно об’єднатися навколо національної ідеї, подолати суспільні і людські хвороби, адже рани переможців загаються скоріше.

Мабуть немає смислу заглиблюватися у весь механізм подібних зв’язків, простіше вивчити самі праці Вейника. Можна лише навести ще два приклади з власного життя академіка. Він відзначав, що коли почався черговий пресинг на його теорію, кордний раз проявлявся напад нежиттю, або грипу. А у далекому дитинстві, згадував академік, коли виникло бажання не йти у школу, обов’язково навалювалася ангіна. У кожному випадку, стверджував він, проблема здоров’я виявляється органічно пов’язана з духовністю і моральністю, з хворобами душі (пристрастями або гріхами). Як відомо довгожителі це ті, хто нікому не зашкодив у життя, не сказав ні про кого поганого слова. Вони ніколи не впадають у нудьгу, на лиці завжди сонцесяйна посмішка. За все те їх Бог любить, ці люди менше хворіють.

Ще Сократ колись сказав, що здоров’я це не все, але все нічого без здоров’я. І так як офіційна медицина нині не завжди виправдовує, м’яко кажучи, надії хворих, а здоров’я громадян України, цей найциніший скарб, у сьогоднішніх не простих ринкових умовах так і не стало пріоритетом ні одного з урядів. Люди звертаються все більше до нетрадиційної медицини, екстрасенсів. А що коли у екстрасенсів є дар лікувати? Як тут діяти? Академік Вейник у своїх працях трактує це так: «Щоб лікувати чужу душу, людина повинна перш за все очистити свою власну. Чудова самоперевірка: нехай кожен цілитель порівняє своє життя з життям хоча б одного з зазначених святих, де провідною зіркою була любов до Бога (Пантелеймон цілитель, Сергій Радонежський, Серафим Боровський, Іоанн Кронштадтський) і переконається, чи від Бог дар цей за його проведене життя, чи від сатани спокуса до примноження гріхів».

Апостол Павло нагадував християнам що якщо ми можемо хворих зціляти, мертвих воскрешати, але не маємо любові, то всі наші зусилля безжиттєві. Тому важливо пам’ятати заповіді Ісуса Христа: «Хворих зціляйте…даром отримали, даром давайте». Цих двох випробовувань, пише Вейник, особливо першого, не витримує ні один екстрасенс, ніхто з них не лікує з іменем Божим і вся нинішня вакханалія з паралікуванням — це справжній сатанізм.

Адже Господь, як боголюдина, живе з нами, вчить нас нашою мовою, дає нам поняття істинної віри, любові, правди. Творить справи милосердя, допомоги.

Страх Господній є Істинна премудрість і віддалення від зла — Розум, і Страх перед Богом виникає коли є порушення заборони, або ж коли допускається гріх.

Інтелігент це той, хто не тільки знає що заборонено, але намагається не мати цих порушень, хто своїми вчинками намагається не тільки не наблизитися до зла, а віддаляється від нього. Так говорить Біблія.

Опонент інтелігенту описаний в тій же Біблії у книзі Притчів Соломонових: «Виправдовуючи нечестивого і звинувачуючи праведного — обидва мерзота перед Господом».

Відомий французький письменник А. Моруа писав так: «В медицині немає двох світів: світу лабораторії і світу клініки, світу Духа і світу тіла. Є один єдиний світ в якому відбувається безкінечно складні явища. Усвідомлюючи єдність людського організму, справжній лікар водночас лікує і відчай і органічні зрушення, які той породжує, важливість місії лікаря складає його відмінність від усіх інших громадян».

І коли у тебе є сила, здоров’я, великі можливості творити добро, то твоє місце у житті оцінюється не по тому чим ти володієш, чого ти досягнув, а потому, що ти здібний дати людям. Саме тепер, коли на зламах земного буття, епох зможе вистояти тільки сильна розумом і духом людина. Чому і досі цього не хоче збагнути наша так звана еліта.

Люди як зірки, які тьмяно мерехтять у великій множині на небі і дивують нас лише тоді, коли зірвавшись кометою окреслює яскравий слід. А ми потім довго відшукуємо у небі те місце де бачили це явище. Але марно, залишаються одні лише спогади про те добро, що творилося в ім’я, на благо людства, як у випадку з академіком Вейником.

Сьогодні, на жаль, наш український капітал не поспішає вкладати кошти в охорону здоров’я, її розвиток, а там, де це має місце, то лише для свого ще більшого збагачення. Держава не створює умов для введення ринково-страхової медицини. Маємо слабке законодавче підґрунтя, не діючі конституційні засади в охороні здоров’я, відсутні механізми їхньої реалізації. Поки що ні один уряд не спромігся вирішити ці проблеми і як результат — висока захворюваність та смертність населення.

Багаті не бажають за таких обставин платити за бідних, а самі лікуються за кордоном, або у приватних лікарнях України.

Благодійство, медяники для народу заради чергового піару, як і латаний кожух з панського плеча нас не порятують. При постійному протистоянні, суперництві всіх гілок влади ситуація в охороні здоров’я і не тільки ще більше погіршиться.

Одне знання Божих заповідей без їхнього істинного розуміння та зміцнення у вірі, служіння Богу, як і служіння державі, без прийняття близько до серця людських болів і проблем, без щирої віри, любові, добра, правди є нічим іншим як лукавством. Адже тільки через відродження істинних національних святинь зможемо віднайти дорогу до Храму і Хазяїна. Наступаємо на ті самі граблі. Створене зруйнували, а нове створити не вдається. Як з вище вказаних причин, так і через перетягування владного канату. Чи не тому в Україні так важко йдуть реформи, що почалися вони з чужих телешоу парламентаріїв, банкетних презентацій, а не з молитви, не з покаяння колишніх правителів за наругу над власним народом, церквою, вірою. Тому і немає втихомирення у наших душах. Ми стаємо маловірами, рабами речей, збагачення, комфорту, своїх низовинних інстинктів. Адже маловір’я і бездуховність одна з головних причин демографічної кризи в Україні.

Вчені не перестають замислюватися як переплавити енергію пристрастей в енергію доброчесності. А якщо це ще і в політиці, бізнесі. Відповідь одна — без духовної практики не допоможуть ніякі психологічні, психотерапевтичні прийоми. Можливо це саме той випадок, коли сто мудреців не переспорять одного дурня? Все це добре проголошувати, а як на справі плуга перти? А на справі поки що політична, економічна, демографічна, продовольча, економічна кризи, маємо те, що маємо. А заручником — народ України.

Який приклад вся ця політична вакханалія показує молоді, що ми їм залишимо у спадок. Саме з них потрібно нині починати духовне відродження України.

В Україні споконвіків все базувалося на християнській вірі, православ’ї — сім’я, школа, культура, влада. Наша віра заряджена енергетикою двох тисячоліть. Без християнства, православ’я не можна уявити не тільки нашу, але і світову культуру. Ми знаємо любов до матері, батька, сестри, брата, але піднесеніше всього любов до Бога. І знову ж у нинішньому ринковому, глобалізованому світі зможе вистояти тільки сильна розумом і духом людина. І головна наша біда знову ж у маловір’ї, у відсутності істинної віри. Поки у владу не буде повернута не тільки гуманітарна, але і духовна відповідальність за результати своєї праці у повній мірі, ми ще довго будемо блукати у пітьмі, наводити порядок у своїй державі, втрачаючи час. Саме тому зараз Україна все проходить смугу гріховності, протистояння людей одне одному, суперництва, коли в різних моральних потоках опинилися навіть близькі друзі. І це знову ж таки є результатом торгу народною душею, по великому рахунку національними духовними цінностями. Все це, нажаль, віддаляє людей від істинних культурних та духовних скарбів. І мова сьогодні має йти не тільки про спасіння національної духовної спадщини, православ’я, християнства, а майбутнього країни і національної безпеки. Саме християнство, православ’я об’єднує людей. Адже Хрещення Київської Русі — України, 1020 річницю якого будемо відзначати у цьому році, відбулося на нашій землі, на водах славного Дніпра-Славутича і ми маємо про те завжди пам’ятати, пишатися цим неоціненним прикладом духовного єднання у нашій історії.

Впродовж століть наші слов’янські прабабусі і прадідусі народжувалися під сінню Православного Христа, благословлялися священиком на різні справи, вінчалися і йшли у вічність з його наставлянням. Церква завжди піклувалася своєю паствою. На жаль, сьогодні ми є свідками міжконфесійних чвар та політичних протистоянь в Україні. Цю нішу завойовують окультні, тоталітарні cекти прикриваючись загальноосвітніми програмами, заснованих на несінітницях астрального рівня.

Сьогодні на державному рівні є необхідність запровадження в загальноосвітніх школах, коледжах програмного курсу основ християнства, створення громадської ради по її розвитку. Все це надасть можливість вирішувати не тільки загальнолюдські завдання. Це потрібно ще й для того, щоб не було більше втрачених десятиліть безвір’я. Ці роки запаморочення минули, душа народу випрямляється, звільняючись від тоталітаризму, наруги, виходячи за «межі потоку», в якому ми перебуваємо.

Недаремно цими проблемами переймався академік Вейник. Ген життя, ген смерті… Поки що вченим не вдалося «помацати» цих невидимок. Їх наявність ніби тільки передбачається. Саме з такого послання астрономи вирахували розташування планет невидимих у телескопах. І академік Вейник напряму говорив про гени життя і смерті. Його праці підштовхують вчених до того, що ген життя (якщо він є) можна пошкодити зсередини тими ж стресами і тоді він перероджується в ген смерті. Упередити це можливо лише зусиллями Душі.

Відома вчена Наталя Бехтєрєва стверджує , що наш мозок, генератор думок — це неземне надбання і привнесене зовні. Так це чи ні — покаже час. Але вже досить з нас генетичних стресів за які всім нам доведеться відповідати не лише перед людством, але й перед Творцем. Нині людство не лише не подолало, але й не розглянуло причини онкозахворювань. А що, коли теорія академіка Вейника і є тією розгадкою, підтвердженням концепції «розбурханого гену» в онкохворих від безкінечних провокуючих стресових факторів, створених людством, які і провокують ген нашого життя, вкорочуючи його, призупиняючи його діяльність, та ще і помноженні на техногенні, антропогенні, геополітичні, економічні, екологічні, соціальні чинники? Причини бід в нас, а ми намагаємося їх шукати поза.

У сьогоднішньому глобалізованому світі ми є не тільки очевидцями дії секретної зброї, скажімо «мирного» чорнобильського атому, а несемо на собі весь його тягар. Досить з нас генетичних стресів, злочинів проти людства.