Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

«Страшно навіть подумати, але ми вас знищимо...»

Заголовок до коментаря скомпонований з висловлювань двох московських вождів. «Ми вас знищимо!» — вигукнув Микита Хрущов на початку 60-х рр. минулого століття на адресу США і країн НАТО. «Страшно подумати, що нам доведеться перенацілити свої ракети на Україну», — це вже наші дні, одкровення Володимира Путіна. Адресат — той же: НАТО і США.

Хрущов, як відомо, підкріпив свою погрозу — зняв черевик і гатив ним об високу трибуну Генеральної Асамблеї ООН. Що з нього візьмеш — з недовченого люмпена? Путін обіцяв влаштувати Україні ядерний Апокаліпсис мало не зі сльозами в голосі. Що то школа КДБ! Майже на рівні школи-студії МХАТ.

Залишимо поза рамками коментаря саму проблему членства України в НАТО. Вона не така однозначна, як видається, приміром, товаришці Вітренко. Звернемося до іншого аспекту висловлювань В.Путіна, якого російські журналюги вже охрестили «без п’яти хвилин директором Росії». Маємо на увазі оте «cтрашно навіть подумати».

Не будемо вдаватися до глибоких історичних ремінісценцій стосовно тієї легкості, з якою Росія ламала всі офіційні домовленості з Україною, починаючи з Переяславських статей. Достеменно відомо, що ні Петруша Романов, ані його вірний кобель Альошка Меншиков не зронили ні сльозинки, вирізаючи до ноги все беззбройне населення Батурина — від старців і священиків до немовлят.

Експедиція червоного садиста Муравйова на терени України — то був лише перший, але не останній акт віроломної збройної агресії більшовицької Москви проти волелюбної України.

Історик В.Трембіцький ще 1994 року оприлюднив цифри втрат населення України в роки Другої світової війни — понад вісім з половиною міль­йо­нів людей! Але найжахливіше те, що половина цієї справді страшної цифри — жертви примусових депортацій мирного населення України органами НКВС до Сибіру і Далекого Сходу за період з 1940-го по 1946-й рік. І жодного жалю, каяття, жодного «страшно подумати»!

Характерно, що майбутній «директор Росії» виголошував погрози на адресу України не в якійсь там «дєрєвнє Крутиє Горкі». Ні, він зробив це у присутності Президента нашої держави, котрий у цей час зосереджено перегортав якісь папірці, вдаючи, що він в одну мить забув російську мову. Здається, таку ж забудькуватість демонструє нині чи не весь вищий ешелон українського політикуму.

Нас заспокоюють: мовляв, Путін погрожував не Україні, а НАТО. Та дивна річ — коли йдеться про власні, відверто кажучи, шкурні інтереси, то позиції Москви і НАТО мало не стовідсотково збігаються.

Вашингтон спровокував «косовський прецедент». Москва пригадала, що серби — наші брати лише після того, як ситуація вибухнула. Нині Москву, схоже, більше хвилює проблема реабілітації (з їхньої позиції — не-реабілітації) ветеранів ОУН-УПА в Україні, ніж ланцюгова реакція самопроголошень бунтівних анклавів, розкиданих по всій планеті. Зокрема, на кордонах з Росією.

Що у хитрого на умі, те у дурного на язиці. Як і слід було чекати, першим в «українські косовари» пошився президент самопроголошеного «сойму» так званих прикарпатських русинів. Вимагає, аби світова спільнота засудила якийсь там геноцид з боку українців проти нього і кількох таких самих, як і він, нарваних завсідників кнайпи «Деца у нотаря» і створила їм автономію на взірець Косовської. Бога ради! Хай проголошуються і створюються. Але виключно у межах отієї кнайпи. Хоча сміх сміхом, а фашистський Третій райх теж розпочинався з п’яних посиденьок кількох вар’ятів у мюнхенській кнайпі.

Українські ЗМІ або роблять вигляд, що нічого не сталося, або намагаються звести забаганки «директора Росії» і «президента сойму» до рівня анекдоту. Але чомусь не смішно.

В.Н.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com