Космічна бомба прискорила еволюцію

Астероїдна атака спровокувала вибух біорізноманітності 470 млн. років тому

Геолог Біргер Шмітц з університету Лунда стверджує, що колосальному вибуху біорізноманітності в ордовику передувала велика катастрофа — падіння на Землю ряду астероїдів, — що відбулася 470 млн. років тому. Про негативні наслідки потужних ударів з космосу на флору і фауну планети вчені говорять уже давно. Кілька масових вимирань пов’язані саме з падіннями великих космічних тіл, про що свідчать, наприклад, недавно знайдені кістки мамонтів з метеоритними пробоїнами. Тому «метеоритна» версія Великого вимирання, що сталося 250 млн. років тому цілком заслуговує на увагу. Однак, на думку Шмітца, подібні катастрофи могли мати і позитивний вплив на еволюцію. І, принаймні, один такий приклад він знайшов.

Незадовго до таксономічного вибуху в середині ордовика десь у поясі астероїдів зіштовхнулися два дуже великих космічних тіла, породивши величезне число уламків. Деякі з них незабаром досягли околиць Землі. Ці уламки випадають на Землю і дотепер, — говорить Шмітц. Це найпоширеніші метеорити, так звані L-хондрити (в них наявні унікальні ізотопи хрому й осмію). Вони складають 20% від усього числа метеоритів, що знаходяться на нашій планеті, і усі вони, нагадує вчений, є уламками від тих двох астероїдів, що зіштовхнулися. Але якщо зараз це космічне «сміття», що падає регулярно, не надто нас турбує (в силу невеликих розмірів), то безпосередньо після катастрофи в поясі астероїдів найбільші уламки (деякі — кілометрового діаметра) провели страшну атаку на Землю. І сліди цієї атаки видно в породах того періоду.

«Ми знайшли різкий стрибок у кількості метеоритного матеріалу приблизно під час збільшення біологічної розмаїтості, — пояснює відкриття Біргер, — у 100 разів більше, ніж звичайно. Це велика подія, і цей неймовірний збіг не випадковий. Я не думаю, що ми повинні його проігнорувати». Для одержання доказів метеоритної атаки Шмітц і його колеги просіяли і розчинили в кислотах майже тонну порід, зібраних по усьому світі у пошуках крупиць хрому й інших елементів. На це пішло 15 років. Ще 15 років може піти на пошук похованих під осадовими породами кратерів від тих космічних тіл, прогнозує вчений.

Як удар з космосу зв’язаний зі сплеском еволюції — ще має бути проаналізовано. Мабуть, умови життя, що різко змінилися, змусили організми пристосовуватися, займати нові ніші. Шмітц думає, що якщо «натиснути» на экосистему занадто сильно, можна знищити її (кілька масових вимирань тому приклад), а от помірний удар може послужити поштовхом до бурхливого розвитку.

За матеріалами інтернет-сайтів