За національну освіту – не поступаючись принципами

Доля і прогресивне реформування освіти в новітній Україні значною мірою залежить від діяльності самих освітян, колективів навчальних закладів, громадськості, зокрема громадських організацій, що опікуються освітою, її проблемами.

Напередодні засідання розширеної Президії Конфедерації недержавних вищих закладів освіти України, а також кардинальних змін в уряді з очікуванням змін у системі освіти на краще, хочеться пригадати, проаналізувати зроблене та намітити основний план подальшої діяльності громадської організації у відстоюванні прав і демократичних засад функціонування вищих навчальних закладів приватної форми власності. Конфедерація недержавних вищих закладів освіти України завжди займала однозначну і принципову позицію консолідації громадськості вищих навчальних закладів щодо численних порушень Закону України «Про вищу освіту», зловживань та корупції, й водночас гуртувала в діяльності, спрямованій на високу якість та авторитет вищої освіти України.

Конфедерація недержавних вищих закладів освіти України, до якої входять близько 30 вищих навчальних закладів майже з усіх регіонів нашої держави, впродовж восьми років існування була і є громадською, неприбутковою, демократичною у своїй суті організацією, головне завдання якої – максимальне залучення широкого освітнього загалу України до вдосконалення усієї системи освіти, особливо вищої, відповідно до процесів становлення громадянського суспільства в нашій державі та інтеграції освіти України у світовий, європейський освітній простір. Вона не займалася і не займається будь-якою комерційною, підприємницькою діяльністю, функціонує виключно на внески членів Конфедерації, тобто на громадських засадах.

Слід об’єктивно визнати: не всі проблеми Конфедерації щодо її статутних завдань вирішуються сповна й успішно, зокрема останнім часом. Так, потрібно проявити більше ініціативи і дієвості у вирішенні питання вдосконалення правової бази освіти, захисту прав викладачів і студентів, впровадження нових навчальних технологій, поширення кращого досвіду освітньої діяльності тощо, хоча виконавча дирекція останнім часом значно збільшила обсяг роботи з підвищення якості освіти, методичного озброєння вищих навчальних закладів, пропаганди кращого досвіду підготовки фахівців. Конфедерація має достатньо досвідчених організаторів освіти, щоб працювати результативніше не лише в інтересах ВНЗ приватної форми власності, а й на благо всієї системи освіти та держави України в цілому.

Підтвердженням цьому є багато зі зробленого Конференцією лише впродовж 2006–2007 рр. Так завдяки роботі правління Конфедерації десятки викладачів, керівників, співробітників вищих навчальних закладів, насамперед недержавної форми власності, брали участь у різних міжвузівських, міжнародних конференціях, зустрічах, презентаціях, особливо в тих науково-методичних, соціальних проектах, які реалізуються у Міжрегіональній Академії управління персоналом — найбільшому недержавному ВНЗ, провідному навчальному закладі в Конфедерації.

Звісно, чільне місце в діяльності Конфедерації займали питання нормативно-правової бази освіти загалом, яка в Україні не відповідає динаміці розвитку освіти. То ж природно, що члени Конфедерації, Правління, виконавча дирекція напрацьовали та передали до Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України конкретні пропозиції з вдосконалення правової бази освіти, захисту прав викладачів і студентів, поширення кращого досвіду освітньої діяльності. Ця робота велася і впродовж 2006/2007 навчального року в різних формах, включаючи виступи членів Президії конфедерації на радіо, телебаченні, в інших засобах масової інформації.

Конфедерація в останньому (2006/2007) навчальному році посилила свою діяльність щодо організаційно-правового, соціального захисту недержавної освіти в цілому. Це стосувалося необгрунтованих вимог МОН України щодо зміни організаційно-статутних засад приватних вищих навчальних закладів (їхніх статутів), неврегульованості питань пенсійного і соціального захисту викладачів і студентів, певних труднощів у ліцензуванні спеціальностей і акредитацій ВНЗ недержавної форми власності. З цього приводу Правління Конфедерації офіційно звернулося до Президента, уряду України, високопосадовців держави, навіть до міжнародної спільноти, зокрема ЮНЕСКО.

У таких зверненнях не слід вбачати якісь приватні, одномоментні чи корпоративні інтереси, ос­кільки йдеться про питання загальноосвітянського, загальнодержавного характеру, а саме:

–          забезпечення високого рівня якості, доступності й ефективності освіти;

–          обстоювання чіткої духовної зорієнтованості освіти в Україні;

–          розвиток всебічних демократичних засад освіти;

–          забезпечення високого рівня благополуччя, соціального захисту студентів, науковців, педагогів.

Зокрема, наголошувалося: Виконавча дирекція Конфедерації усвідомлює, що сучасна Українська держава за об’єктивних соціально-економічних обставин не може забезпечити доступність і якість вищої освіти, що ще дієвішої, ефективнішої підтримки держави потребують вищі навчальні заклади інших форм власності – муніципальної, приватної тощо. Тож вкрай необхідно врегулювати правові засади формування і діяльності системи недержавних закладів освіти; усунути наявні дискримінаційні умови діяльності викладачів недержавних вищих навчальних закладів, найперше у соціальному захисті, оподаткуванні, пенсійному забезпеченні; вирівняти у правах і соціальних пільгах студентів недержавних ВНЗ із державними.

Держава, уряд, Міністерство освіти і науки України, колективи ВНЗ України, на думку Президії Конфедерації, мають вжити більш дієвих заходів у впровадженні вимог Болонського процесу, інтеграції національної системи освіти у світову, зберігаючи власні здобутки, традиції, авторитет, тобто національний характер і зміст освіти, її педагогічну спрямованість. Для цього необхідно радикально перебудувати нинішню систему ліцензування й акредитації ВНЗ; запровадити принципово нову систему присудження наукових ступенів і вчених звань; викорінити з вищих навчальних закладів такі ганебні явища, як корупція, хабарництво, чиношанування; активно впровадити демократичні засади освіти і виховання, зокрема розширити межі самоврядування ВНЗ, підвищити авторитет студентського самоврядування. На жаль, саме цим питанням Міністерство освіти України, його керівництво, особисто екс-міністр МОН С.Ніколаєнко надавали надто мало уваги, а окремі взагалі не вирішувалися через суб’єктивізм, свідоме потурання недолікам.

Чільне місце в діяльності Конфедерації посідають питання науково-методичної роботи, збагачення громадськості ВНЗ досвідом реформування не лише наукової, освітньої сфер, а й соціальної. Тому Конфедерація є активним співучасником підготовки і проведення численних і помітних наукових зібрань. Напрацьовані в Конфедерації, її членами — науковцями, викладачами вузів — матеріали, пропозиції останнім часом було оприлюднено:

–          на засіданні підсумкової колегії Міністерства освіти і науки України з питання «Підвищення ефективності вищої освіти — визначальний чинник зростання соціально-економічного потенціалу держави» (22-23 лютого 2006 р.);

–          під час Всеукраїнської наукової конференції «Проблеми розвитку політолого-етнологічних досліджень на сучасному етапі» (28 лютого 2006 р., МАУП);

–          на ІІ Міжнародній науковій конференції «Проблеми підготовки професійних кадрів з менеджменту в умовах реформування вищої освіти України» (16-18 лютого 2006 р., Львів);

–          на IV Міжнародній науково-практичній конференції «Православні духовні цінності в умовах глобалізму» (4 квітня 2006 р., МАУП);

–          на Міжнародній науковій конференції «Еліти і цивілізаційні процеси формування націй» (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, 2-3 березня 2006 р., Київ);

–          під час проведення днів політичної науки в МАУП (20-21 квітня 2006 р.);

–          на V Всесвітній науковій конференції «Діалог цивілізацій чи четверта світова війна» (25 травня 2006 р., МАУП);

–          на ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми інтеграції економіки України до ЄС і вступу в СОТ» (24 — 26 травня 2006 р., м. Судак);

–          на VI Міжнародній науковій конференції «Модернізація системи вищої освіти відповідно до Програми розвитку освіти в Україні на 2005 — 2010 рр.» (24 — 26 травня, м. Судак);

–          у Зверненні до Генерального директора ЮНЕСКО пана Коітіро Мацуура (7 червня 2006 р.);

–          на науково-практичній конференції «Проблеми національної безпеки в умовах сучасного розвитку України» (15 вересня 2006 р., МАУП);

–          на Всеукраїнській конференції «Становлення та розвиток української державності» (24 жовтня 2006 р., МАУП);

–          на Міжнародному форумі з голодомору в Україні: Каральні органи єврейсько-більшовіцького режиму (24 листопада 2006 р., МАУП);

–          на ІІІ з’їзді політологів України «Сучасна Україна: Політична нація. Держава. Громадянське суспільство» (26 січня 2007 р., Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України);

–          на V Міжнародній науково-практичній конференції «Діалог православ’я та ісламу: роль релігії у сучасному житті» (30 березня 2007 р., МАУП);

–          на VI Міжнародній науково-практичній конференції «Роль та місце слов’янства у діалозі цивілізацій» (25 травня 2007 р.);

–          на V Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економічне зростання України: стратегічні напрями та тактичні заходи» (29 — 31 травня 2007 р., м. Одеса);

–          на VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Модернізація вищої освіти України в умовах Болонського процесу: аналіз вітчизняного досвіду і перспективи розвитку» (29 — 31 травня 2007 р., Одеса);

–          на VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Стан та перспективи розвитку вітчизняної системи вищої освіти в контексті Болонського процесу» (13 — 16 вересня 2007 р., м. Судак);

–          на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Державне управління і місцеве самоврядування в Україні: пріоритети і перспективи» (2 листопада 2007 р., МАУП);

–          на VІ Міжнародній науковій конференції «Визнання світовою громадськістю голодоморів в Україні як геноциду українського народу» (30 листопада 2007 р., МАУП) та ін.

До організації і проведення перерахованих навчально-наукових заходів Виконавча дирекція Конфедерації недержавних вищих закладів освіти України мала прямий і безпосередній стосунок, оскільки всі вони були суспільно-соціального характеру.

Пропозиції і матеріали по завершенні цих та інших заходів передано до Міністерства освіти і науки України, Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, до інших офіційних інстанцій. Треба, однак, об’єктивно визнати, що не було належної реакції на багато пропозицій цих державних структур.

Однак принципово важливо, що громадськість України високо поціновує діяльність Конфедерації у сенсі розроблення нормативно-правової бази освіти в Україні, поширення новітніх, зокрема інформаційних, технологій у навчальному процесі, активної підтримки вищих навчальних закладів недержавної форми власності. Свідченням цього є листи, телеграми від керівництва, представників недержавних вищих навчальних закладів на адресу Конфедерації, окремі виступи — матеріали у засобах масової інформації. Тобто заходи і акції, започатковані Конфедерацією, а відтак її соціальна позиція, досить-таки популярні й підтримується громадськістю, що додає нам оптимізму в подальшій роботі.

Ще один напрям роботи Конфедерації  — формування громадянської, продержавницької, національно зорієнтованої позиції усіх фахівців вищих навчальних закладів, їхніх вихованців. Це принциповий момент, оскільки й досі ідеологія національного державотворення в Україні недостатньо чітко визначена, а спроб ввести націю, народ, особливо молодь, студентство в духовну оману щодо ідеологій різного гатунку більш ніж достатньо. Свідчення того — ціла низка важливих суспільно-політичних подій останнього часу, але головним чином — позачергові вибори до Верховної Ради України.

Відтак за необхідності вирішення усіх освітянських завдань не можна стояти осторонь гостро посталого питання відстоювання національних інтересів, орієнтації на традиційні та духовно орієнтовані параметри розбудови суспільства, протисто­яння різним проявам антикультури (фашизм, сіонізм, релігійний екстремізм тощо). І з цих питань Конфедерація, її члени неодноразово висловлювали свою принципову позицію, зокрема на адресу Президента, уряду, Верховної Ради, Міністерства освіти і науки України, у зверненнях до Міжнародних організацій тощо.

Принципового значення для діяльності Конфедерації набув захист прав, честі і гідності окремих ВНЗ, їхніх працівників, особливо освітніх установ недержавної форми власності. Нагадаємо, зокрема: Міжрегіональна Академія управління персоналом, яка є не тільки членом, а й фактично засновником Конфедерації, подала позов про визнання неправомірними вимоги МОН України щодо зміни організаційно-правової форми і відмови у ліцензуванні й акредитації спеціальностей та відокремлених структурних підрозділів. Свого часу позицію МАУП підтримали Головдержслужба України, Український союз промисловців і підприємців, низка юридичних фірм і установ, фахівці у галузі права. 2006 року таку ж підтримку МАУП отримала в Держкомпідприємництва. Загалом Міжрегіональна Академія управління персоналом упродовж двох останніх років за підтримки громадськості, зокрема Конфедерації, виграла близько десяти судових процесів проти МОН України, особисто її керівництва, С.Ніколаєнка, В.Шин­ка­рука. Однак цього виявилося замало, щоб вищі навчальні заклади інших форм власності могли вільно почуватися у державі, її правовому полі. І фактично свою правоту МАУП вимушена доводити МОН України, державним органам і донині. Сподіваємося, громадськість і надалі активно підтримуватиме позицію Конфедерації з цих питань.

Конфедерація ставить на меті і максимально допомагає ВНЗ в акредитації і ліцензуванні, поліпшенні матеріальної бази, підвищенні рівня наукової, методичної, організаційної роботи, надає юридично-консультаційні послуги, активно підтримує найкращих організаторів освіти, викладачів, студентів, заохочує їх.

Виконавча дирекція Конфедерації недержавних вищих навчальних закладів освіти України своєчасно, як наголошувалося, виявила свою стурбованість ситуацією навколо недержавної системи освіти в Україні, зокрема, через засоби масової інформації. Вона стоїть на сторожі інтересів і захисту приватних вищих навчальних закладів від окремих урядовців, що намагаються дискредитувати недержавну систему освіти в Україні загалом. Нині така стурбованість не зникла, а відтак для заспокоєння немає підстав. Маємо подвоїти зусилля у боротьбі з антидержавними діями окремих псевдоосвітян, дбати про справді демократичні, правові засади подальшого розвитку української освіти.

Правління Конфедерації, її члени, колективи вищих навчальних закладів покликані не тільки розвивати і вдосконалювати всю систему освіти України, відповідно до потреб сучасності, а й стояти на сторожі захисту системи освіти в нашій країні, що базується на інших формах власності, як це було в час президентських виборів 2004 року і парламентських виборів 2006 р. Правління Конфедерації завжди усвідомлювало, що недержавна система освіти визначена конституційно, законодавчо. Вона є невід’ємним складником освіти України загалом. Будь-які спроби ліквідувати її або применшити соціальну вагу, роль і місце в державі незаконні і можуть розцінюватися не інакше як політичний популізм, намагання догодити кланово-корпоративним інтересам окремої групи людей чи навіть окремих політиків, державних діячів. На жаль, така ситуація в Україні характерна, і поки що мало піддається вирішенню.

Обстоюючи ці позиції, Президія Конфедерації сподівається на подальше розуміння і підтримку своєї позиції, яку максимально узгоджувала і схвалювала більшість членів Конфедерації.

Вкотре зазначаємо: велику допомогу і сприяння у своїй повсякденній діяльності Конфедерація має від Міжрегіональної Академії управління персоналом і безпосередньо голови Наглядової ради Академії Г.Щокіна. Саме МАУП надає Конфедерації умови для безоплатного користування приміщеннями, зв’язком, інші послуги, що створюють загалом задовільні умови для її діяльності як громадської організації.

Засвідчуємо велику подяку і вдячність за активну підтримку стратегії та практичної діяльності Конфедерації керівникам вищих навчальних закладів, які входять до її складу, за особистий внесок у розвиток і вдосконалення вітчизняних закладів освіти та науки, сподіваємося на подальше порозуміння та співпрацю щодо розвитку та вдосконалення системи освіти в Україні відповідно до реальних потреб сучасності, особливо захисту інтересів вищих навчальних закладів приватної форми власності напередодні кардинальних змін в уряді та суспільстві.

Голова Правління Конфедерації
недержавних вищих закладів освіти України,
доктор політичних наук, професор,
Заслужений працівник освіти України
М.Головатий

Виконавчий директор,
кандидат політичних наук, доцент
О.Рублюк