Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

І знову про нашу бібліотеку в Москві

ЗБОРИ ЧИТАЧІВ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В МОСКВІ РІШУЧЕ ВИСТУПИЛИ ПРОТИ ЇЇ РУЙНУВАННЯ І НЕКОМПЕТЕНТНОСТІ КЕРІВНИЦТВА БІБЛІОТЕКИ

14 листопада в Бібліотеці української літератури в Москві під головуванням кандидата фізико-математичних наук, доцента Московського державного будівельного університету Віктора Марченка і кандидата технічних наук, ветерана Великої Вітчизняної війни Олега Храбана відбулося розширене спільне засідання бібліотечної та читацької рад.

Бібліотечну раду, що нараховує 25 членів, створено 1988 року, у її складі — ініціатори та організатори відродження Української бібліотеки Москви. Читацька рада, створена 2006 року, об’єднує найактивніших читачів Бібліотеки. У її складі понад 40 осіб різних національностей і професій.

Ради розглянули питання про ситуацію, що склалася в Бібліотеці української літератури в Москві.

На засіданні виступили співголова Об’єднання українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії українців Росії Валерій Семененко, льотчик-космонавт СРСР, президент Товариства української культури «Славутич» Павло Попович, заступник голови регіональної громадської організації «Українці Москви» Олександр Усинський, члени Бібліотечної ради Руслан Нестеренко, Володимир Любунь, Арсентій Онопенко, Віктор Грищенко, члени Читацької ради Віктор Захожий, Нела Тимченко, Віталій Зорич, Анатолій Франчук, Володимир Праслов, професор Московської державної академії друку, донька видатного українського письменника Б.Антоненка-Давидовича Ярина Голуб, вдова російського та українського публіциста, громадського діяча О. Руденка-Десняка Лариса Руденко та ін.

Усі, хто виступав, висловили обурення штучно створеною ситуацією з Бібліотекою, яка призводить до руйнування її роботи. Більшість членів рад зазначили, що громадськість прагне до конструктивного діалогу з державними органами Москви та Росії, аби нормалізувати ситуацію, дійти згоди в цьому питанні, однак керівники органів культури Москви ухиляються від контактів з громадськістю.

Особливе занепокоєння викликають абсолютно некомпетентні, провокаційні дії директора Бібліотеки Н. Шаріної, яка не володіє українською мовою, навіть не ознайомлена з українською літературою та культурою. Вона є, на думку багатьох учасників зборів, «термінатором» розвалу Бібліотеки.

Останнім часом втрачаються накопичені майже за 20 років роботи досягнення Бібліотеки у справі розвитку та зміцнення російсько-українських культурних взаємозв’язків, популяризації української культури та літератури, інформування росіян про події політичного, економічного і культурного життя України.

Насамперед це пов’язано із звільненням з Бібліотеки високопрофесійних працівників, особливо безпідставне звільнення ініціатора відновлення і організатора Бібліотеки Юрія Кононенка, що отримало особливий суспільний резонанс. Практично кожен промовець відзначав його кропітку багаторічну роботу з формування унікальних фондів Бібліотеки і створення її довідково-бібліографічного апарату.

У зборах також взяли участь представники українських організацій Росії та Москви, земляцтв регіонів України, російської громадськості.

Обурення учасників викликав і той факт, що директор Н.Шаріна не вважає за потрібне бути присутньою на цих багатолюдних зборах, попри те, що вони відбувалися в приміщенні самої Бібліотеки.

За підсумками обговорення ради було прийнято рішення звернутися із закликом до органів державної влади Російської Федерації та Москви, а також Посольства України в Росії з метою сприяння нормалізації ситуації навколо Бібліотеки, не допустити її руйнування, як це вже було в її історії — в 1930-ті роки.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com