Патріарх благословив експансію?

В останньому (18 (197) номері газети «Русичи», котра виходить у Криму і, як значиться там, «по благословению святейшего патриарха Московского и всея Руси Алексия II», завуальовано подається вказівка кримським шовіністам для подальших дій на теренах України.

Так, на другій сторінці часопису під рубрикою «Новости для русичей» надруковано підбірку антиукраїнських матеріалів. Серед них своєю ворожістю і клінічною зневагою до нашої Вітчизни привертає увагу замітка «Украина-русское государство», в якій наводяться фрагменти із заяви лідера російського руху проти нелегальної імміграції (йдеться про людей, котрі з Криму виїздять до Росії) Олександра Бєлова.

Він по-чекістськи закликає «русскоязычных», які зараз мешкають на теренах України: «...Русские, проживающие на Украине, должны не ждать помощи из Москвы, а самостоятельно выдавливать из власти антироссийские элементы и занимать ключевые посты в управлении государством».

Та фанатичному українофобу Бєлову цього замало. За його «понятіямі», не лише Україну потрібно трансформувати у російську державу: «...Надо говорить, что Украина — это русское государство в прямом смысле этого слова, может быть, даже больше, чем Россия. И соответственно надо не добиваться каких-то прав, а нужно доминировать. Это же касается Прибалтийских республик. Нужно говорить, что Латвия, Литва, Эстония — это русские государства».

А ось в одному місці думки одіозного Бєлова розходяться з розкольницькими планами регіоналів та їхніх прислужників, котрі замахнулися на роздроблення України на удільні князівства за принципом: кожному бандитському клану по регіону. Клінічному експансіоністу подавай нашу державу, як шніцель, цілком, бо той не має наміру з кимось нею ділитися: «...Я сейчас не вижу необходимости раздробления Украины на восточную, южную, западную. Наоборот, считаю, русские должны сделать ставку на Киев. То есть нужна повсеместная экспансия в руководство Украины — влезать, выдавливать антироссийский элемент».

А ось із вказівкою Бєлов та його святійший патрон Алексій II запізнилися, бо в державне керівництво України вже давно пролізли жидокремлівські елементи, витіснивши українців-патріотів.

Коли читаєш такі опуси, мимоволі посміхнешся, хоча тут не до сміху. Адже, по суті, йдеться про неприкрите зазіхання на суверенітет і державну незалежність України, тиражується заклик п’ятої колони до тихого урядового перевороту. Окрім того, ця публікація ще раз підтверджує той факт, що експансія, безлад і хаос в Україні керуються і координуються з Росії.

Слід зазначити, що це не єдина в цьому номері публікація ворожого до України змісту. Серед них — інформація «Фашизм не пройдет», в якій з політичною пристрастю, тенденційно повідомляється про встановлення в Сімферополі за ініціативою партії «Русский блок» пам’ятника жертвам (!?) ОУН-УПА «Выстрел в спину». У замітці «Их» герои» подано брехливі й образливі звинувачення на адресу померлого останнього командувача УПА генерала Василя Кука і його попередника — Героя України Романа Шухевича.

Чомусь святі отці замість вести світську пропаганду серед своїх парафіян, разом із спецслужбами вдаються до викривленого на користь Москви політичного аналізу соціальної та оперативної ситуації в Криму і Україні, спотвореної оцінки історичних подій, що відбувалися в минулому.

Наприклад, у матеріалі «Делами отцов гордится не дано», вміщеному на третій сторінці цього ж часопису, редакція вдається до виправдання злочинної депортації з Криму татарського народу «...за многочисленные факты массового предательства татар в годы гитлеровской оккупации Крыма».

При цьому висувається звинувачення і на адресу демократичних сил України, бо «...при попустительстве «оранжевых властей» крымскотатарский национализм (в російському розумінні цього слова. — Прим. авт.) подобно своему галицко-бандеровскому брату набирает силу».

Не подобається московським шовіністам, що українці не лише живуть у злагоді зі своїми співвітчизниками — кримськими татарами, а й допомагають їм. Їм би дуже хотілося, щоб і в Україні була своя Чечня. Та марні надії, бо і українців жидо-більшовики після війни хотіли вивезти «в отдаленные районы СССР». Тільки їм цього здійснити не судилося, і не тому, що, як брешуть чекісти, забракло вагонів, а через те, що не дозволили бійці УПА, котрих так люто ненавидять паталогічні «продолжатели дела Ленина-Сталина» та їхні прислужники беріївці.

У нападі шовіністичної ейфорії автор опусу Каменєв тоном камерного пахана (є від кого манери переймати) нахабно повчає кримських татар, як тим належить поводитися в Криму, аби не дратувати «русичей». Бєлови, Каменєви та іже з ними попереджують: «Мы не предаем забвению ни подвиги наших отцов, ни злодеяний их убийц (кримських татар. — Прим. авт.), к какой бы национальности они не принадлежали». Тут вже пряма погроза шовіністів цілому народу.

І в такому ключі з номера в номер накладом 28 тис. примірників редакція газети «Русич» провадить відверту антидержавну пропаганду, розпалює міжнаціональну ворожнечу, виливає бруд на український етнос. А найнебезпечніше те, що з її сторінок надаються завуальовані інструкції та установи легіонерам п’ятої колони, здійснюється їхня морально-політична підготовка, спрямована на перетворення України на Малоросію.

Прикро, що ніхто з державників різного рівня не присікає «святої» діяльності Московського патріарха та поширення благословенної ним українофобії. Мовчить і СБУ в Севастополі. Отже, партії «Русский блок» шляхом «повсеместной экспансии в руководство Украины» вдалося туди вживити антиукраїнський елемент. А може, він там залишився ще з радянських часів?

Хотілося б, щоб чиновники Міністерства закордонних справ України поцікавилися, чому це московський патріарх Алексій II став політичним емісаром шовіністичних сил в Україні, чому всупереч міждержавній угоді про тимчасове перебування ЧФ РФ на теренах нашої країни на його поліграфічній базі виготовляється підривна за змістом та провокаційна за призначенням друкарська продукція.

Тут варто привернути увагу і до редколегії часопису «Русич», до його третьої сторінки з рубрикою християнського змісту «Живи праведно». Тож візьміть її на своє ідейне озброєння і слідуйте цій заповіді, не сіючи розбрату між народностями, не зомбуйте людей махровою брехнею, а займіться просвітницькою, а не політичною антиукраїнською, діяльністю серед своїх прихожан.

А то і під цим гаслом вдалися до політики, звинувативши у дописі «Ненависть к России» лідерку БЮТ Юлію Тимошенко у фанатично ворожому ставленні до Росії лише за те, що та задалася метою зруйнувати злочинну схему, створену російсько-українськими олігархами з обкрадання двох наших народів. Не по-християнськи чините, шановні, закликаючи до цього інших.

Враховуючи становище підлеглих і найманих працівників «Русича», тим не менше, слід вам нагадати, що, окрім християнської моралі, за порушення законів, наклепи, підривну та деструктивну діяльність проти держави, на теренах якої проживаєте, передбачено цивільну та кримінальну відповідальність.

Як бачимо, ворожі до України сили, долучивши навіть служителів культу, нарощують експансивні зусилля, спрямовані для початку на захоплення всіх важелів державного управління з кінцевою метою перетворення нашої Батьківщини знову на російську колонію. На цьому шляху вони ні перед чим не зупиняться. Будуть застосовувати саботаж, брехню, наклепи і, цілком можливо, диверсії.

Тому висновок для демократично-патріотичних сил один: щільніше гуртуватися, забувши про особисті амбіції, чвари та меркантильні інтереси, і дати належну відсіч експансивним діям жидо-московитів. Альтернативи тут немає і третього не дано. Або нас, корінних українців, винищать, скориставшись чварами, розбратом та непорозуміннями між нами, або, ставши пліч-о-пліч, як це робили наші пращури та звитяжні воїни УПА, захистимо свою волю, гідність і рідну землю, яка дісталася нині нам у спадок. Єднаймося, браття, і ми обов’язково переможемо!

Голова Севастопольської міської
спілки офіцерів України, капітан І рангу запасу
Ю.ТИМОЩУК