Доларовий лохотрон

Заборонити лихварський позичковий відсоток — головне завдання Української Консервативної партії

«358 сімей-кланів міліардерів мають дохід, що перевищує в доларовому обчисленні доходи 45 відсотків населення Землі»
Із доповіді ООН по «Програмі розвитку», 1996 р.

Сьогодні майже всі політичні сили, що вступили в передвиборчу компанію декларують значне підвищення рівня життя в Україні. Це вони роблять уже протягом 15 років, але життя не покращується і можу вас завірити, не покращиться воно й тепер. Вся проблема країн третього світу полягає в тому, що на них накинуто зашморг лихварського позичкового відсотку, який ніколи не дасть піднятися з колін жодній з цих країн. Лихварський позичковий відсоток давить середній і малий бізнес і в Україні. Розумний і працьовитий український народ досить швидко зміг би вийти з кризи і вивести з неї країну якби не доларова удавка на його шиї. Лихварський позичковий відсоток веде до того, що бідні стають ще більш бідними, а багаті ще багатшими.

У цій статі наведена сутність доларового лохотрону і показано, що скинення зашморгу лихварського позичкового відсотку дасть швидкий економічний розвиток державі без будь-яких інвестицій. Пропоную всім уважно вивчити цей матеріал і ви зрозумієте, чому вбили Сталіна, Кеннеді, генерала де Голля і багато інших людей, які виступали проти доларового лохотрону.

Ви також зрозумієте, чому програми жодної політичної партії не включають пункту ліквідації лихварського позичкового відсотку. Тому що це для них не вигідно. Усі колишні прем’єр-міністри України і більшість депутатів є співвласниками банківських структур і живуть за рахунок лихварського відсотка.

Ми закликаємо народ України голосувати за ту політичну силу, яка задекларує у своїй програмі звільнення від лихварського позичкового відсотку. Давайте разом вести боротьбу з цим світовим злом. Приклад Японії де позичковий відсоток становить 0,5 % показує дієвість цього заходу.

1. Доларовий лохотрон

Долар — грошова одиниця в США. Це знають усі. І майже всі із благоговінням ставляться до нього, незважаючи на те, що він вже давно перекочував з реального світу у віртуальний.

Трапилося це в 1971 році, коли долар «звільнився» від золотого еквіваленту. Дізнавшись про це, розгніваний генерал де Голль навантажив цілий танкер «зеленими папірцями» і відправив його до берегів Америки. Генерал, він же — президент Франції в ті роки, хотів змусити Америку обміняти йому їхні долари на деклароване ними золото. Нібито кожна їхня банкнота була забезпечена відповідною кількістю золота, що зберігається в штатівських засіках. І це тоді йому вдалося зробити.

Світ давно вже зачарований доларом. Але світ навіть не підозрював, що долар — це всього лише папірець, давно не підкріплений у своїй значимості нічим. Америка змушена була оголосити про скасування забезпеченості долара відповідною кількістю золота. Із цього часу долар є тільки «брендовою», вірніше — віртуальною грошовою одиницею.

Саме дивне в цій казці те, що у світі цей лохотрон нібито нікого не бентежить. А американцям удалося знайти спосіб збагачуватися за рахунок присвоєння чужого добра, не прикладаючи до цього процесу ніяких зусиль, крім процесу друкування цих самих папірців.

Пройде ще небагато часу. Завіса сугестії спаде з очей світової громадськості. Усі протверезіють. Усі усвідомлять, що долар — це навіть не скляні намиста й не алкоголь, якими приваблювали напівдиких тубільців більш цивілізовані «побратими».

Долар сьогодні — це всього лише боргова розписка Сполучених Штатів Америки кожному власникові цієї «зелені» у тім, що в пред’явника взяті на позначену суму багатства в борг і на певний час. Тривалість позики в кожному конкретному випадку вільний визначати власник доларових купюр.

У дійсності ми маємо чистої води шахрайство з боку виробників доларових папірців. Сьогодні всі вже знають, що доларових папірців надруковано «вище даху». Давно кількість їх не піддається ніякому розумному обліку. Тому розум у процесі життєдіяльності долара виключений із гри. У противному випадку він зійшов би з розуму від тих справ, які він натворив.

Якби всі власники доларів України й Росії викинули їх на внутрішній ринок США, відразу б виникла ситуація що характеризується, як інфляція. Обсяг циркулюючої валютної маси в кожному разі повинен бути хоч якось співвіднесений до розмірів внутрішнього валового продукту (ВВП) держави. У противному випадку виникає або — стагнація, або — інфляція.

Вони дуже цього бояться, тому й намагаються контролювати наш уряд, президентів, політиків. Вони ж не вороги собі, влаштовувати власними руками інфляцію у своїй країні. Вони й так, живуть невідповідно до своїх достатків.

Строго кажучи, інфляція долара в цей час іде повним ходом. Свідченням тому є швидко зростаючі ціни на нафту. Вона є сьогодні еквівалентом золота. Вона взяла на себе роль негласного гаранта забезпеченості паперової валюти. Тільки дивним чином уголос не оголошується про падіння курсу долара. Кулуари фінансово-економічних структур переповнені розмовами про шляхи виходу з страхітливої ситуації, що склалася. Долар начебто і є, і начебто його вже немає. Скасувати його ні в кого не вистачає сили. І терпіти нинішнє становище невизначеності їм теж некомфортно. Усі вичікують. А США продовжують нарощувати свої агресивні амбіції в передчутті швидкого фінансового краху.

Про вразливість економіки США знає ввесь світ. У серпні 2007 року китайський уряд розпочав компанію економічних погроз проти США. Китайські економісти відмічають, що укріплення юаня, так бажане Вашингтоном, не допоможе американській економіці. Навпаки, такий захід загрожує Білому дому неприємностями: Пекін може бути примушений продати частину державних облігацій США, яких він накопичив на 1,33 трильйонів доларів.

Вперше китайці попередили, що Пекін може використати свої запаси іноземної валюти як політичну зброю, щоб протистояти тиску американського Конгресу. У відповідь американський сенат пообіцяв Китаю санкції за недооцінений курс юаня.

«Дії Китаю можуть обвалити долар саме в той час, — пише газета «Советская Россия» (№ 109, 9 серпня 2007, с. 7) — коли американська валюта вже переживає серйозні проблеми. «Якщо Китайський центральний банк змушений буде продати долари, це призведе до масового знецінення валюти, — відмітив дослідник інституту світової економіки і політики Академії суспільних наук Китаю Хе Фань».

До речі, самою міцною валютою у світі повинна бути та, що гарантована еквівалентом її забезпечення. Сьогодні в тому числі, й російський рубль. Він як ніколи в останні десятиліття зміцнів. Курс рубля стосовно долара по сьогоденню дуже навіть виріс. І коштує він сьогодні не в 27 разів дешевше американського долару, а утримує планку не більше п’яти рублів за один долар. Дуже може бути, що й це не межа.

Цю думку підтвердив і перший віце-прем’єр-міністр України, міністр фінансів Микола Азаров. На його думку, «рубль сьогодні є досить твердою валютою для зберігання в резервах. «Якщо долар девальвував по відношенню до євро на 40%, то рубль тільки зміцнився майже на 20%. І якби ми мали досить запасів рублів за цей час, ми б тільки виграли», — сказав він.

На думку Миколи Азарова, зберігання у валютних резервах рублів гарантує безпеку вітчизняної валюти. «Валютні резерви Російської Федерації зараз перевищили 450 млрд. доларів. Ми спокійно можемо в рублях свої резерви тримати.

Очевидно, ніякий дефолт Росії вже не загрожує», — зазначив перший віце-прем’єр-міністр… При цьому М.Азаров категорично висловився проти нарощування валютних резервів саме в доларах. «Навіщо фінансувати за рахунок своїх платників податків папірці США, у яких держборг перевищив 9 трильйонів?» — сказав перший віце-прем’єр». (Урядовий кур’єр, 10 серпня 2007 року, № 144, с. 1,2).

Іншу думку має Секретаріат Президента України, яку оприлюднила прес-служба глави держави: «Хотілося б нагадати пану Азарову, що, відповідно до законодавства, органом, який визначає та проводить грошово-кредитну політику — і зокрема управляє золотовалютними резервами, — є Національний банк України, а ніяк не міністр фінансів», — говориться в заяві.

В заяві відзначається, що коментарі з цього приводу можуть бути озвучені на зустрічі з представниками Національного банку або направлені до нього закритим листом, але переведення дискусії в публічну площину, критика дій Національного банку на брифінгах, є неприпустимими. «Слід зазначити, що зауваження Президента України щодо некоректного прогнозування інфляції викликали у першого віце-прем’єр-міністра різкі заяви щодо формування у населення інфляційних очікувань. Можливо, пана Азарова не турбує, що в результаті його заяв, що можуть вплинути на курсову стабільність, постраждають заощадження значної частини громадян України, а також погіршаться умови зовнішньої торгівлі», — заявляє Секретаріат Президента». (Урядовий кур’єр, 10 серпня 2007 року, № 144, с. 2).

Читачі можуть визначити самі: хто з них захищає інтереси українських громадян, а хто інтереси фінансового інтернаціоналу.

 Вартість долару дорівнює вартості самого паперового папірця. Ця валюта, претендуючи на повноправне місце у світовому товарно-грошовому кругообігу, повинна заслужити матеріальне право стати повноцінним фігурантом цього фінансово-економічного процесу. У противному випадку — це не просто баласт, це бомба, що підриває стабільність того ринку, у який вона вкинута.

Половину Америки залило водою, ледве не змило в океан. І хоч би що. Долар не ворухнувся.

Пригадується сумний 1999 рік. Бомбування Югославії. Євро тоді тільки збирався вийти на сцену. Югославія заплатила своєю кров’ю за відстрочку цього виходу.

Безумовно, така «велика» держава, як США має нахабність собі дозволяти все, що побажає. На неї працює цілий світ лохів. Представникам правлячих верхівок усіх лохівських країн (а такими є всі, крім США, Канади й ще декількох держав), виплачуються достатні «чайові» для того, щоб вони були понятливими і зговірливими. «Нетямущих» і незговірливих фізично знищують (як Чаушеску), або саджають у в’язницю і потім знищують (як Мілошевича).

Дуже вражаюче й помпезно виглядає будь-яка глобального рівня робота США, наприклад, у космічній, медичній, геополітичній та іншій сферах. Щоб проводити такого масштабу внутрішню й зовнішню діяльність, треба мати у своєму розпорядженні незвичайні внутрішні резерви. Коли ви бачили американця, що працює за верстатом? Всі свої внутрішнього й міжнародного рівня прожекти вони здійснюють за рахунок пограбування всього іншого світу. А в останні 15 років — і нашої країни.

Це наша країна, у тому числі, фінансує всі «їх» грандіозні війни в усіх регіонах світу. А наш народ «опущений» до рівня «бомжа», тримає на своєму тілі цього гігантського, ненаситного паразита. А останній — час від часу нагадує нам про те, що ми його боржники.

А нашим «простачкам» в уряді на «чорний день» давно вже відстебнуто за зрадництво свого народу й продаж своєї Батьківщини. Ми цих діячів знаємо поіменно.

І ще одне питання в мене сформулювалося: якого розміру повинна бути сума державної заборгованості, за їхніми поняттями, щоб народ набув право обурюватися?

Ситуація в нашій країні сьогодні — реанімаційна. Треба діяти. Запитаєте: «Що робити?» Лікувати. Для початку — через навчання. Прописуємо інтенсивну комплексну терапію й динамічне спостереження. При необхідності слід підключати хірургів для виконання оперативного втручання.

Гроші — універсальні платіжні засоби. Якщо вони перестали бути такими, значить вони — фальшиві, або вони мають ходіння на підконтрольній якійсь диктатурі території. Але в нашій державі декларована ліберальна демократія. Про диктатуру не може бути й мови. Виходить, залишається перший варіант — гроші фальшиві.

У виробників доларових папірців немає ні справжніх грошей у вигляді нафти, ні свого товару. У них є тільки брендова валюта й багато нахабності під видом невідворотності процесу глобалізації. Ця фінансова система з віртуальними банківськими рахунками, дозволяє здійснювати «законне» пограбування у фантастично великих розмірах. Це найбільша і найгеніальніша афера всіх часів і народів. Доларовий лохотрон! Браво! І нашим правителям — у першу чергу!

Микола Сенченко,
Голова Української Консервативної партії

 (Далі буде)