Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Дитині потрібна сім’я

Сьогодні по всьому Києву можна зустріти біг-борди, на яких зображено дітей-сиріт, а поряд напис — «Дитині потрібна сім’я». Шляхетно звучить. Але дуже часто це гасло так і залишається не більш ніж словами. Ось приклад, що може підтвердити це.

До редакції надійшов лист мешканця селища міського типу Ставище Київської області Хрущова Леоніда Вікторовича. У ньому людина розповідає про своє бажання взяти в сім’ю кількох дітей.

«У нашому районі в селі Красилівка дитячий будинок, в якому мешкають 28 дітей. Всі вони мріють потрапити у родину.

Я хочу взяти шестеро дітей до себе в сім’ю, але цьому всякими правдами і неправдами перешкоджають начальник служби у справах неповнолітніх пан В.Даценко і Р.Мо­крицька. Ми з дружиною пройшли тренінг, де нам видали довідку про проходження курсу підготовки прийомних батьків. А рекомендацію не дали. Тільки дали відповідь, що нас будуть підготовляти ще півроку, але за ці півроку до нас ніхто ні разу не являвся.

На моє запитання чому не дали рекомендацію, пан Даценко В.М. і пані Мокрицька Р.М. сказали, що рекомендацію треба купити. На зимових канікулах в нас в сім’ї перебували 6 дітей. Після цього ще два вихідні приїжджали до нас. Потім пан Доценко В.М. Заборонив дітям приїжджати і навіть спілкуватися, без всяких на це причин. Він дітям пообіцяв що після Нового року оформить документи і вони перейдуть до нас в сім’ю, а потім пройшов місяць і він сказав, що це не можливо».

Ось так — людина має і бажання, і можливість надати кільком сиротам сім’ю та батьківське тепло. Та і діти висловлюють бажання бачити саме цю сім’ю своїми батьками, про що свідчить заява від 6 вихованців дитячого будинку.

Постає питання — чому сім’ї, яка пройшла тренінг та який було сказано про продовження їх підготовки, раптом відмовляють у створенні на її основі дитячого будинку сімейного типу?

Кілька слів статистики. Щорічно число соціальних сиріт в Україні збільшується не менше, ніж на 7 — 8 тис. Переважають серед них діти, батьків яких позбавляють батьківських прав, та від яких відмовляються матері відразу ж після народження (останніх щорічно 1 тис.). Так чому відмовляють сім’ям, що мають можливість та бажання, у можливості зменшити цю сумну статистику?

Від редакції. Ми не намагаємося звинуватити працівників райдержадміністрації або служби у справах неповнолітніх у некомпетентності. Просто намагаємося знайти відповідь на питання — чому сім’ї Хрущових відмовляють у здійсненні їх бажання? Просимо працівників відповідних органів надати свій погляд на ситуацію, що склалася навколо цієї сім’ї.

Вероніка Собко
вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com