Хто захистить студентів

Гірше за бездіяльність — синдром бурхливої діяльності. Особливо, коли на нього хворіє людина, від якої залежать долі тисяч. Тож будь-яку нову ініціативу міністра освіти і науки України Станіслава Ніколаєнка освітяни очікують у напруженому стані.

Мовляв, яка ще «світла ідея» відвідає міністерську голову. Воно й зрозуміло, адже те, що нинішньому міністрові «харашо», для інших ледь не колапс. Бо це їм, незалежно від того, чи він вчитель сільської школи, чи ректор великого ВНЗ, розбиратися з міністерськими мудруваннями. Зокрема, з пунктом 9 Умов прийому до вищих навчальних закладів, де йдеться про необхідність складання вступних іспитів для охочих продовжити навчання і здобути кваліфікацію спеціаліста і магістра. Тобто після четвертого курсу студенти, окрім запланованих іспитів, змушені складати ще одні — щоб довести, що вони гідні отримати диплом спеціаліста чи магістра, а не лише бакалавра. Прес-служба МОН навіть розповсюдила заяву з цього приводу. Аби нас не звинувачували у перекручуванні (що дуже полюбляє робити міністр. — Ред.), наведемо цей опус ціл­ком.

«Причин для протестів студентів немає!»

Останнім часом з ініціативи окремих політичних сил у ЗМІ поширюється інформація про так звані студентські протести з приводу Умов прийому до вищих навчальних закладів.

Незадоволення викликає положення п.9 Умов прийому до вищих навчальних закладів, за яким є обов’язковим складання вступних іспитів для тих, хто хоче продовжити навчання і здобути кваліфікацію спеціаліста і магістра.

Міністерство освіти і науки запевняє, що вступні випробування на спеціа­ліста і магістра не є порушенням чинного законодавства і цілком відповідають статті 53 Конституції України та статті 4 Закону України «Про вищу освіту». Відповідно до цих законодавчих актів, громадяни України мають право на безоплатну освіту за новим освітньо-кваліфікаційним рівнем.

З 2001 року МОН оголосило про державне замовлення окремо на бакалавра, спеціаліста і магістра. До того ж за останні три роки державне замовлення збільшено майже на 20%, а кількість місць на магістра і спеціаліста навіть перевищує кількість випускників бакалаврату.

14 березня з ініціативи Міністерства освіти і науки та за участі міністра Станіслава Ніколаєнка відбулося засідання круглого столу з лідерами студентського самоврядування ВНЗ з Харкова, Львова, Києва, АР Крим та інших міст України. Керівники міністерства та студентські активісти обговорювали, зокрема, питання вступних іспитів на спеціаліста і магістра. Окремо відбулася зустріч з цих питань зі студентами львівських ВНЗ.

За результатами зу­стрічі Міністерство осві­ти і науки надіслало два листи ректорам ВНЗ (від 14.03.2007 №1/9-143, і від 19.03.2007 №1/9-158), якими дозволяє 2007 року зараховувати результати державної атестації студентів за освітньо-квалі­фікаційним рівнем «бакалавр» (державні іспити, захист дипломної роботи або проекту) як вступні іспити для осіб, які закінчили ВНЗ поточного навчального року, незалежно від джерел фінансування та форм здобуття освіти. Для осіб, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр» у попередні роки або в іншому ВНЗ, вступні іспити мають складатися за програмами, здійсненими на підставі програм державної атестації студентів вищого навчального закладу, до якого вони вступають.

20 березня за участі МОН відбулася селекторна нарада ректорів усіх ВНЗ України, на якій в усній формі було доведено дозвіл міністерства на подовження перехідного періоду на двоступеневу освіту.

Крім того, у квітні цього року МОН планує провести Всеукраїнський студентський форум, де буде всебічно обговорено проблеми, які сьогодні турбують українських студентів та сформовано спільні шляхи їх вирішення.

Проте нині деякі політичні сили намагаються перенести політичне напруження в стіни університетських аудиторій, що перетворює буденні робочі дискусії — за вмілої організації — на політичні акції. Такий підхід може тільки зашкодити якості української вищої освіти та її престижу в європейському освітньому просторі.

«Міністерство освіти і науки не бачить причин для протестів студентів. Міністерство освіти і науки відкрите до діалогу з усіма громадськими студентськими організаціями, політичними партіями щодо шляхів вдосконалення реформування вищої освіти».

Тобто стає зрозуміло, що нічого не зрозуміло. Так, Міносвіти дещо призупинило свій наступ. Проте, схоже, не надовго. Це видно з самого стилю «заяви». Яку, напевно, затверджували перед оприлюдненням — якщо не сам Ніколаєнко, то його заступники. Чого варті лише висловлювання про так звані протести студентів, інформація про які поширюється в ЗМІ «з ініціативи окремих політичних сил». Це нічого не нагадує? Тим часом 14 березня лише у Львові біля облради на знак протесту проти ініціативи МОН зібралося близько 4 000 студентів місцевих ВНЗ. Ознайомившись з вимогами, депутати підтримали спудеїв. Крім того, львівські депутати у зверненні до Президента України, Прем’єр-міністра та Верховної Ради наголосили на непрофесійних діях міністра освіти Ніколаєнка, які вже неодноразово призводили до студентських страйків. На їхню думку, реформи в освіті необхідно впроваджувати після громадських обговорень, а не під час навчального циклу. Цікаво, що це рішення підтримали одноголосно всі 106 депутатів. Самі ж студенти планують, у разі нехтування їхніми вимогами, здійснити такі самі акції по всій Україні. Тим паче, що львів’ян підтримують у всіх регіонах України. За тиждень і у Луцьку на мітинг зібралося близько 500 невдоволених новаціями студентів.

Сам же Ніколаєнко, зрозумівши, що утнув дурницю, пішов на тимчасові поступки. На недавній прес-конференції він, зокрема, заявив, що «там, де є тертя, дозволили як виняток зробити це так, як в минулому році». Сам він, мовляв, нічого нового не придумав і лише працює в рамках чинного законодавства. Мовляв, якщо у когось є претензії, — нехай звертаються до народних депутатів. Як завжди — всі в брудному, лише міністр у білому.