Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
|
||
Як Москва фальшувала Шевченка1958 року в Москві видали «Кобзар» з майже всіма поетичними творами Тараса Шевченка. Порів-нюючи московський пе-реклад з українським оригіналом, переконуємося у фальшуванні творів Шевченка. Наведемо кіль-ка прикладів російського перекладу слів «москаль» і «московський», що їх часто вживає у своїх творах поет. Кожний з нас пригадує початок поеми «Катерина»: «Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями». Офіційні більшовицькі коментарі стверджують, що «москаль» — це «солдат». Але це слово, як ми знаємо, Шевченко вживає в інших місцях для означення національності. І тут московські перекладачі, супроти всяких засад перекладу, обходять це слово, аби тільки не образити почуття своїх читачів. У такий спосіб сфальшовано не тільки поетичні образи, а й думки Шевченка. Ось приклади з «Розритої могили». В оригіналі: Ой, Богдане! У перекладі: О, Богдан мой, сын мой милый! В оригіналі: А тим часом перевертні У перекладі: Но растет уж перевертень… У поемі «Сон», де є такі Шевченкові слова: То город безкраїй, У російському перекладі: В тот город — не знаю — В оригіналі: Ото дурний! А ще й битий Російський переклад: Вот дурак! Расписке поверил В оригіналі: Може, Москва випила (Україну) Перекладачі сфальшували так: Может, выжжена Украина? В оригіналі: А межи ними і землячки Перекладено: А меж ними и землячки Поему «Великий льох» теж сфальшовано, позаяк вона є гострим обвинуваченням Москві за лихоліття в Україні: Як все москаль позабирає, Перекладачі огидно змі-нили на: Когда начальство роскопает У Шевченка: Як Батурин славний Перекладачі сфальшували так: Как Батурин славный …….… Ну, а в твоїй Московщині Перекладено: А в той земле царевой есть ли Читаємо у Шевченка: Січ… жидвою поросла. Перекладачі змінили на: Сечь Немчугою обросла. У Шевченка: По-московськи лає… Перекладено: Крепкой бранью осыпает… В поезії «Стоїть в селі Суботові» є такі Шевченкові сло-ва: Москалики, що заздрили, Сфальшували на: Царских слуг объяла зависть, А в поезії «Чигирине, Чигирине» є слова: За що ж боролись ми з ляхами? Московські перекладачі сфальшували так: За что же панов рубили? Не пожаліли перекладачі й поезії «Слі-пий», де є такі слова: Як Січ руйнували, Російською читаємо: Как Сечь разорали, Звісно, поетів вислів «москаль» може означати не лише «солдат», як у «Катерині», а й національність. Може, саме тому в російському перекладі вжито слово «русский». Але чистим фальшуванням позначено ті місця перекладу, де слово «московський» замінено на «царський», «царица», «крепкий» та ін. Безсоромним фальшуванням Шевченка і в тім, що перекладач не хоче показати ненависті Шевченка до Москви і попросту пропускає слова «Москва», «московський» або замінює іншими словами, як от: «Москва випалила Україну і Дніпро спустила в синє море». Коли ж українці «скородили списами московські ребра» у перекладача — татарські. Як же безбарвно і фальшиво перекладено Шевченкове «степи мої запродані жидові, німоті» — «овладели чужоземцы моими степьями». Як доказ, що Тарас Шевченко словом «москалі» окреслював увесь московський народ, наведемо цитату з передмови Шевченка до другого видання «Кобзаря» 1847 р. (цитуємо не за якимось «сфальшованим» виданням «буржуазних націоналістів», а за повним зібранням творів Шевченка, виданим Академією Наук у Києві 1939 р., том 1, с. 374-375): «Чую, а іноді і читаю: ляхи друкують, чехи, серби, болгари, черногори, москалі — всі друкують, а в нас ані телень, неначе всім заціпило… А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму». Коли Шевченко виокремлює москалів з інших народів, то це найкращий доказ, що він мав на увазі цілий народ, а не тільки царя, царську вояччину, царський бюрократичний апарат, як це подавали московські перекладачі. Цікавий теж порядок, у якому Шевченко перераховує названі народи. Нам здається, що у тій черзі москалі не випадково на останньому місці — це свідчення справжнього ставлення Шевченка до названого народу. Фальшуючи Шевченка, спотворюючи світлу пам’ять про нього, Москва ставила перед собою сатанинську мету: поховати вдруге Великого Кобзаря, цим разом уже в духовно-ідеальному розумінні, тобто відірвати Шевченка від українського народу. Тільки так вона могла остаточно змосковщити і поневолити Україну. Орест Скиба |
||
© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено. Передрук матеріалів тільки за згодою редакції. З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com |