МІНОСВІТИ: НЕКОМПЕТЕНТНІСТЬ, НЕЕФЕКТИВНІСТЬ, МАРНОТРАТСТВО

Конституція України проголосила розбудову правової держави в нашій країні. А тому Федерація юристів України не може не звернути увагу на грубі порушення в роботі Міністерства освіти і науки України під керівництвом міністра С. Ніколаєнка.

Вважаємо, що своєю «діяльністю» він дискредитує наш уряд не лише в очах освітянської громади, а й міжнародної спільноти. Підставою для таких тверджень є непоодинокі факти грубого порушення міжнародних угод та чинного законодавства України, наведені у звітах Рахункової палати та ЗМІ, а саме:

1. За повідомленнями ІТАР-ТАСС, Світовий банк вирішив призупинити надання Україні кредиту в розмірі 86,6 млн доларів на комп’ютеризацію шкіл та призупинення програми «Рівний доступ до якісної освіти в Україні», яка була підписана в квітні ц.р. Підставою для такого рішення стали оприлюднені Рахунковою палатою ВР України результати перевірки використання МОН бюджетних коштів, які були виділені на комп’ютеризацію українських шкіл (понад 40% шкіл в Україні досі не мають комп’ютерів). За даними Рахункової палати, відомство соціаліста С. Ніколаєнка з 90 млн грн бюджетних коштів 68 млн грн (або понад 75%) використало неефективно чи зовсім не за призначенням. Наприклад, із запланованих та профінансованих з держбюджету 2 560 навчальних закладів комп’ютерні класи отримали лише 697 (або тільки 27% запланованих).

2. Рахункова палата не раз заявляла про те, що системні порушення в частині використання бюджетних коштів на державні цільові програми Мініс­терством освіти на чолі з С.Ніколаєнком не виправляються, а навпаки — продовжують накопичуватися. У результаті державні заклади освіти «штампують» кадри, яких не потребують державні підприємства та бюджетні організації. Наприклад, 2,1 тис. випускників державних ВНЗ так і не потрапили на роботу в держсектор економіки, хоча на їхню підготовку державою було витрачено 17 млн грн. Наприкінці 2005 р. Рахункова палата знову вказала міністру С. Ніколаєнку на правопорушення та неефективне використання бюджетних коштів в сумі 114 млн грн доходить висновку, що «Міністерство освіти і науки, як спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері освіти, не виконує покладених на нього чинним законодавством фун­к­цій щодо здійснення державної політики у галузі освіти».

3. Міністерство освіти і науки в 2004—2005 роках допустило правопорушення у використанні ко­штів Державного бюджету України в галузі профтехосвіти на суму 66,8 млн грн. Профтехучилища в цей період перевищили обсяги державного замовлення з прийому в кіль­кості 15 867 осіб, а 2005 року зараховано без обгрунтувань потреби робітничих кадрів понад визначені ліцензійні обсяги 963 учнів. Неналежне виконання МОН під керівництвом С.Ніколаєнка сво­їх повноважень призвело, за висновками Рахункової палати, до непрозорого планування бюджетних коштів та до порушення вимог чинного законодавства. У результаті затверджено за спеціальним фондом кошторисів без економічних обгрунтувань та безпідставно збільшено 2005 року надходжень на суму 9,1 млн грн. Рахункова палата вважає, що «непродуманість і певною мірою некомпетентність управлінських рішень Міністерства освіти і науки щодо оптимального забезпечення регіонів кваліфікованими працівниками сприяли порушенням чинного законодавства, що набули системного характеру».

4. Під час перевірки аудитори Рахункової палати виявили, що внаслідок формування державними замовниками та їхніми підвідомчими ВНЗ III—IV рівнів акредитації обсягів підготовки фахівців з вищою економічною освітою без вивчення потреб економічної галузі витрачено неефективно і з порушенням чинного законодавства 268,7 млн грн, зокрема, щодо підпорядкованих навчальних закладів МОН — 245,1 млн грн.

Перевіркою ефективності використання коштів Державного бюджету на підготовку фахівців з вищою юридичною освітою встановлено порушення чинного законодавства МОН та підпорядкованими йому ВНЗ III—IV рівнів акредитації на суму 107,3 млн грн. Виявлено, що 2,5 млн грн МОН спрямувала на фінансування філій двох своїх ВНЗ, які взагалі не здійснювали підготовку кадрів.

Приблизно те саме відбувається і з іншими напрямами підготовки фа­хівців з вищою освітою у державних ВНЗ. Аудитори Рахункової палати стверджують: нормативна база з формування, розміщення та виконання державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою є недосконалою, обмежує можливості працевлаштування ви­пу­ск­ників, а отже — неефективна.

5.  Задіяний С.Ніко­лаєн­ком на державні кошти експеримент із зовнішнього тестування випускників середніх шкіл вважається, за багатьма оцінками експертів, ганебно проваленим. При цьому проведені тести не визнавалися ВНЗ, підпорядкованими МОН, як вступні іспити, що взагалі зводить нанівець увесь цей широко розрекламований експеримент та витрачені на нього бюджетні кошти. Водночас, укра­їн­ські школи закриваються (тільки за керівництва С.Ніколаєнка закрито понад 70 шкіл), їм бракує підручників, майже половина з них не має комп’ютерів, у школах здійснюються постійні побори з батьків на ремонти, придбання меблів, а то й просто на хабарі. МОН і в цій галузі освіти демонструє формальний підхід, некомпетентність, байдужість, неефективність та порушення чинного законодавства. Столичний віце-мер з питань гуманітарної політики В.Журавський на відкритому засіданні Київ­ської міської ради публічно звинуватив Міносвіти в незабезпеченні середніх шкіл підручниками (по Україні, за його даними, цей показник коливається на рівні 50%). Мер Донецька О.Лук’янченко також висловив з цього приводу претензії до міністра С.Ні­колаєнка, стверджуючи на своїй прес-конференції, що «школи Донецька забезпечені під­ручниками лише на 70%».

6.  Українська Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, яка об’єд­нує більшість видавництв України, подала на Міносвіти до суду за порушення умов конкурсу з видання підручників. Асоціація представляє інтереси трьох українських видавництв («Просвіта», «Навчальна книга» та «Наш час»), інтереси яких грубо порушило МОН. За повідомленнями УНІАН, на видання підручників для шкіл з Державного бюджету на 2006 р. виділено 150 млн грн, які розподіляє МОН поміж «своїми» видавництвами. Зокрема, названо видавництво «Генеза», що пов’язують з російським капіталом. У численних інтернет-повідомленнях стверджується, що, так би мовити, відкат за розміщення замовлення у видавництві становить 15—20% суми замовлення. Словом, з 150 млн бюджетних гривень можуть бути вилучені 30 млн на «за­охочення» керівникам МОН. І це тільки за один навчальний рік.

7.  За повідомленнями ЗМІ, в державних ВНЗ квітне хабарництво за вступ на бюджетне навчання, в якому задіяні ректори, декани та інші відповідальні працівники вищих навчальних закладів, підпорядкованих безпосередньо МОН на чолі з С.Ніколаєнком. Найбільшими ха­барниками, як стверджують студенти державних ВНЗ, є столичні заклади. Середній розмір хабара у ни­нішніх ВНЗ державної форми власності становить від 5 до 15 тис доларів залежно від престижу спеціальності та самого закладу освіти. На цю обставину Міносвіти, яке зобов’язано жорстко контролювати підвідомчі заклади, звернув свою увагу й віце-прем’єр Д.Табачник.

8.  Дипломи державного зразка і атестати про середню освіту раніше видавали безпосередньо освітянські заклади, вони й відповідали за це, згідно з Кримінальним кодексом України. Нині МОН видає дипломи і атестати централізовано через створене ним дочірнє підприємство «Освіта» і отримує за цю комерційну діяльність кілька десятків мільйонів гривень щорічно. Така новація впроваджувалася, аби унеможливити видачу фальшивих дипломів. Таким чином, всю відповідальність за появу в державі недійсних дипломів Міносвіти взяло на себе.

Водночас в інтернеті діє кілька сайтів (наприклад, diplomy. com. ua., dekan. org., vamdiplom. com та ін.), які за гроші пропонують видати дипломи будь-якого закладу освіти України. Ці дипломи виготовляють на спра­вжніх бланках, з усіма ступенями захисту, з необхідними додатками, що вказує на можливе «супроводження» цих шахраїв
ДП «Освіта» МОН, яке є монополістом на видачу дипломів та атестатів. За окрему плату шахрайські сайти пропонують «провести» фальшиві дипломи через архів будь-якого ВНЗ, що вказує на системну корупцію в галузі державної освіти.

9. У ВНЗ недержавної форми власності I—IV рівня акредитації нині в Україні навчається близько 400 000 студентів, якими опікуються 25 000 професорсько-викладацького складу та 17 000 інших фахівців. Приватні заклади не тільки безплатно готують для держави висококваліфікованих спеці­алістів, сплачують величезні податки, утримують на пристойній зарплаті професорів і доцентів, а й інвестували в державну економіку реальні 1,2 млрд грн. Але міністра С.Ніколаєнка як носія комуно-соціалістичної ідеології дратує, мабуть, саме існування недержавних закладів (за його власним зізнанням, він спромігся знищити 100 ВНЗ). Конфедерація недержавних вищих закладів освіти України у своєму зверненні до Генерального секретаря ЮНЕСКО змушена констатувати, що «в Україні дедалі помітнішою стає цілеспрямована і послі­довна руйнація освіти і науки, передусім у недержавному секторі, особливо з призначенням на посаду міністра освіти і науки представника Соціа­лі­стичної (колишньої Комуністичної) партії, відвертого більшовика Станіслава Ніколаєнка».

10. Найпослідовніша у відстоюванні інтересів недержавної освіти та громадянського суспільства в Україні — Міжрегіональна Академія управління персоналом. Коли Міносвіти на чолі з С.Ніколаєнком вирішило протиправно змінити організаційно-правову форму недержавних ВНЗ та затримали у зв’язку із цим на півроку ліцензування більш як двох десятків спеціальностей і відокремлених структурних підрозділів, МАУП подала судовий позов до Господарського суду Києва. Позовні вимоги МАУП до МОН зазначений суд повністю задовольнив. З часом і сам С.Ніколаєнко офіційно від­мовився від своїх проти­правних вимог.

Однак цькування МАУП С.Ніколаєнком до цього часу не припинилося, і він через організовані ним упереджені перевірки про­­тягнув через ДАК нове протиправне рішення про анулювання ліцензії в деяких структурних підроз­ділах МАУП. На це рішення Національна служба посередництва і примирення України зробила висновок, що причиною трудового спору стали незаконні дії Міністерства освіти і науки України та Державної інспекції навчальних закладів (теж структура МОН) і рекомендувала міністру С.Ніколаєнку припинити дію свого протиправного рі­шен­ня. Своєю чергою, Державний комітет України з питань регуляторної політики вважає, що наказ Міносвіти щодо анулювання ліцензії у п’яти філіях МАУП було видано з пору­шенням вимог чинного законодавства. Отже, якщо Міносвіти не виконає рекомендацій та рішень державних органів, то МАУП знову буде вимушена звертатися до суду, зокрема і з вимогами матеріальних відшкодувань.

Попередні висновки щодо аналізу наведених матеріалів дають підстави нашій громадянській ор­ганізації дійти таких висновків:

1)         діяльність С.Ніколаєнка на посаді міністра освіти і науки призвела до правопорушень та неефективного використання коштів з Державного бюджету України, за оцінками Рахункової палати, на загальну суму понад 570 млн грн;

2)         зазначені пору­шен­ня та нецільове використання бюджетних кош­тів призупинило надходження кредитів Світового банку для комп’ютеризації українських середніх шкіл в сумі 86,6 млн доларів (загальний обсяг кредитування міг би становити 350 млн доларів);

3)         бюджетні та інші порушення сталися, за висновками Рахункової палати, внаслідок невиконання МОН на чолі з С.Ніколаєн­ком чинних законів та інших нормативних актів, формалізму, некомпетентності керівництва, а також невиконання покладених на нього функцій управлін­ня щодо розвитку освіти і науки в Україні.

В освітянській галузі квітне хабарництво, корупція, клановість, безвідповідальність, що призводять до руйнації української освіти і науки та до перетворення України на третьо­розрядну державу.

Отже, запитання до уряду України: чи варто тримати на такій високій посаді некомпетентного чиновника, який за відсутності необхідних здібностей нездатний повноцінно виконувати покладені на нього функції і «діяльність» якого тільки за 1,5 року завдала державі матеріальної шкоди майже на мільярд гривень?

Б.БЕЗЗУБ,
президент Федерації юристів України,
кандидат юридичних наук, професор