Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Георгій Щокін: «ЗНАТИ І ДОНОСИТИ ПРАВДУ ПРО ЖИТТЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ГЕРОЇВ І ЇХНІХ ВБИВЦЬ»

Вітальне слово голови Наглядової ради МАУП до учасників конференції

Шановні співвітчизники!

Нині, у всенародні поминальні дні, ми, українські християни й українські рідновіри, зібралися разом, аби віддати шану видатному політичному діячеві, одному з організаторів Центральної Ради та голові Директорії України в 1919 році Симону Петлюрі. Це були тяжкі роки кривавої більшовицької смути, в якій великі сини українського народу Михайло Грушевський, Павло Скоропадський та Симон Петлюра намагалися здобути незалежність для нашої Батьківщини. Та спроба зазнала поразки, але вона була важливим етапом в тривалій і драматичній боротьбі українців за свою державність, яка привела до створення 1991 року Держави Україна.

Симон Петлюра діяв у часи, коли владу в колишній Російській імперії захопили єврейські більшовики, які за короткий час винищили кілька десятків мільйонів безневинних людей. Це був жахливий масовий терор з використанням репресій, катувань,  воєн,   голодоморів, який за своїми масштабами перевершив усе, що знало людство за свою тривалу історію. Жертвою єврейського терору впав і Симон Петлюра, якого було вбито в Парижі більшовицьким наймитом Шварцбадом. Петлюру застрелено серед білого дня, на людній вулиці, і його холоднокровний вбивця постав перед судом. Однак єврейського терориста тоді виправдали і, в насмішку, покарано штрафом в один франк. Саме в таку суму «цивілізовані» французькі судді оцінили життя відомого політичного діяча України. Як міг відбутися такий прилюдний цинізм і таке відверте нехтування найбільшою цінністю — життям людини?

Справа в тому, що Франція ще за 120 років до єврейсько-більшовицької революції в Росії була захоплена єврейсько-масонськими заколотниками в результаті так званої Великої Французької революції, яка, як і російський переворот 1917 року, своїм головним знаряддям обрала масовий кривавий терор. Дослідники революційних заколотів давно звернули увагу на те, що одразу після таких «революцій» надаються особливі права євреям, гомосексуалістам та кримінальним злочинцям, які і виступають рушійною силою революцій і завжди пов’язаного з ними терору. Саме такі нащадки «Французької революції» і судили, очевидно, одного з видатних синів українського народу Симона Петлюру. Чи був терористичний акт Шварцбада поодиноким? Ні, не був. З новітньої історії відомо, що 1911 року в Києві єврейський терорист Богров застрелив тодішнього російського прем’єр-міністра Столипіна. 1912 року, знову в Києві, відбулося жахливе ритуальне вбивство українського хлопчика Андрійка Ющинського. 1914 року в Сараєво єврейський терорист Гаврило Принцип (якого нині настирно намагаються видати за серба) застрелив австрійського ерцгерцога, після чого розпочалася Перша світова війна, яка забрала понад 10 мільйонів життів. 1918 року в Москві вбито посла Німеччини Мірбаха. Цейтерористичний акт здійснив єврей Блюмкін. Це призвело до так званої кришталевої ночі в Німеччині. Цей список жертв єврейського тероризму дуже довгий, і всі ці жертви вказують на величезну небезпеку того, що називають єврейським засиллям.

Дивує наша людська пам’ять. Я переконаний, що сьогодні в цьому залі немає людини, яка б не втратила бодай одного зі своєї родини під час єврейсько-більшовицького терору. Я особисто втратив під час голодомору 1921-1923 років одного діда, напередодні голодомору 1932-1933 років —другого діда, в голодомор 1946-1947 років — старшу сестру. І таких родин, як моя, в Україні десятки мільйонів. Нині ж українська влада починає нагадувати за своїм етнічним складом ту, що опинилася в Російській імперії після жовтня 1917 року, де майже 80% усього керівного складу належало представникам єврейської меншини. Ціна цього нелюдяного експерименту загальновідома — 100 мільйонів загублених життів! Чи можна це коли-небуть забути?

Ні, не можна! Ніколи і за жодних обставин! Тому і треба постійно проводити такі заходи. Необхідно вшановувати всіх своїх видатних співвітчизників, доносити правду про їхнє життя і про їхніх вбивць. У цьому ряду загиблих від єврейського терору видатних синів України чільне місце займає і Симон Петлюра. Вічна йому пам’ять! І хай його приклад завжди нагадує всім сущим в Україні про реально існуючу небезпеку чужинського терору і про необхідність української національної солідарності.

Бажаю успіхів нашій конференції і всім її учасникам!

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com