Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

ПО КОМУ ПОДЗВІН…

Девида Ірвінга було ув’язнено за неприйняття єврейського домінування. Його доля ставить крапку на владі свободи, яка почалася з падіння Бастилії

«Не питайте по кому дзвонить дзвін - він дзвонить по вас» - ці слова належать англійському поету Джон Донне. Ганебний австрійський вердикт провіщає зло не тільки для англійського історика Девида Ірвінга (засудженого до трьох років ув'язнення), а й для нашої свободи. Ніколи наше відчуття справедливості не було так ображено! Коли якийсь дисидент був ув'язнений у брежнівській Росії або Бірмі, завжди був сплеск протесту. Зараз єдиною відповіддю на вердикт, винесений Ірвінгу, є глибоке мовчання. Коли безневинних мусульман відправили у пекло на землі Гуантанамо, ми могли б вважати, що вони люди Третього світу — тож і підходи інші. Полісмен Батіста в книзі Грема Гріна «Наша людина в Гавані» сказав: деякі люди можуть бути закатовані, а деякі — ні. Коли у США викрали Ернста Зунделя, аби потім представити його перед судом в Німеччині, ми могли б думати: це  німецька внутрішня справа. Тепер видатний письменник, визнана в Європі особистість був схоплений у цивілізованій країні і ув'язнений на догоду євреям.

Формально Девида Ірвінга засудили за так зване невизнання голокосту». Однак поняття єврейського голокосту - тільки надумана догма у вдавано світській Європі, і має дуже мало спільного з Другою світовою війною та її звірствами. Натомість має дуже багато спільного з єврейським прагненням до домінування і власної винятковості. Є єврейська молитва: «Хвала тобі, Господь, що ти створив мене євреєм, що ти відділив євреїв від інших народів, подібно до того, як ти відділив Святих від Нечестивих, і наша доля не подібна до їхньої долі». Визначення голокосту — це тільки інша форма цієї молитви. Вони говорять, що навіть їхня смерть не подібна до смерті кого-небудь іншого. Без сумніву, ми повинні відкидати поняття голокосту, навіть якщо кожна історія голокосту, аж до найфантастичніших спогадів Візеля, нагадуватиме дійсність. Звідси усі формальні обговорення єврейської смертності цілком законні, але малокорисні, як і аргумент для атеїста про те, чому кит проковтнув Іону.

Правові прибічники голокосту хочуть, щоб ми схилилися перед ідолом єврейського домінування. Ще б пак! Вони не ув'язнили Дебору Ліпстадт за підтримку голокосту в Дрездені. Або Гюнтера Леві за його доволі велике дослідження під назвою «Чи були американські індійці жертвами геноциду?», де відкидається сам факт геноциду. Євреї створювали і публікували ці спростування з тієї ж причини, з якої вони публікували Сатанинські малюнки — для акцентування уваги на різниці між гоями і євреями. Вони хочуть, щоб ви пам'ятали: можна поганити іслам і християнство, але не юдаїзм. Можна применшувати страждання будь-кого, але не євреїв.

Тому ми повинні сказати: Девида Ірвінга засуджено за спростування єврейського домінування. Його доля ставить крапку на пануванні свободи (хоча й обмеженої), яка настала з падінням Бастилії. Європейська історія зробила повне коло: від відкидання законів Церкви і поширення вільної думки, до нового єврейського контролю над свідомістю у світовому масштабі. Було повністю покінчено не тільки із західною християнською цивілізацією, а й з її наступником; світською європейською цивілізацією. Протягом близько двохсот років європейці жили ілюзією, що вони можуть жити без ідеологічного верховенства. Зараз цієї ілюзії немає і євреї увійшли до володінь старого і стомленого Приходу Святого Петра, щоб керувати розумом і свідомістю європейців.

1962 року журнал «Look» («Погляд») запросив засновника єврейської держави Давида Бен-Гуріона спрогнозувати майбутні 25 років. Він висловив передбачення, що Світовий Уряд буде створено вже 1987 року, з Верховним Судом Людства (вищий духовний орган) в Єрусалимі, де плащаниця знаменуватиме торжество єврейського домінування у об'єднаному світі. Він помилився тільки на кілька років. Світ ще не повністю підкорено, але в нього вже є новий хазяїн.

У ХІХ столітті європейці не могли повністю колонізувати Китай. Та були очевидними сліди їхнього верховенства: система поселення. Вона розділила місцевих жителів Китаю на дві категорії: вищі людські істоти (європейці) і нижчі місцеві творіння. Місцевий житель, який підняв руку на вищого європейця, карався за європейськими колоніальними законами, європеєць, чия недбалість завдала шкоди місцевому жителю, був поза межами цього закону. Цю систему «поселень» зруйнував 1949 року Мао. Такі системи колоніальної справедливості зникали разом з колоніальними імперіями, які приходили туди.

По деякім часі кнесет єврейської держави відродив Систему поселень для ще не повністю колонізованого світу: кривдник євреїв, хоч би де він жив, хоч би де чинив свої злочини, може бути притягнутий лише до єврейського суду. Скривджений єврей може не мати жодного стосунку до єврейської держави, його образа може не вважатися образою відповідно до місцевих законів, але образника таки притягнуть до єврейського суду в Єрусалимі. Це означає зазіхання на верховенство влади євреїв над рештою людства. Цей закон відхиляє верховну владу всіх інших націй. Такі зазіхання можна розцінювати як зовнішнє втручання у верховенство влади іншого народу. Та про це ніхто не повідомляв завдяки дивовижному єврейському винаходу: поступовість.

Про цей метод розповіла Аміра Хаас, кореспондент «Хааретс» у колонізованій Палестині. Вона писала: «Якщо  кинете жабу в окріп - вона вискочить і врятується. Однак жаба у воді кімнатної температури, що поступово нагрівається, звикає до тепла; і коли вода закипає, вона вже не встигає врятуватися і вмирає. Розробляючи систему ізраїльського контролю над палестинцями та їхньою територією, ізраїльська окупація зросла до рівня винахідливого використання поступовості як засобу для закріплення набутих звичок людей». Цю поступовість євреї використовували не тільки стосовно палестинців.

Система поселень починалася з малого: довга рука євреїв захопила Адольфа Ейхмана в Аргентині і притягла до єврейського суду в Єрусалимі. Адольф Ейхман був поганим хлопцем, який робив багато шкоди євреям, тому багато країн проігнорували порушення аргентинського верховенства влади. І це був тільки початок: кілька років потому польський суд вимагав видачі єврейського серійного вбивці Соломона Мореля. Цей Морель власноручно закатував і вбив сотні етнічних німців у концтаборі в післявоєнній Польщі. Його злочини викрив покійний американський журналіст Джон Сек. Морель втік до Тель-Авіву і єврейська влада відповіла на польський запит з величавою гордістю: «У чому справа! Цьому народу потрібно вказати його місце!». Так могла відповісти, наприклад, королева Вікторія якомусь африканському вождю на його вимоги притягти до відповідальності одного з її громадян.

З того часу кожна країна, велика чи мала, погодилася з думкою про верховенство євреїв над законом. Багатий російський єврейський шахрай Невзлін втік з Росії і мирно живе у Тель-Авіві, поряд з Флатто-Шароном, французьким єврейським шахраєм, недалеко від вбивці канадської дитини, в межах досяжності від багатьох інших вбивць і шахраїв. У статуті могутньої єврейської організації Хабад записано: жоден єврей не має бути у в'язницях гоїв. Хабарами і переконливістю вони звільняють єврейських злочинців з в'язниць і перевозять їх до єврейської держави. День народження засновника Хабаду, любавичівського ребе відзначається у США як свято — «День Освіти».

У майнових справах євреї також понад законом. Єврейська власність — священна. Вони зажадали і повернули всю власність, яка колись належала євреям в Німеччині, Австрії, Франції, країнах Балтії. Якщо у єврея не було спадкоємців, його власність переходила до Світового Єврейства. Однак 90% власності гоїв 1948 року єврейська держава конфіскувала, а потім - 50% земель, захоплених 1967 року. Навіть торік тисячі акрів земель гоїв було відібрано у передмістях Єрусалиму, оскільки гой не має жодного реального права на власність, згідно з єврейськими законами.

Справжню суть єврейського судочинства можна відчути у справі ізраїльського капітана, який убив 13-річну школярку на очах своїх солдатів. Він вистріляв у неї всі свої набої, але єврейський суд визнав його невинним. Фактично жодного з убивць неєврейських дітей (200 за минулі три роки) єврейським судом не було засуджено. Мало кого з них взагалі було притягнуто до суду, та й ті легко викрутилися. Поселенець Наум Корман вбив 10-річного хлопчика Хілмі Суша в селі Хасан. Його затримали, привезли до суду і судова експертиза, проведена найвищою судовою установою Ізраїлю, визнала його винним, але суддя відкинув усі свідчення і засудив вбивцю до шести місяців цивільних робот. У разі, якщо подібний злочин вчинено проти єврейської дитини, гой отримає довічний вирок.

Суди інквізиції порівняно з єврейським судочинством виглядають дитячою забавою. Коли Галілей розкаявся, йому дозволили безперешкодно продовжувати свої досліди. Розкаяння Ірвінга анітрохи йому не допомогло. Суддя сказав: "Жаль, який він висловив, потрібно вважати словесною спробою догодити закону". А "незалежний експерт" Діна Порат, голова Дослідного інституту сучасного антисемітизму і расизму при тель-авівському Університеті, сказала, що «удаване розкаяння Ірвінга пояснюється його страхом перед вердиктом, який може бути десятьма роками ув'язнення».

Зараз єврейське судочинство посилюється у світовому масштабі. Європейський єврейський Конгрес налаштований подати скаргу до Міжнародного кримінального суду (ІСС) в Гаазі проти іранського президента Ахмаді Неджеда за "підбурювання до геноциду", але всі спроби привернути Аріеля Шарона до відповідальності наперед провалювалися. Усі, хто ображає американських громадян, можуть бути притягнені до американського суду, хоч би де це було. Дивно, але ці імперські вимоги, які нагадують стару систему поселень, також використовуються переважно в єврейських інтересах. Щоразу, коли єврейських поселенців — американських громадян — вбивали в ході близькосхідного конфлікту, американські судді виносили вироки проти Палестинської Адміністрації, Ірану, Хамасу і всього світу,  присуджували жертвам, що вижили, багатомільйонні доларові компенсації. Та ніхто не може переслідувати судовим порядком євреїв: чи то за навмисне вбивство бульдозером Рейчел Коррі, американського мирного активіста в Газі, чи за вбивство і каліцтво американських палестинців, чи намагання покарати американських моряків корабля «Ліберті».

Австрійський вердикт не стане параноїдальним жахіттям для єврейського судочинства, а тільки фактом, що підтверджує закон, подібно до судочинства вікінгів у Східній Англії, з однією лише різницею: єврейське судочинство має релігійну обгортку, тоді як вікінги більше покладалися на свої мечі й собак.

Це відкрито обговорюється в єврейському світі. «Ми живемо в повному розквіті Днів Месії, вільно від наших політичних супротивників і незабаром звільнимося від сатанинських гоїв», - писав Аріель Тар. Тоді як християни вірять, що Друге Пришестя Христа супроводжуватиметься цілком новим світом чудес, єврейська точка зору, яку відбивають мамоніти, полягає в тому, що світ в дні Месії не дуже відрізнятиметься від відомого нам світу, за винятком тріумфу єврейського верховенства, Гедулат Ізраїлю (Хілчот Тешува 9:2). Рік тому, базуючись на цьому розумінні, було створено єврейський верховний релігійний суд Сангедрін, завданням якого є осуд світу. Його очолює рабин Адін Стейнзальц, а гої повинні дотримуватися заповідей Ноя і висловлювати послух до нього.

Кілька місяців тому мене вкинули до поліцейського відділку у рідному місті Яффа і вчинили допит щодо скарги французької єврейської організації LICRA.

- Ви написали про єврейське верховенство і світове домінування? - спитав полісмен.

- Ну, то й що? - відповів я. - Рабин висловлював це постійно.

- Так, але вони бачать це в позитивному світлі! - сказав полісмен.

Тому немає свідчень про факт єврейського верховенства, тільки оцінки. Якщо ви думаєте, що це добре, то можете навіть бути президентом США, якщо думаєте, що це погано - ваше місце у в'язниці! Тим часом єврейське домінування створює проблеми для людей, що, як Ірвінг, кидають цьому виклик. Поступово, дуже поступово, так, щоб не злякати жабу при нагріванні води, гвинт затягується.

У кінцевому результаті це може бути неприємним: єврейське судочинство може кинути виклик найближчому конкуренту з жорстокості — Чингізхану. За єврейськими законами, єврей проти гоя завжди матиме рацію, навіть якщо він її не має. Європейці, які дотепер мали особливий привілей до палестинців, тепер відчувають ніжне милосердя до євреїв.  Звичайні євреї не збираються насолоджуватися відновленим порядком речей.

Єврейське судочинство не щадить євреїв, які заблукали. Зрадники, тобто євреї, які прилучилися до Христа, мають бути знищені, відповідно до їхнього вчення. Надзвичайно милосердний рабин Ашер відривав носи єврейкам, які мали контакти з гоями, тоді як єврейських чоловіків зазвичай сікли батогами за ці провини.

Християнство, ймовірно, вироджуватиметься; виживуть тільки секти, що поклоняються євреям, на кшталт американських християнських сіоністів. Інші притягатимуться до судової відповідальності за антисемітизм і розпускатимуться. Церкви буде зруйновано, згідно з єврейською заповіддю, їм не буде дозволено конкурувати з Єрусалимським храмом, який відновлять на руїнах Мечеті аль-Акса. Це відбудеться абсолютно безболісно: після запланованого нападу на Іран у мусульман буде багато інших турбот — хоч би фізичний порятунок! Дорогу до цього майбутнього відкрило австрійське судочинство.

Якщо поглянути на ситуацію більш оптимістично: зараз європейцям немає потреби турбуватися про темне пророцтво Протоколів. Правління Сіонських Старців вже настало. У всякому разі поки що.

Ізраель ШАМІР
вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com