Знову грудень. Знову Майдан. Наш Майдан!

Під час Помаранчевої революції українці довели: вони здатні захистити свої права й інтереси. Торік цим пишалися тодішні опозиціонери

Однак, прийшовши до влади, геть про це забули. І нині деякі з них вдаються до такого, що кучмівській владі й не снилося. Проте цим «слугам народу» можна довести, що вони лише наймані працівники і аж ніяк не господарі. Отож як їх призначили на ці посади, так легко і можуть зняти. Нині про це таким «керманичам» нагадує багатотисячний колектив студентів, викладачів і працівників найбільшого недержавного вищого навчального закладу України – Міжрегіональної Академії управління персоналом. Минулого тижня вони  розпочали безстроковий страйк проти брутального «наїзду» на вищий навчальний заклад, відомий далеко за межами України, Міністерства освіти і науки України на чолі з «професором профтехнаук»  соціалістом Ніколаєнком. 

«Персонал Плюс» вже не раз повідомляв про ідею фікс  цього «товариша» закрити всі недержавні вищі навчальні заклади України. Писали і про те, чому він це хоче зробити. Принаймні,  його завіряння  про  те, що він переймається якістю здобутих  студентами знань та бореться за доступність вищої освіти - ніщо інше, як, м’яко кажучи, неправда. Гроші. Ось у чому інтерес Ніколаєнка. Через закриття недержавних ВНЗ абітурієнти вступатимуть до державних. І хоча, як обіцяє «товариш міністр», навчання там буде безплатне, проте про хабарі  за вступ до таких закладів він мовчить. Звісно, міністр, заявляє, що боротиметься з хабарництвом, що будуть створені спеціалізовані тестові центри, де випускники шкіл складатимуть іспити і за тими результатами їх зараховуватимуть до вищих навчальних закладів. Мовляв, тоді не буде зловживань. Проте завжди можна знайти обхідні шляхи… Ті, хто намагається правдиво про це розповісти, потрапляють у молох нищівної кампанії з дискредитації. Щоправда, замість шкірянок і маузерів нинішні соціалісти використовують ЗМІ, так перебріхуючи справжній стан речей, що, мабуть, і самі вже вірять у свої легенди. Як той Ніколаєнко.

Міжрегіональна Академія управління персоналом  не раз зверталася до високопосадовців України з приводу невідповідності своїй посаді цього чинуші (який і обійняв посаду міністра не через свої професійні здібності, а за партійною квотою). Однак усе безрезультатно. Натомість у Ніколаєнка розвинулася якась нова хвороба – МАУПофобія. Спершу він оголосив, що знання, отримані в цьому закладі, нічого не варті. До його відома, в МАУП – один з найсильніших в Україні професорсько-викладацький склад, а імена багатьох вчених, які тут викладають, відомі в світі; до того ж більшість колишніх випускників – люди, які знайшли себе в бізнесі й знання яких високо цінують працедавці. Потім звинуватив МАУП у видачі більшої кількості дипломів, ніж є студентів - мовляв, дипломами торгують. Однак документи про здобуття освіти видає Міністерство освіти, до  якого надходять дані на кожного студента! Невже Ніколаєнко не знає, чим займається кероване ним відомство? Коли ж йому це завважили  , то лише розбудили в ньому звіра – кролика. Понад те, свого часу бовкнувши в радіоефірі щось на кшталт «від МАУП залишиться лише назва», цей товариш почав діяти. Щоправда, не своїми руками. Від міністерства освіти і низки нардепів почали надходити заяви і запити  до Генпрокуратури, Податкової Адміністрації, МВС та інших контролюючих органів  щодо перевірки діяльності МАУП.  Звісно, ці перевірки нічого не дали і не дадуть, оскільки всі зловживання, які намагаються приписати вищому навчальному закладу, – плід уяви товариша Ніколаєнка.                        

Можна було б не звертати уваги, але всьому є межа. Постійне викривлення в ЗМІ подій, які відбуваються в МАУП, ігнорування звернень керівництва вищого навчального закладу до керівництва держави та відповідних органів змусили вдатися до безстрокових акцій протесту  проти свавілля чиновників з Міністерства освіти та науки України. З 14 грудня в усіх регіонах України студенти розпочали безстрокову акцію протесту. Серед цих заходів непокори - й пікетування державних органів влади.

У Києві першим з них став Кабінет Міністрів України. Уже традиційно, як для столиці, протестувальники зібралися на площі біля метро «Арсенальна». Звідти організованою колоною рушили до Кабміну, скандуючи «Руки геть від МАУП» та «Маємо право на ВНЗ».  

До речі, на відміну від різних політичних сил, які такими заходами паралізують рух транспорту, ця акція нікому не заважала. Завдяки злагодженій роботі представників страйкового комітету й розуміння самих студентів. До речі, спочатку перехожі плутали учасників акції з представниками Партії Зелених – через зелені хустинки мітингувальників. Однак студенти їм пояснили, що це символ молодості й розповіли, чого вони вимагають від влади. Ба більше, члени страйкому спеціально випустили листівки з інформацією про акцію та свої вимоги. Тому всіх  так здивувала інформація на деяких інтернет-сайтах про те, що студентів силоміць вигнало на цю акцію керівництво. Утім, то вже проблема самої «акули клавіатури», яка цю брехню надрукувала. Принаймні, через ту заповзятість, з якою молодь намагалася докричатися крізь глухі стіни Кабміну до можновладців, вимагаючи не перешкоджати реалізації їхнього конституційного права на освіту,  згадалися минулорічні події. Як і тоді, так і нині чиновники, вочевидь, не дочували. Хоча студенти просили не багато. Чи так важко було Прем’єр-міністру Єханурову бодай на кілька хвилин вийти до більш як двох тисяч громадян України, аби дослухатися до їхніх вимог?! А вони вимагали: негайно звільнити С.Ніколаєнка з посади  міністра освіти і науки за його злочинну діяльність зі знищення вітчизняної освіти;  припинити шквал упереджених перевірок МАУП та інших вищих навчальних закладів, передусім недержавних ВНЗ; скасувати незаконну примусову вимогу Міністерства освіти і науки України до недержавних ВНЗ змінити організаційно-правову форму; негайно змінити дискримінаційне ставлення Міністерства освіти і науки України до недержавної системи освіти; надати автономії вищим навчальним закладам України ІV рівня акредитації незалежно від форм власності.

Лише упродовж кількох годин мітингу до учасників вийшов "найбільший" державний службовець - начальник Управління гуманітарної політики Кабінету Міністрів Олексій Дніпров і ще двоє працівників без статусу, які довго пояснювали, що Прем'єра Єханурова на засіданні немає, що віце-прем'єра з гуманітарних питань В.Кириленка - також. Хоча ввечері того самого дня у випусках новин усі побачили, що Прем'єр-міністр спокійнісінько вів засідання уряду. То що, великий обман починається з невеличкої брехні?

Тим часом міг би поспілкуватися зі студентами і міністр у справах сімї, молоді та спорту Юрій Павленко, який після засідання Кабміну прямував до свого службового авто і не міг не бачити велелюдного мітингу. Та й керівництво Міжрегіональної Академії управління персоналом запрошувало міністра підійти  до студентства. Однак той розвів руками - мовляв, то не його компетенція.

Зрозумівши, що так нікого з вищого керівництва не дочекаються, студенти, проспівавши чиновникам гімн Академії, розійшлися по домівках. Щоб наступного дня прийти вже до стін Секретаріату Президента України. Згадалося, що на початку своєї президентської кар’єри Віктор Ющенко полюбляв виходити до народу і навіть когось запрошувати до себе на розмову. Та згодом його запал спав. Власне, що до студентства вийде сам Віктор Андрійович, ніхто й не сподівався – у нього насправді могли бути невідкладні державні справи. Однак керівник його Секретаріату Олег Рибачук чи  бодай якийсь його заступник таки могли спуститися до мітингувальників, до яких вже приєдналися студенти з філій МАУП та їхні батьки.

На спілкування з пікетувальниками таки відрядили чергового керівника профільного управління, який взагалі  не знав про події навколо Міжрегіональної Академії управління персоналом (що досить дивно, оскільки йдеться про найбільший недержавний вищий навчальний заклад України). Він попросив усі документи й пообіцяв «розібратися». Пікетувальники так і не полишали надії зустрітися з керівництвом Секретаріату. І дочекалися. Ні, міністр Ніколаєнко так і не приїхав, хоча й міг би. Саме в цей час Лютеранською випадково проходив лідер Соціалістичної партії України Олександр Мороз.      

Після невеличкої розмови віч-на- віч  з ректором МАУП Миколою Головатим він виступив і перед студентами. Проте нічого нового не сказав. Мовляв, потрібно діяти згідно із Законом - чому ж його порушує його одно партієць! А також закликав налагодити

контакт з міністром освіти і вирішити всі питання. «Ніхто не каже, що ваш ВНЗ поганий», - зазначив у виступі Олександр Олександрович. Однак і у виступах Ніколаєнка,  і в статті газети соціалістів «Товариш» було повідомлено зовсім інше! У виступі лідер соціалістів таки згадав, що бував у МАУП і навіть свого часу захищав цей навчальний заклад. Однак чомусь, на думку Мороза, останнім часом з вуст керівництва МАУП лунало багато критики - і на адресу Соцпартії, і на адресу самого Мороза. То чи не в цьому суть конфлікту з Міністерством освіти і зокрема з міністром Ніколаєнком, який усіляко уникає контактів з представниками Міжрегіональної Академії управління персоналом? Про це Мороз не говорив. Не згодився він і відповісти та безліч запитань студентів – мовляв, «прийшов сюди не дискутувати». Наприкінці він висловив сподівання, що все у студентів та з їхнім навчальним закладом буде гаразд.  

Проте заспокоюватися після цих обіцянок не варто, оскільки соціалісти вже не раз доводили, що діють за принципом «не ділом, а словом». Тим паче, що надійшла інформація про зацікавленість соціалістів у закритті МАУП. Представники Ізраїлю через одного з провідних соціалістів Йосипа Вінського передали «на партійні потреби» значну суму грошей. За це представники Соцпартії, які біля керма влади, мають зробити все можливе, щоб Міжрегіональна Академія управління персоналом припинила своє існування. Як бачимо з останніх подій, цей план намагаються втілити в життя. Проте навряд чи їм це вдасться.    

«Міністр освіти Ніколаєнка, його заступник Степко, лідер соціалістів Мороз запевняють нас, що вони нічого поганого не роблять. Однак ми не повинні цьому вірити.  14 грудня деякі депутати ВР проявили неабияку активність, подавши проти МАУП такі ж безглузді, як і раніше, чотири  депутатські запити. Зокрема, про несплату МАУП  податків. Я можу надати документи, де зазначено, що лише цього року ми сплатили більш як 23 млн грн податків», – зазначив під час виступу на мітингу перший віце-президент з соціально-економічного розвитку Ростислав Щокін.  Він навів низку інших фактів, які свідчать про безглуздість усіх звинувачень на адресу Міжрегіональної Академії управління персоналом.

А вже наступного дня колона страйкарів вирушила до представництва ООН в Україні. Вимоги студентів були скеровані Голові Представництва Френсісу М. О’Доннелу.  Потім мітингувальники, пройшовши повз Кабмін, попрямували до Майдану незалежності. Там, біля монументу Незалежності, відбувся невеликий мітинг, на якому президент МАУП Георгій Щокін подякував студентам за підтримку і висловив захоплення мужністю у відстоюванні своїх законних прав. Він також наголосив, що хоча нині студенти повертаються до навчання, проте страйк не припиняється до виконання всіх вимог. А нагадуватиме про це урядовцям наметове містечко МАУП, яке з’явилося  навпроти Кабміну. Сподіватимемося, що цей німий докір таки вплине на високих посадовців.     

Сергій Голобородько