Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Що для Гейтса копійки, те для українців – бюджетні втрати

Як відомо, одразу ж після інавгурації наприкінці січня Президент України Віктор Ющенко відвідав щорічний Всесвітній економічний форум у швейцарському Давосі. Власне, це була швидше презентаційна поїздка новообраного голови держави, ніж ділова. Під час перебування серед еліти світового бізнесу йшлося скоріше про наміри, ніж про конкретні плани. Хоча, здається, часом від намірів до конкретних дій йдемо семимильними кроками. Якщо хтось у цьому особисто дуже зацікавлений.

Так ось. Серед співрозмовників нашого Президента був і один з найбільших багатіїв планети, талановитий програміст, талановитий бізнесмен, голова ради директорів американської компанії Microsoft Білл Гейтс. Як повідомляли ЗМІ, головною темою їхньої зустрічі було питання інвестиційного клімату в Україні. Президент України пообіцяв, що інвестори невдовзі відчують зміни в Україні. Своєю чергою, Білл Гейтс під час розмови відзначив високий інтелектуальний потенціал українців і закликав інвестувати в Україну. Він також закликав Україну «задіяти високий потенціал своїх громадян». Голова ради директорів компанії Microsoft завірив, що компанія готова розширити представництво в Україні та підтримувати освітні програми для української молоді. І вже традиційно Віктор Ющенко пообіцяв на зустрічі, що він та його команда боротимуться з комп’ютерним піратством. Загалом вийшла чудова світська розмова. Яка, тим часом, дає наслідки. І не завжди приємні для України. Так, 19  травня було підписано Договір про легалізацію комп’ютерних програм в органах державної влади (а серед них – і заклади освіти) між компанією Microsoft Ireland Operations Limited та Міністерством освіти і науки України, якому було делеговано ці повноваження урядом України. Згідно з договором, державним органам надано можливість на винятково пільгових умовах упродовж 2005 - 2007 років увідповіднити до чинного законодавства програмне забезпечення компанії Місrоsоft, яке вони використовують у своїй діяльності, через планомірну заміну неліцензійних примірників програм на ліцензійні, а також здійснювати поточне придбання комп’ютерних програм за спеціальними пільговими цінами. «Здійснення зазначених заходів дасть змогу досягти значного економічного, соціального і політичного результатів, наочно продемонструє світовій спільноті конкретні дії нашої держави у сфері захисту прав інтелектуальної власності й матиме вагомий позитивний вплив під час розгляду питання скасування економічних санкцій до України, та вступу держави до міжнародних економічних організацій», -- пафосно зазначалося в цьому документі.

 

Власне, ідея замінити «піратське» програмне забезпечення на ліцензійне заслуговує на похвалу. Однак методи, до яких хочуть вдатися, викликає занепокоєння. Так, в Українській асоціації користувачів і розробників відкритого програмного забезпечення (УАВПЗ) вважають запропоновану Міносвіти процедуру «легалізації» антиконкурентною і такою, що не відповідає законодавству про державні закупівлі. Запропоновані асигнування в 30 мільйонів доларів на безальтернативну закупівлю 120 тисяч наборів програмного забезпечення  призведуть не лише до відпливу значних коштів за кордон, а й до значних прихованих витрат з держбюджету (на поновлення комп’ютерної техніки, оскільки не вся вона зможе працювати з пропонованим забезпеченням). Попри заяву Департаменту інтелектуальної власності МОНу  про організацію тендерів на постачання програмного забезпечення, угода з Microsoft обмежує кількість учасників торгів десятьма компаніями-ділерами Microsoft. Тим паче, що існує загроза залежності на державному рівні від одного закордонного виробника. Сподіваємося, гідну оцінку таким діям дадуть Антимонопольний комітет України і Тендерна палата.

Звісно, у  шанованому товаристві  не прийнято користуватися вкраденими речами (а піратське ПЗ – фактично те ж саме). Проте методи боротьби з такого роду злочинами мають бути зовсім іншими, ніж нині пропонує Міносвіти. Зокрема, УАПВЗ закликає провести відкрите обговорення способів переходу до ліцензійних програм, врахувати можливість застосування відкритого програмного забезпечення і відкритих форматів даних у державних органах. Що, зрештою, вже практикують у Німеччині, Австрії, Франції, Іспанії, Великій Британії, Норвегії та інших країнах Європейського Союзу. А оскільки у вартості відкритого програмного забезпечення нема ліцензійних виплат, то зекономлені гроші можна спрямувати на створення мережі центрів навчання і підтримки відкритих програмних рішень в органах державної влади. Тим часом забезпечити вже згаданими 120 тисячами пакетів ПЗ з навчанням і технічною підтримкою упродовж трьох років можна значно дешевше, ніж через цю примусово-монопольну легалізацію. До того ж створення такої мережі  дасть змогу в короткий термін створити сотні високооплачуваних робочих місць. Чи обере цей варіант Міністерство освіти, чи діятиме за принципом «голі, босі, але горді», - покаже час. Однак, сподіватимемося, тверезий розрахунок переможе «широту душі» українських чиновників. Тим паче, що ця «широта» -- бюджетна.  

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com