ТОРУВАТИ ШЛЯХ ДО ВЕРШИН МУДРОСТІ

«Увесь світ спить», – констатував більше двох сторіч тому видатний український філософ, поет і просвітитель Григорій Сковорода. «І ще довго спатиме, якщо не усвідомить, що матерія – це пітьма й обман, якщо її не оживляє світло Духу».

Cвоє життя Григорій Сковорода присвятив пошуку світла духу й істини.

Про спосіб його життя, що відрізняється від способу життя тих, хто не шукав Царства Божого, його улюблений учень і перший біограф Михайло Ковалинський згадував:

«Видатний спосіб його мислення, вчення, життя скоро звернув на нього увагу всієї громади. Вдягався пристойно, але просто; їжу мав з зілля, плодів та молочних страв; вживав її ввечері по заході сонця, м’ясо й рибу не їв не з марновірства, а за внутрішнім своїм переконанням. Для сну відводив від часу свого не більше чотирьох годин на добу; вставав до зорі й коли погодилося, завжди ходив пішки за місто прогулятися на чистому повітрі, і в садах. Завжди веселий, жвавий, рухливий, стриманий, цнотливий, всім задоволений, піднесений душею, ниций перед усіма, невимушено охотний до слова, із усього виводив моральне вчення, поважний до всякої людини, відвідував хворих, втішав зажурених, розділяв останнє з бідними, обирав і любив друзів за сердцем їхнім, був набожним без забобонства, вченим без пихи, привітним без облуди».

Такою була людина, яка навіки залишиться в народній пам’яті, - найосвіченіша людина свого часу, мислитель, письменник, педагог і музикант. Віддаємо гідну шану Великому Українцю і ми, його сучасники, намагаючись розбудити світ.

Понад сорок учасників з усіх куточків України, Росії, Білорусі, Польщі, шанувальники видатного українського філософа (за вдалим визначенням Миколи Вінграновського – нашого «першого розуму») зібралися на засідання Міжнародного наукового круглого столу «Філософія серця Григорія Сковороди і сучасність», що відбувся в Міжрегіональній Академії управління персоналом. Організатор заходу – Центр риторики «Златоуст» і його керівник Галина Сагач.

У роботі круглого столу взяли участь відомі вітчизняні та закордонні науковці, літературознавці, культурологи, журналісти, митці. Про феномен Григорія Сковороди, його життя і творчість говорили, зокрема, професор, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, заслужений діяч науки і техніки України, провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Г.Сковороди, знаний в Україні і світі вчений Сергій Кримський («Слово про Сковороду»), заслужений журналіст України, заступник голови Комітету з Національної премії ім. Т. Шевченка, лауреат Міжнародної журналістської премії «За дружбу і взаєморозуміння між народами», письменник Володимир Стадниченко («Іду за Сковородою»), доктор історичних наук, професор, ректор Українського університету в Російській Федерації Віктор Ідзьо («Григорій Сковорода та Паїсій Величковський: духовні постаті епохи»), доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії Національного авіаційного університету Любов Дротянко («Творчість Григорія Сковороди в контексті філософії космізму»), заслужений журналіст України, головний отаман Козацького товариства Києва, генерал-осавул Анатолій Соловей («Козацько-лицарська система цінностей Григорія Сковороди і сучасність»), народна артистка України, президент Міжнародної ліги «Матері і сестри - молоді України» Галина Яблонська («Любов - джерело всякого життя. Лист до друга»), кандидат богослов’я, ієрей, завідувач кафедри теології і релігієзнавства МАУП, викладач Київської духовної академії отець Діонісій (Денис Мартишин) («Григорій Сковорода- богослов»). У засіданні круглого столу також взяли участь аспіранти і  студенти Інституту права ім. св. Князя Володимира та Національного авіаційного університету.

Виступив перед учасниками перший віце-президент, ректор Міжрегіональної Академії управління персоналом Микола Головатий. Зокрема він сказав: «Звертаючись до такої непересічної особистості як Григорій Сковорода, мало тільки переповідати його життя або вивчати його праці - творчість Григорія Савовича треба переосмислити. Своїм життям і творчістю він сягнув далеко за свій час. Упевнений, що цей круглий стіл допоможе нам побачити, якою мірою відкриття українського філософа актуальні для нашого сьогодення, як ми можемо скористатися його ідеями, щоб збудувати демократичне, гуманне українське суспільство».

Професор Сергій Кримський наголосив, що в час, коли наукові відкриття поставили на межу загибелі всю європейську світоглядну систему, суспільні цінності й ідеали, прогресивна концепція Григорія Сковороди одразу ж вивела його на рівень мислителя світового значення.

У своїх працях Григорій Сковорода вчив, що існують три світи: один великий і два малих. Великий світ – Всесвіт – Макрокосмос, що складається з безлічі світів. Другий – Мікрокосмос – людина. І третій – світ символів – Біблія. Ідеї, запозичені Сковородою з Біблії, проглядаються  в усій його філософській системі.

Властиві всім людям пошуки щастя привели Сковороду до усвідомлення, що справжнє блаженство людини не в погоні за тлінними благами зовнішнього світу, а в пізнанні себе, в пошуку божественної мудрості й у повсякденній праці. Саме праця душі гармонізує взаємини людини з Всесвітом. «Нема гіршої муки, ніж хворіти думками, а хворіють думки, коли позбавляють їх природної справи», - вчив Сковорода.

Той, хто пізнав себе, хто відрікся від егоїстичної власної волі, хто зробив себе провідником волі Божественної, стає Сином Божим – Вічною Людиною поза гріхом і стражданням, людиною, у якої «совість, як чистий кришталь».

Міжнародний науковий круглий стіл «Філософія серця Григорія Сковороди і сучасність» став яскравим дійством – святом нового осмислення творчої спадщини української Мандрівної Академії та її творця - людини з серцем громадянина Всесвіту. Діалог країн і поколінь відбувався мовою серця, як прагнув цього і доводив усім своїм життям Григорій Савич.

Відтепер акції на вшанування Григорія Сковороди відбуватимуться в   Академії регулярно. Слідами Великого Українця «торуймо шлях до вершин мудрості».

Підготував
Богдан Войтенко