Наш кишечник може відрізнити цукор від цукрозамінника

Нейробіологи з Медичної школи Університету Дьюка (США) визначили клітини, які «змушують» нас їсти цукор. Ці клітини знаходяться у верхніх відділах кишечника, передає EurekAlert!. Відкриття описано в статті, опублікованій в журналі Nature Neuroscience.

Виявлений клітини називаються нейроподами. Вони розподіляються по слизовій оболонці верхніх відділів кишечника і можуть зв'язуватися з нейронами за допомогою швидких синаптичних зв'язків. Дане дослідження показало, що на додаток до виробництва відносно повільно діючих гормональних сигналів ці клітини також виробляють швидкодіючі нейротрансмітерні сигнали, які досягають блукаючого нерва, а потім і мозку – протягом мілісекунд.

«Ці клітини працюють так само, як клітини колбочок сітківки, які здатні відчувати довжину хвилі світла, – пояснює Дієго Бохоркес, керівник дослідження. - Вони можуть розпізнати сліди цукру і відрізнити його від підсолоджувача, а потім виділяють різні нейротрансмітери, які потрапляють в різні клітини блукаючого нерва, і в кінцевому підсумку тварина розуміє: це – цукор, а це – цукрозамінник».

Вчені виростили з клітин миші і людини спеціальні органели – моделі тонкого кишечника і дванадцятипалої кишки (верхнього відділу кишечника), і провели експеримент. Він показав, що справжній цукор стимулює окремі клітини нейроподів вивільняти глутамат як нейротрансмітер. Штучний цукор викликав вивільнення іншого нейротрансмітера-АТФ.

Використовуючи метод оптогенетики, вчені потім змогли вмикати і вимикати клітини нейроподів у кишечнику живої миші, щоб з'ясувати, чи перевага тварини до справжнього цукру була викликана сигналами з кишечника. Коли їх нейроподні клітини були відключені, миша більше не віддавала явну перевагу справжньому цукру.