Чому Україна не може вибратися з "капкана бідності"

У Нацбанку вже спрогнозували уповільнення економічного зростання.

Зростання економіки в 2019 році сповільниться до 2,5%, говориться в щоквартальному інфляційних звіті НБУ за квітень 2019 року.

У регуляторі пояснюють, що зниження темпів економічного зростання обумовлено уповільненням глобальної економіки і обсягів світової торгівлі, стриманою фіскальною політикою через необхідність погашення значних обсягів державного боргу, а також жорсткими монетарними умовами, необхідними для зниження інфляції. Однак на думку економістів, основна причина криється в іншому.

Аналітик Олексій Кущ нагадує про книгу норвезького економіста Еріка Райнерт "Як багаті країни стали багатими, і чому бідні країни залишаються бідними". У цій книзі економіст розповів, що так зване  "порочне коло бідності" буквально прирікає деякі країни з колосальними стартовими можливостями на постійне осідання по "кільцям бідності" на дно. Основна причина полягає в орієнтації на моновиробництво з порядку спадання і неправильне застосування теорії порівняльних переваг.

- Дана теорія була сформульована ще в XIX столітті англійським економістом Давидом Рікардо і говорить про те, що торгівля вигідна не тільки в разі її базування на абсолютних перевагах, а й на використанні відносних, - пояснює Олексій Кущ. - Що стосується України цей капкан бідності виглядає наступним чином: раз у нас сприятливі умови для сільського господарства, то у нас є абсолютні переваги в цій галузі в порівнянні з іншими країнами, тому ми будемо концентруватися на виробництві кукурудзи, зерна і соняшникової олії, тобто сировинних монотоварах. Але на відміну від товарів з високим рівнем доданої вартості, на випуск продукції сільського господарства не можна отримати ефект від масштабу.

Наприклад, якщо при виробництві легкових автомобілів збільшення обсягів виробництва веде до зменшення витрат, то в аграрному секторі і видобутку корисних копалин - навпаки: кожна додаткова тонна пшениці або нова тонна видобутої руди вимагає все нових витрат: родючі грунти вичерпуються, запаси виснажуються.

В результаті ми отримуємо економіку, в якій розвивалися лише ті галузі, які або мали абсолютні переваги на світовому ринку, або спиралися на виробництво аграрних монотоварів і сировини. Галузі зі зростаючою віддачею, які могли базуватися на використанні відносних переваг, наприклад, переробка, виробництво товарів народного споживання, машинобудування і так далі, практично не розвивалися.