Земне життя по Галактиці можуть розносити потоки космічного пилу

На Землю осідає приблизно сто тонн космічного пилу в добу. Це частинки дуже різної маси, від 10-18 грама до одного грама. Швидкість цих пилинок, що бомбардують нашу планету, дуже висока: приблизно від 10 до 70 кілометрів на секунду.

Чи може така космічна гостя, зіткнувшись з речовиною земної атмосфери, відправити в міжпланетну подорож земну порошинку, населену бактеріями? Оцінки, зроблені Архуном Берерой (Arjun Berera) з Единбурзького університету, переконують: це можливо. Наукова стаття з результатами дослідження розміщена на сайті arxiv.org і опублікована в журналі Astrobiology.

Перше ж питання, яке приходить в голову: хіба рух на космічних швидкостях не викликає такий спротив повітря, що частка буде в буквальному сенсі охоплена полум'ям? Жодна земна бактерія, навіть найстійкіша, такого не витримає. А ось на висоті понад 100 кілометрів, за розрахунками автора, порошинка радіусом в один мікрометр на швидкості в 20 кілометрів на секунду майже не відчуває опору повітря.

Значить, необхідний механізм, що піднімає мікроби в верхні шари атмосфери. А вже там вони можуть отримати стусан від космічного пилу і відправитися підкорювати простори Галактики.

Яким же може бути цей початковий ліфт? О, варіантів достатньо. Урагани, виверження вулканів, електричні поля грозових хмар, а вже вище вертикальні вітри в термо- і мезосфері. У всякому разі, точно встановлено, що на висоті 10 кілометрів після ураганів в кожному кубічному сантиметрі повітря присутні бактерії, а взагалі-то мікроби виявлені і в 41 кілометрі над Землею. Крім того, на висоті 80-100 кілометрів є сріблясті хмари, які, як вважається, частково складаються з цілком земного пилу. Так що способів здійнятися над світом у мікробів вистачає.