В ЄС прийняли ряд заходів по деофшоризації

Міністри фінансів країн-членів Європейського союзу вирішили в автоматичному режимі обмінюватися даними про реальних власників активів.

Глави Мінфінів Євросоюзу обговорили викриття офшорних операцій на основі "панамських документів", враховуючи розмах, якого набула ця справа, хоча дане питання не входило до порядку денного неформального засідання ради міністрів економіки та фінансів ЄС (Екофін) в Амстердамі. При цьому п'ять країн - Великобританія, Німеччина, Іспанія, Італія і Франція - виступили з ініціативою про автоматичний обмін даними про реальних власників активів.

Бере участь у засіданні ради ЄС заступник голови Єврокомісії з проблематики євро Валдіс Домбровскіс підтвердив у свою чергу, що міністри економіки і фінансів "зобов'язалися боротися проти ухилення від сплати податків та податкового шахрайства".

"Досягнута угода 28 держав по пілотному проекту про автоматичний обмін інформацією про реальних власників (активів, ред.)", - сказав він, уточнивши, що це робиться в розвиток вашингтонської ініціативи п'яти країн. Він також повідомив про плани "скласти список не бажають співпрацювати юрисдикцій, а також визначити необхідні контрзаходи проти них".

Міністри закликали Єврокомісію подумати про інші поліпшення, наприклад, про допуск до регістру реальних власників активів, про взаємозв'язки між національними регістрами, про розвиток автоматичного обміну інформацією та інші заходи.

Нагадаємо, 3 квітня міжнародний консорціум журналістських розслідувань (ICIJ) опублікував масштабне розслідування тіньових схемах десятків лідерів і сотень політиків світового масштабу. Журналісти отримали від невідомого 2,6 терабайта документів панамського реєстратора офшорів Mossack Fonseca.

Влада заплатять Брейвіку за «жорстоке поводження з ним у в'язниці

Окружний суд Осло визнав, що права націоналіста Андерса Брейвіка, який вбив 77 людей, були порушені в норвезькій в'язниці, і держава повинна компенсувати укладеним судові витрати у розмірі 330 тис. норвезьких крон (40 тис. доларів).

В березні 2016 року Брейвік подав в суд на норвезьку владу, звинувативши їх у «нелюдському, такому, що принижує людську гідність поводженні», яке порушує Європейську конвенцію про права людини. Він поскаржився на надмірне використання наручників, огляди з роздяганням і на тюремників, які могли розбудити його вночі. Суддя визнала, що в демократичному суспільстві права людини не повинні порушуватися, навіть якщо ця людина — терорист: «Заборона нелюдського і принижуючого людську гідність поводження має фундаментальне значення в демократичному суспільстві. Це застосовується незалежно від того, це терорист чи вбивця», — йдеться в постанові. При цьому суд відкинув скарги Брейвіка на те, що його права на особисте і сімейне життя порушуються.

У липні 2011 року Андерс Брейвік скоїв два теракти: спочатку він влаштував вибух в урядовому кварталі Осло, в результаті якого загинули 8 людей, а потім відправився в молодіжний табір на острові Утойя, де розстріляв ще 69 осіб. Суд Норвегії визнав терориста осудним і засудив його до 21 року тюремного ув'язнення — це максимальне покарання, передбачене місцевим законодавством.