Сфальсифікувати вибори? Елементарно...

 Український тижневик «Коментарі» розглядає можливі методи фальсифікацій. На думку автора статті, «для створення загальнонаціональної мережі по тотальних махінаціях в день голосування досить однієї людини на кожній ділянці, до якої повинні прислухатися інші члени дільничної комісії».

Популярна колись технологія вкидання бюлетенів, вважає автор, безнадійно застаріла. Актуальним залишається хіба що псування бюлетенів, приміром — шляхом нанесення на них додаткової галочки. До речі, відмічає автор статті, найближчим часом можна чекати всіляких відозв до «противсіхів» про те, що псування бюлетенів — це їхній спосіб голосувати у від­сутність пункту «Проти усіх», що виявиться прикриттям для масового застосування цієї технології. Експерти по виборчих технологіях прогнозують  три варіанти напівлегальних маніпуляцій, які важко навіть виявити, а ще складніше задокументувати і довести.

Все більше округів стикаються з так званим «нашестям кріпаків» — працівників підприємств або студентів внз, які примусово, але цілком законно міняють місце голосування на користь певного кандидата, що має вплив на таке підприємство або внз. В деяких випадках число таких передвиборних мігрантів доходить до тисячі на округ, що серйозно ускладнює завдання конкурентові. Проте таку міграцію можна відстежити у відомостях держреєстру виборців, до того ж Центрвиборчком ухвалив вимагати у охочих відкріпитися від своєї виборчої адреси відповідну довідку з місця роботи або навчання.

Куди складніше виявити інший варіант «відкріпництва». Законом передбачено, пише автор, що уточнений список виборців в одному екземплярі і тільки на паперовому носії орган ведення реєстру може передати дільничному виборчкому лише за дві доби до дня голосування. Сфотографувати цей список можуть і не дати, посилаючись на захист персональних даних. Але навіть маючи в наявності фотокопію, її доведеться довго аналізувати, виявляючи кіль­кість свіжоприбулих на ділянку виборців, а також спробувати зафіксувати, чи не планує група «передвиборних мігрантів» проголосувати на декількох ділянках округу, запустивши тим самим модель каруселі.  При цьому, в останні декілька діб перед днем голосування члени дільничної комісії дуже зайняті: йде прийом не лише уточнених списків виборців, але і бюлетенів.

Експерти CIS-EMO кажуть, що у ряді країн цю проблему до деякої міри вирішують, ставлячи в паспорт печатку про участь у голосуванні. Форма печатки особлива для кожних виборів і затверджується ЦВК. Можна було б удосконалити цей метод, помістивши на печатку також і номер виборчого округу. Наявність такої печатки ускладнює дії махінаторів.

Ще один варіант можливих фальсифікацій. В день голосування в кожну урну після її опломбування опускається контрольний лист, в якому вказуються номери округу, ділянки і виборчої урни, а також час вкидання контрольного листа. Лист завіряється підписами членів виборчкому. За бажання на ньому можуть підписатися і кандидати в депутати, і їх довірені особи, і уповноважені особи партій, і офіційні спостерігачі. Усі ці підписи скріплюються печаткою виборчкома. Якщо за даними екзит-полів  «неправильний» кандидат йде у відрив від «правильного», то після відкриття урни і виїмки з неї контрольного листа дехто з тих, що підписалися на нім уранці відмовляється визнавати свій підпис. Але в законі про вибори написано, що при виникненні сумнівів у членів виборчкома відносно достовірності контрольного листа дільнична комісія шляхом голосування приймає рішення про перерахунок або неперерахунок голосів. І якщо умовно на ділянці, де дві великі урни, проголосували 1000 виборців, половина бюлетенів може бути не врахована. Тоді згорають усі голоси. Тому спрямування  «своїх» виборців до однієї з урн — цілком можлива справа, причому довести незаконність таких дій дуже складно.

На думку експертів CIS-EMO,  технологія може спрацювати  у тому випадку, якщо уся операція підготовлена заздалегідь, а «правильний» кандидат має тверду більшість у виборчій комісії і організоване ядро «своїх» виборців. У реальності таке можливе на мажоритарних округах, де один з кандидатів має в розпорядженні дуже потужний адмінресурс на місцевому рівні — приміром, є директором підприємства, що «підгодував» округ. 

Є ще один спосіб фальсифікувати вибори. У якийсь момент на одній з ділянок хтось з представників ЗМІ, спостерігачів, уповноважених партій, довірених осіб кандидатів або навіть самих кандидатів в депутати починає відверто бешкетувати. Йому виборчкомом виноситься попередження, але провокатор не угамовується, тому і видворяється за межі ділянки. Скривджений тут же звертається до суду, який приймає рішення про «неправомірні» дії дільничної комісії. Згідно ч. 15 ст. 94 Закону «Про вибори народних депутатів», окружком може прийняти рішення про визнання усього голосування на ділянці недійсним на підставі виявлення підтверджених судовим рішенням  фактів   неправомірного видалення з приміщення тих, хто має повне право там знаходитися, тобто якраз представників ЗМІ, спостерігачів, уповноважених партій і громадських організацій, довірених осіб кандидатів і самих кандидатів в депутати. Таким чином, за допомогою «контрольованих провокацій» можна відміняти результати голосування на будь-якій «неправильній» ділянці.

  Інформ департамент CIS — EMO.  УНІАН