Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Процес пішов не всюди

За надання російській мові статусу регіонального проголосували міськради Одеси, Червоного Луча (Луганська область), Севастополя, Харкова, Херсона, Миколаєва та Ізмаїла (Одеська область). При цьому депутати Ізмаїла відхилили прохання болгарської общини міста надати статус регіональної болгарській мові (його вважають рідною більше 10% жителів міста). Окрім іншого, Одеська, Запорізька, Донецька, Дніпропетровська, Луганська і Херсонська облради рекомендували місцевим радам на відповідних територіях розглянути питання використання регіональних мов. Як пояснив Вадим Колесніченко, рішення облрад «інформують населення про те, що на їх території як регіональна може використовуватися та або інша мова». Забезпечити використання цих мов у діловодстві, засобах масової інформації, суспільно-політичній діяльності і освіті повинні місцеві органи влади, пише «Комерсант-Україна».

В той же час у ряді регіонів мовний закон ще не реалізується. Зокрема, голова Ради міністрів Криму Анатолій Могильов заявив, що на території автономії статус регіональних можуть отримати російська і кримсько-татарська мови. Проте заступник голови меджлісу кримсько-татарського народу Рефат Чубаров звинуватив владу Криму в спробах затягнути вирішення цього питання, щоб підтримати ініціативу радника глави держави Ганни Герман, яка запропонувала надавати мовам статус регіональних у тому випадку, якщо його носіями є 20-30% жителів цієї території. Ця норма може позбавити кримських татар (13% населення Криму) права використовувати свою мову як регіональну. Питання реалізації закону має бути розглянуте в кримському парламенті до 10 жовтня. У свою чергу Тернопільська та Івано-Франківська міськради, а також Івано-Франківська облрада призвали громадян не виконувати вимоги мовного закону, який «підриває основи конституційного ладу». На думку політолога Олексія Гараня, ці заклики є передчасними, оскільки на цих територіях «недостатньо носіїв російської мови». 

В той же час голова Верховної ради Володимир Литвин упевнений, що після виборів подібні рішення взагалі не прийматимуться: «Місцеві органи влади зрозуміють, що реалізація цих рішень лягає виключно на місцеві бюджети. Потрібно спочатку порахувати, в скільки обійдеться зміна вивісок, зміна бланків». Із спікером згоден і пан Гарань: «Партія регіонів використовувала мовне питання як передвиборну карту. Після виборів цей конфлікт згладиться». Не поспішають з вирішенням мовного питання і у Києві. «Поки ми не плануємо виносити його на сесію Київради. Швидше за все його вирішуватимуть самі кияни на референдумі, запланованому на осінь. Тоді ж розглядатимуться питання, що стосуються генерального плану розвитку столиці», — повідомив глава фракції Партії регіонів в Київраді Олексій Омельяненко. У свою чергу голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов не упевнений у необхідності надання російській мові статусу регіональної у Києві: «Якби я був депутатом, то утримався б від такого рішення. Столиця України — це столиця України».  Як повідомлялося, Закон «Про основи державної мовної політики», авторами якого стали Вадим Колесніченко і Сергій Ківалов, був прийнятий Верховною радою 3 липня і підписаний президентом Віктором Януковичем 8 серпня. Документ зберігає за українською мовою статус державної, але істотно розширює сферу використання 18 регіональних мов (раніше усього росіянина) за умови, що на цій території проживає мінімум 10% носіїв якого-небудь з цих мов.

Подробиці

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com