ДАЧІ ЗАМІСТЬ ЛІКАРЕНЬ

Резиденції «Конча-Заспа» та «Пуща-Водиця», де розташовані надані vip-чиновникам у користування державні дачі, цього року обійдуться в 47,7 мільйонів гривень.

Якщо детальніше, утримання дач у «Конча-Заспі», де мешкають Азаров, Богатирьова, Литвин, Ющенко, Кучма та сотня інших «знедолених», коштуватиме 29 мільйонів. А «Пуща-Водиця», де розташовані дачі Плюща, Пшонки, Кузьміна тощо, з’їсть з бюджету 18,7 мільйонів.

Минулого року це були аналогічні суми: «Конча-Заспа» — 29,3 мільйони, «Пуща-Водиця» — 16 мільйонів.

Українцям немає жодного сенсу щороку витрачати по 50 мільйонів гривень на комплекси відпочинку своїх чиновників. Продаж на аукціоні цих державних дач не просто зніме тягар з бюджету, але дозволить суттєво поповнити казну.

Для порівняння, як могла би держава розпорядитися зекономленими коштами: виплата з держбюджету до бюджету міста Києва для функціонування лікарні «Київський міський центр серця» становить навіть меншу суму, ніж щорічне утримання державних дач — 39 мільйонів гривень.

Співмірний розмір видатків у автобази Державного управління справами — за цей рік вона планує спожити понад 50 мільйонів гривень (13 мільйонів 381 тисяча гривень в першому кварталі). Це — ціна того, аби чиновники Банкової могли користуватися службовим автотранспортом. Громадський для їхніх потреб не підходить.

Скільки цей комфорт чиновників коштував минулого року? Стільки ж! Кошторис державної організації «Автобаза Державного управління справами» на 2011 рік становив 48 мільйонів 229 тисяч гривень.

Наступне — це повітряні подорожі високопосадовців. Протягом 2011 року адміністрація президента, Верховна Рада і Кабмін здійснили чартерних авіаперевезень силами Державного авіапідприємства «Україна» на суму 40,2 мільйона гривень.

Фактично ж ідеться про чартерні авіарейси для перевезення чотирьох осіб в державі — президента Януковича, прем’єр-міністра Азарова та його першого заступника Клюєва і голови Верховної Ради Литвина.

При цьому в Європі вже стало поширеною практикою використання звичайних рейсових літаків для перевезення чиновників — чартер замовляється тільки коли придбати квиток неможливо, а в пункті призначення слід бути в конкретний момент.

Приклад того, що спікер українського парламенту може літати рейсовим літаком, уже демонстрував Арсеній Яценюк. Михайло Саакашвілі, будучи президентом Грузії, літав до Брюсселя на звичайному борті. Керівник європейської дипломатії баронеса Кетрін Ештон, за інформацією її речника, більшість відряджень здійснює рейсовим літаком — причому якщо подорож триває менше чотирьох годин, їй купують економ-клас. А в інтернеті вже публікувалися знімки президента Фінляндії, яка поверталася додому з США спільним бортом разом з сотнею простих людей.

Тоді як українська верхівка вважає приниженням летіти разом зі своїми громадянами. Ціна такого комфорту — 40,2 мільйона гривень на рік.

Державні дачі, автопарк адміністрації президента і комфортні перельоти чотирьох осіб в державі — лише за один рік видатки за цими трьома масивами коштували українцям 140 мільйонів гривень. Ця цифра перетворює на цинічне знущання сльози чиновників, які в телеефірах починають скаржитися на те, що дуже люблять людей, але не можуть підвищити їх соцстандарти через брак коштів.

 Дещо про депутатські пільги. При апараті парламенту є автобаза. Для транспортного обслуговування депутатів минулого року було витрачено 663 тисячі гривень. Фактично — це таке собі «таксі» для депутатів, яке вони замовляють, але не платять за нього гроші — видатки покриває бюджет.

Кошторис парламенту також передбачає гроші на «виступи народних депутатів на радіо, по телебаченню, у пресі з питань депутатської діяльності» та «відшкодування коштів періодичним виданням за публікацію авторських матеріалів народних депутатів».

Фактично це — узаконена джинса, коли нардепи за гроші бюджету можуть порекламувати себе у мас-медіа. Минулого року з бюджету на ці потреби пішло 492 тисячі гривень.

Але і це ще не все. Депутат записав собі у законі право отримати компенсацію путівки до парламентського санаторію в розмірі 5 тисяч гривень. Минулого року за цією статтею було витрачено 454 тисячі гривень. Виходить, що цим правом скористалися 90 депутатів — тобто кожен п’ятий утриманець народу.

Загалом же, депутати не мають морального права претендувати на ці кошти, тому що фактично отримують щомісяця понад 30 тисяч гривень — близько 15 тисяч зарплати плюс 17,5 тисяч «компенсації депутатських видатків», за витрачання яких вони нікому не звітують.

Власне, з цих грошей депутати і повинні, якщо бажають, оплачувати послуги зали офіційних делегацій, таксі, замовні статті та путівки в санаторій.

Дія статті, яка дозволяла депутату отримати 5 тисяч на путівку, призупинена тільки на цей рік — оскільки він передвиборчий. Наважитися і просто прибрати цю пільгу з закону «Про статус народного депутата» парламент не зміг.

Користування окремим залом в аеропорту, депутатська розвозка, видатки на джинсу і компенсація путівки лише протягом одного минулого року коштували бюджету 3 мільйони 213 тисяч гривень.

Це значить, що 450 пенсіонерів протягом року могли би щомісяця отримувати 595 гривень доплати — за рік їм би «накапало» понад 7 тисяч гривень. В житті цих 450 осіб такі гроші зіграли значно важливішу роль, ніж у житті 450 депутатів

Але і це не все. Окрім цих 5 тисяч на путівку, ці ж депутати отримали близько 35 тисяч «матеріальної допомоги на оздоровлення». Загалом з 450 депутатів від «оздоровчих» відмовилися лише 12 осіб — Ахметов, Горбаль, Гриценко, Звягільський, Кий, Клюєв, Королевська, Мальцев, Прутнік, Скудар, Третьяков, Яценюк.

У цілому бюджету України «матеріальна допомога» депутатам на оздоровлення коштувала близько 15 мільйонів гривень. Для порівняння: трошки менше — 14 мільйонів — державним бюджетом на цей рік передбачено на лікування всіх громадян України за кордоном.

За матеріалами УП