ТИМОШЕНКО ЯК «ТОВАР»

Дехто говорить, що ті, хто засудили Юлію Тимошенко, просто підставили Януковича. Що тепер Янукович загнав себе в кут — і Росія, і ЄС, і США засудили президента України і тепер йдеться про те, щоби не подавати йому руки.

Ба, хіба неясно, що все якраз навпаки? 

Буде застосована абсолютно типова схема, вже зроблена Лукашенком: спочатку побільше посадити нізащо своїх політичних опонентів, щоби мати чим торгувати. 

Юлія Тимошенко — це «товар». В руках Януковича і всієї його команди. Спочатку треба налякати світ «крайнім вироком», хай світ ахне, що основного політичного опонента, який програв йому на виборах пару процентів, Янукович засудив на 7 років, а потім…

А потім Янукович покаже світу, що він не якийсь там диктатор. Він — ідеал демократичного лідера, який «прислуховується» до думки ЄС та США і випускає на волю свого заклятого опонента засудженого на 7 років.

Вже яка форма «помилування» буде обрана, не так важливо: чи царським указом, а чи через ініціювання ним статті про декриміналізацію політичних помилок своїх суперників.

В будь-якому разі Янукович постане благородним в очах багатьох на Заході. А в очах інших, принаймні, сильно покращить свій імідж. Бо Захід любить, коли погрожує пальцем, а його «бояться» і йдуть на поступки.

Янукович впевнено йде цим шляхом. І це його задумка. Не його, звичайно, а його політтехнологів. Які прекрасно знають психологію західних лідерів. Адже всім вже давно було очевидно, що відбувається не суд, а розігрується сценарій. І той факт, що такий «жорстокий» вирок здивував більшість — означає лише, що ця більшість просто не зрозуміла сценарію.

Так чи інакше, маємо радіти, що все не так погано? Хтозна.

Сьогодні всі кричать, що Янукович цим вироком підписав собі і своїй групі смертний вирок. Що тепер народ вже зробить йому «Єгипет». Та почекайте! Жорстокий, нелюдський вирок політичному опоненту підлив трохи масла в вогонь — якому, до речі, ще далеко до справжнього полум’я.

Але треба, щоби Юля насправді сіла на ці 7 років і щоби за нею «сіли» й інші її соратники та представники інших опозиційних сил. Щоби почали «сідати» і меншого рівня птиці — і зовсім рядові. Щоби народ перелякався за свою власну шкуру і за «повернення 37-го» не лише для Тимошенко.

Так от, якби влада почала робити все це — лише тоді вона стала б самогубцем і дочекалася би «Єгипту». Але президент цього не робитиме.  Він веде гру — гру з Заходом, із США, з тими сильними європейськими лідерами, які сьогодні не хочуть з ним зустрічатися, а як тільки він під свій приїзд до них випустить Тимошенко на волю, — не тільки зустрінуться, а будуть йому усміхатися і говорити, що він вчинив «як треба».

Як личить демократичному європейському лідеру. І він повернеться з Заходу переможцем. Західна еліта завжди готова самообманюватися (згадаймо хоча би її теперішні загравання з самим Путіним — навіть при умові, що той не випускає і не випустить Ходорковського. А от Янукович «Ходорковського з косою» випустить!).

Народ, який вже ніби почав серйозно задумуватися, куди то воно вже йде, якщо «саму Юлю» на 7 років засадили, — розслабиться. Ага, не так воно вже і страшно. Принаймні, одним мотивом вийти на вулиці стане менше.

Та влад діятиме і надалі: полякає, прикрутить — і відступить, відкрутить. Знову полякає і знову відступить. Так вона протягне ще дуже довго. Технологія така.

Це давня тактика всіх авторитарних режимів. «Наказую і милую» — тактика всіх самодержців. 

То ж нема чому дуже радіти, якщо Тимошенко випустять. А її випустять, щоби світ вибухнув оплесками. Всі полегшено зітхнуть. І усміхнений добрий Янукович зійде з верхніх трибун, кажучи: «Та що ви, я лише скромний президент, я не гідний ваших похвал. Я — за демократію і за європейський вибір України».

З цього часу його почнуть протиставляти Путіну і Кім Ір Сену. І приймати в кращих салонах Брюсселю.

Система увійде в період консервації.

 Шкода Юлію Тимошенко. Але нехай її краще по-справжньому судили б. Тоді це був би вже не спектакль і не фарс, а було би щось серйозне.  Та Янукович не самогубець. І він не пропустить можливості перетворити справу Тимошенко в справжній фарс.

“Псевдосудима» Тимошенко у світлі цього фарсу навряд чи втримає ореол мучениці, до якого їй, здавалося, було уже рукою подати. І на 7 років засуджена, і — по волі гуляє. Народ цього не зрозуміє і не сприйме. Занадто складно. От з Жанною д”Арк все зрозуміло.

А от на Тимошенко буде вічне клеймо «помилуваної» — і, що ще гірше, «помилуваної Януковичем».

Чи може бути більш геніальний прийом для того, аби «опустити» основного політичного суперника — при цьому виставивши себе в ранзі світоча демократії і справжнього європейського лідера, який піддається «вихованню» з боку Заходу?

Справжня політика — це багатоходівка з далеким задумом, що тримається в секреті: і Віктор Янукович, здається,  може стати гросмейстером.

Богдан Орлик, політолог, УП