Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

ЧИ МОЖНА ЖИТИ БЕЗ ГАЗУ?

Нинішня ситуація з газом ясна, як божий день: Росія намагається «дотиснути» Україну і змусити її продати газотранспортну систему, а заразом вступити до Митного союзу. Україна зі свого боку цьому відчайдушно чинить опір. Будь-хто, навіть найбільш проросійський політик в такій ситуації дуже швидко виліковується від північно-східної орієнтації. Доведено, що державного чиновника високого рангу націоналістом робить виключно економіка.

«Газпром» в цій війні використовує ціну на газ як зброю. Кожне підвищення ціни — це масований вогневий удар по промисловості, по ЖКГ, по приватних споживачах, по бюджетниках. Ще в першому кварталі поточного року тисяча кубів газу коштувала $264. У четвертому кварталі вона зросте вже до $388.

Ця військова операція з примусу до економічної капітуляції може тривати довго — стільки, скільки буде потрібно для того, щоб Україні нічого не залишилося як здатися. Що Україна може протиставити російській газовій агресії? Переговори? Вони безглузді, оскільки Росія має намір отримати усе, а не якусь частину, і переговори веде тільки для того, щоб донести до України цю просту ідею. Повномасштабні «військові дії» у відповідь в цьому економічному конфлікті Україна вести просто не в змозі — немає потрібних озброєнь, немає достатніх ресурсів, немає міжнародної підтримки.

Можна, звичайно, відразу здатися, але є ще один варіант — партизанська війна. У цій боротьбі не буває дрібниць, не може бути зусиль таких малих, щоб ними можна було нехтувати. Створення територій, вільних від влади «Газпрому», — ось завдання номер один для усіх регіонів України, для кожної сільради, не кажучи вже про міста і райони. Там, де дозволяють природні і кліматичні умови, можна використовувати сонячну і вітрову енергію. У інших випадках — по максимуму використовувати те, що надає природа і власна діяльність. Котельна, яка працює на відходах деревини? Використання торфу як паливо? Брикетована солома? Все згодиться. Треба просто засвоїти, що кожна нова котельна на альтернативних видах палива — це зменшення залежності України від російського газу. Одну котельну в «Газпромі» не помітять, п’ятдесят котельних — проігнорують. П’ятсот котельних — відчують. Далі буде легше, далі країна зітхне вільніше, зниження газового тягаря вивільнить ресурси для удосконалення котельних і подальшого розвитку енергетичної незалежності.

 obozrevatel

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com