ФОРУМ БЕЗ РОСІЯН

На традиційному Ялтинському форумі «YES», який щорічно організовує фонд одного з найбагатших українців — Віктора Пінчука, відразу кинулася в очі відсутність представників Росії. На попередніх семи зустрічах, які організовує зять колишнього президента України Леоніда Кучми, було багато представників російських ділових і політичних кіл. Раніше повідомлялося, що на форум цього року повинні були приїхати серед інших бізнесмен і політик Михайло Прохоров, а також заступник голови Державної думи Олександр Бабаков. Організатори форуму повідомили, що деякі із запрошених не змогли взяти участь, проте відсутність Бабакова стала несподіванкою навіть для організаторів.

Втім, оглядачі і учасники форуму в Ялті висловлювали припущення, що на тлі недавнього погіршення стосунків між Києвом і Москвою, це, можливо, не така вже несподіванка.

У останні місяці український і російський керівники критикують один одного; Україна вимагає перегляду газових угод, за які тепер судять екс-прем’єра Юлію Тимошенко, погрожуючи навіть позовом в міжнародному суді.

При цьому підконтрольні Кремлю телеканали повідомляють, що Київ сам не хоче бути партнером Москви, віддаючи перевагу зоні вільної торгівлі з ЄС замість Митного союзу, в якому домінує Росія. 

Український віце-пре­м’єр Борис Колесников наполягає, що нинішній стан справ в стосунках з Росією — явище тимчасове, але визнає, що в газовому питанні у Москви «немає гнучкої нормальної партнерської позиції».

Україна вважає несправедливою вартість газу, встановлену угодами 2009 року, проте Росія наполягає, що формула ціни для Києва — така ж, як для інших європейських споживачів російського палива.

“Мені здається, що це речі, які відновлюються, багато що в економіці взаємозв’язане, — сказав Колесников в інтерв’ю BBC. — Просто ми не хочемо безкоштовних пряників — ми підписали Харківські угоди [за якими Росія отримує право оренду баз в Севастополі, а Україна — знижку на газ], пішовши на величезні ризики, у тому числі електоральні». «Чому Україна не повинна посилатися на Німеччину в плані ціноутворення, і не тому, що Україні це просто зручно, а тому, що це порівнянні речі. Чому ми не можемо купувати енергоносії в тому об’ємі, який нам потрібний? — продовжує український віце-прем’єр. — З точки зору прагматизму таке ціноутворення неприйнятне не лише для України, але і країн Європейського союзу».

Росія, втім, наполягає, що переглядати угоди 2009 року немає ніяких підстав, і Київ за бажання може звернутися до міжнародних судів, наприклад до Стокгольмського арбітражного. Більшість оглядачів припускають, що якщо Україна і дійде до суду, то лише зазнає чергової поразки.

У Європі теж не хочуть нової газової суперечки взимку, але найближчим часом за допомогою «Північ­ного потоку» російський газ надійде до Європи по дну Балтійського моря в обхід України. До того ж в день початку Ялтинського форуму, де президент Віктор Янукович пропонував пустити ще один газопровід — «Південний потік» — територією України, російський прем’єр Володимир Путін в Сочі підписував угоду про будівництво газопроводу в обхід України. Путін навіть не приховує, що ці дорогі газопроводи будуються у тому числі і для того, щоб виключити спори з транзитними країнами, такими, як Україна і Білорусь. 

 «Українські друзі повинні зрозуміти, що в геостратегічному сенсі ці два нові трубопроводи, які обійдуть її територію, позбавляють її частини впливу», — сказав депутат Європейського парламенту Маріо Давід з Європейської народної партії. Ще однією причиною, за якою росіяни могли «пропустити» Ялту, експерти називають чіткі сигнали від української влади про готовність співпрацювати з Європейським союзом і бажання якнайскоріше підписати угоду про асоціацію з ЄС (частиною якого є зона вільної торгівлі).

Європейський комісар з питань розширення Штефан Фюле провів в Ялті зустрічі з українськими керівниками, пославши їм доки найчіткіший сигнал: про те, що ЄС надзвичайно турбує суд над Юлією Тимошенко.

Фюле сказав, що переговори «були корисними і багатообіцяючими». Втім, європейський чиновник при цьому підкреслив, що «Україна не повинна перетворитися на поле битви європейських і російських інтересів».

***

Створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі в межах угоди про асоціацію України з Європейським Союзом буде вигіднішою для найвпливовіших українських олігархів, ніж приєднання держави до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану.

Таку думку висловив аналітик Центру Східних досліджень Славомір Матушак.

“Головні українські олігархи не є ані мотором, ані гальмом для підписання угоди про DCFTA, оскільки вона практично не зачіпає безпосередньо їхніх інтересів. Її створення також не надає очевидних вигод для ключових експортних галузей України, оскільки європейський ринок порівняно відкритий для українських товарів завдяки участі у СОТ», — вважає експерт. С.Матушак зазначив, що найвпливовіші українські олігархи, серед яких Рінат Ахметов та Дмитро Фірташ, виступають проти приєднання України до Митного союзу, оскільки бояться захоплення їхньої власності росіянами. «Зда­ється, що олігархи дивляться на укладення угоди про DCFTA, у першу чергу, в контексті відносин з Росією — економічна інтеграція з ЄС дозволить їм посилити позиції щодо Москви», — написав експерт.

«Олігархи залежить від добрих відносин з Росією, і жодна з їхніх груп не зацікавлена у виникненні конфліктів…», — додав він.

Аналітик зауважив, що створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом погіршить становище менш впливових олігархів, серед яких він назвав власника Запорізького автомобілебудівного заводу Таріела Васадзе. Крім того, за даними С.Матушака, угода про DCFTA матиме більше негативних, ніж позитивних наслідків для легкої промисловості та сільського господарства України. С.Матушак також зазначив, що жодна з українських олігархічних груп не зацікавлена у запровадженні в Україні європейських норм та стандартів продукції, передбачених положеннями DCFTA. «Створення вільної та чесної конкуренції на українському ринку та надходження закордонних інвестицій буде загрозою їхньому монопольному становищі», — переконаний аналітик.

(За матеріалами УНІАН)