Митний союз починає торгову війну?

За місяць російські контролери перевірили 32 українські підприємства, що спеціалізуються на виробництві продуктів харчування. Хоча в червні українські чиновники оптимістично заявляли про швидке розширення співпраці та збільшення української частки продуктів на російському ринку, в результаті для 28 підприємств були заборонені або обмежені поставки продукції на територію МС. Серед них виявилася навіть найбільша російська компанія, що володіє молокопереробними заводами в Україні. Настільки жорсткого рішення не було вже кілька років.

У 2006 році Росія вперше застосувала санкції до українських виробників, тотально заборонивши їм постачання м’яса і молочної продукції. В ході тривалих і важких переговорів на політичному рівні ситуацію вдалося частково врегулювати: Россільгоспнагляд почав регулярно перевіряти українські підприємства, деякі з них отримали дозвіл відновити поставки в Росію.

У той момент удар можна було назвати нищівним: сотні українських виробників постачали продукцію в Росію та до торгової війни навіть не намагалися підстрахуватися пошуком нових ринків. Частина збанкрутувала, деякі було викуплено великими міжнародними компаніями, більшість все ж переорієнтувалися на поставки на інші ринки — Кавказ, Балкани та країни Балтії, навіть Близький Схід. В результаті з Росією зараз працюють вже не сотні, а десятки українських компаній.

Для тих, хто все ж постачає продукцію в країни СНД, рішення Россільгоспнагляду не було несподіваним. Керівник однієї з великих українських молочних корпорацій вважає, що перший сигнал до нової торгової війни пролунав у середині червня, коли галузеве об’єднання російських молочних підприємств запропонувало уряду обмежити імпорт з України. «Формально причиною було зазначено, що в українській продукції міститься пальмова олія. Але, по-перше, в тій продукції, яка експортується до Росії, її немає — адже Россільгоспнагляд жорстко контролює якість. По-друге, в Росії використання пальмової олії не заборонено, як і в Україні, при виробництві окремих видів продукції — спредів, наприклад. Тільки в нашу країну сировина завозиться без мита, а до сусідів — з митами, що здорожує російську продукцію. По-третє, складні аналізи, що дозволяють виявити наявність пальмової олії, наскільки мені відомо, так ніхто і не проводив. А що стосується якості молока, то в Україні воно принципово не відрізняється від російського», — пояснив бізнесмен. Він переконаний, що російські молочники спробували, закривши свій ринок, вирішити проблему сезонного затоварення.

Є сумніви, що причиною жорсткого рішення стало питання якості продукції. В Україні більш жорсткий контроль за якістю, ніж навіть у Росії. Перевіряють і державні ветеринарні, санітарні служби, причому на різних рівнях. І зарубіжні власники великих підприємств закупили новітнє устаткування і на всіх етапах перевіряють якість. І з третього боку — Россільгоспнагляд.

Нині власники м’ясо-молочних підпри­ємств давно орієнтуються на постачання в ЄС. Звичайно, процедура сертифікації продукції там набагато складніша, але якщо вже ти отримав дозвіл — можеш не побоюватися політичного впливу на бізнес.

Керівник українського Інституту публічної політики Віктор Чумак говорить, що не тільки сільськогосподарський сектор мріє про європейський ринок. «Партнери по СНД то закривають, то відкривають ринки для виробників карамелі, цукру, для продукції металургії, хімічного комплексу. Неможливо довго працювати в умовах, коли економічні механізми тиску може бути в будь-який момент застосовано для досягнення політичних цілей». Представники великого та середнього бізнесу в Україні вважають співробітництво з Росією ризикованим через політичну нестабільність міждержавних відносин. Чумак висловив думку багатьох політологів і бізнесменів: «Торгові бар’єри — це тільки засіб, механізм, який в даному випадку повинен показати офіційному Києву невигідність відмови від вступу у Митний союз. Але подібні заходи не просто дратують, вони дають протилежний результат». На думку експерта, в економічному сенсі в офіційного Києва немає дилеми вибору, орієнтація на торгово-економічне зближення з ЄС залишається пріоритетною.

За матеріалами ЗМІ