Український Путін

Янукович, мабуть, наслідує рецепти свого політичного зразка для наслідування — Путіна, пише у своїй статті в The Washington Post Андерс Аслунд, старший науковий співробітник Peterson Institute for International Economics. Янукович «швидко зосереджує владу у своїх руках, а багатство — серед вузького кола наближених», — стверджує автор.

У жовтні Конституційний суд України відновив конституцію від 1996 року, що надає президентові ширші повноваження в порівнянні з Конституцією 2004 року. «Україна більше не вважається демократією; Freedom Ho­use перевела її в категорію «частково вільних» країн, в рейтингу свободи преси, складеному організацією Reporters Without Borders, Україна — на 131-му місці з 178 країн. А жовтневі вибори в місцеві органи влади покінчили з періодом вільних і справедливих виборів на Україні», — йдеться в статті.

Влада виправдовує свою жорсткість необхідністю провести реформи, зазначає автор. Минулого літа ці заяви викликали деяку довіру: Янукович висунув програму економічних реформ, домовився з МВФ і здійснив перші необхідні заходи: урізав держбюджет і підвищив роздрібні ціни на газ. «Проте наступні «реформи» не підвищили ні конкурентоспроможність України, ні свободу ринку. Замість цього вони принесли вигоду купці бізнесменів, близьких до президента», — вважає автор.

Тепер же великі реформи, обговорені з МВФ, — пенсійна і реформа газового ринку — відкладені. Квоти на експорт зерна збережені, виплати компенсацій за податки застопорилися. «Реформи, наказані МВФ, розвалилися», — вважає автор.

«Найзловісніший аспект правління Януковича — застосування судової системи для репресій політичних супротивників і ЗМІ», — пише автор, нагадуючи про кримінальні справи на Юлію Тимошенко та інших колишніх членів уряду.

Кримінальну справу на Кучму пояснюють по-різному. ЗМІ повідомляють, що йдуть розслідування стосовно інших політиків часів Кучми, зокрема Литвина. «Є також гіпотеза, що олігархи із стану Януковича хочуть захопити телеканали або сталеливарні заводи зятя Кучми», — пише автор. І інша теорія: що Янукович мстить Кучмі за те, що останній не наказав військам стріляти по мирній демонстрації у момент «помаранчевої революції».

«Чи можуть такі зловживання владою довго тривати в сучасній Європі»? — запитує автор. Замість відповіді він вказує на численні акції протесту, а також на те, що популярність партії Януковича знизилася до 14%, а його власний рейтинг — до 17%.

«Мабуть, Янукович не усвідомлює те, що усвідомлює його російський зразок для наслідування : щоб вижити як політик, навіть при легкому авторитаризмі, треба зберегти колосальну популярність», — підсумовує автор.

The Washington Post