Ще одна реформа

Українська влада розпочала підготовку до проведення адміністративно-територіальної реформи. Враховуючи проблеми в економіці та соціальній сфері, такий крок потребує особливо виваженого підходу.

Як свідчить статистика, за останнє десятиліття з карти України зникло 268 населених пунктів. Найгірша ситуація — на Чернігівщині, яка за 50 років взагалі може перетворитися на пустку. Відтік працездатного населення з провінції може призвести не лише до фінансового ослаблення регіонів, а й до інфраструктурної руйнації, про що вже сьогодні свідчить зменшення кількості сільських медичних та освітніх закладів. Окремою спокусою для влади є регіональне «переформатування» залежно від ступеня лояльності регіону до влади.

Імовірно, що вже у найближчому майбутньому на Україну чекає укрупнення районів, яке супроводжуватиметься змінами в інфраструктурі та, найімовірніше, в електоральному розподілі округів. Такі зміни заслуговують на окрему увагу в контексті імовірного повернення до мажоритарної або змішаної мажоритарно-пропорційної системи виборів до парламенту, що відбудуться вже у 2012 році. Наразі Кабінет Міністрів запланував розгляд законопроекту територіальної реформи на грудень 2011 року. При цьому міністр юстиції Олександр Лавринович зазначає, що визначеної концепції територіальної моделі не існує — є лише можливі варіанти. Відтак, важливо, щоб при підготовці «ескізів» реформи влада не вдалася до політичних зловживань, здатних спровокувати протести населення.

Статистичні дослідження Організації Об’єднаних Націй прогнозують у наступні 50 років скорочення населення України до 25 мільйонів порівняно з 52 мільйонами, які населяли Україну на момент проголошення незалежності. Такий безрадісний прогноз було зроблено на основі комп’ютерних розрахунків, базованих на тенденціях народжуваності та смертності. Утім, ця формула не бере до уваги того факту, що 6,6 млн. українців вже емігрували, а 15,3 млн. наших співгромадян висловили бажання зробити це за першої слушної нагоди. Якщо доплюсувати ці цифри до розрахунків ООН, то виходить, що за півстоліття нас залишиться …3,1 мільйона?

Так чи інакше, населення України стрімко скорочується. Процес бере початок з внутрішньої міграції населення з сіл у міста і закінчується еміграцією. З огляду на тяжку економічну ситуацію ця тенденція зрозуміла. Відсутність роботи вдома штовхає українців на ризикований шлях заробітчанин-нелегалів.

На жаль, омріяний безвізовий режим із ЄС може лише прискорити темпи скорочення населення. Народ України навряд чи плекатиме відданість державі, яка ставиться до нього із відвертою зневагою. І допоки влада не почне вживати серйозних заходів для врегулювання економічного та соціального дисбалансу, майбутнє України як держави та українців як народу залишатиметься непевним.

Фонд «Спочатку Люди»