Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Синиця в руці чи журавель в небі?

Прем’єр-міністр РФ Володимир Путін заявив, що Росія вітала б переговори щодо приєднання України до так званого Митного союзу. Але Путін продовжив свою думку. Мовляв, якщо Україна, яка зараз веде переговори про створення з Євросоюзом зони вільної торгівлі, обере ЄС, то Росія буде вимушена почати вибудовувати з Україною кордон. Пан прем’єр-міністр пояснив це тим, що рівень митного захисту, який Україна вимовила собі, вступаючи до СОТ, більш як удвічі нижчий, ніж єдиний митний тариф у РФ. За логікою російського прем’єра, якщо Україна створить зону вільної торгівлі з Євросоюзом і вимушена буде поступитися щодо багатьох позицій, чутливих для української економіки, то вона (Україна) розраховуватиме на те, що ці товари підуть на російський ринок. Але, за словами Путіна, він не «зможе цього дозволити собі зробити».

Кому саме адресовано цей пасаж про ймовірне закриття кордонів? Українській владі чи українському суспільству? Чи, може, російському? І нарешті, яких українських чи європейських товарів так злякався російський прем’єр, щоб ставити кордон?

Ігор Бураківський, директор Інститут економічних досліджень та політичних консультацій: «Вважаю, заява пана Путіна є інструментом політичного тиску на Україну. Якщо ми згадаємо, як відбувалося приєднання України до Світової організації торгівлі, та події, пов’язані зі співробітництвом України з НАТО, то Росія завжди вступала з якимись критичними заявами. Це є частиною політики Росії, що спрямована на політичний і економічний контроль на теренах колишнього Радянського Союзу.

Сама ідея створення єдиного економічного простору була продиктована спротивом з боку Росії швидкому вступові України в СОТ, а отже, більшій її незалежності в проведенні торгівельної політики. Зараз це триває.

Вільна торгівля України з ЄС та чинна угода про вільну торгівлю між Україною та Росією не суперечать одна одній.

Заяву Путіна можна взяти до відома, але в України є власні економічні інтереси. І ЗВТ з Європейським Союзом — в інтересах України. Виконання цієї угоди потребуватиме цілої низки регуляторних змін в Україні.

Що стосується нібито нашестя європейських товарів, про які казав Путін, то кожна країна намагається захищати свого виробника. Але я не впевнений, що в результаті підписання угоди про вільну торгівлю відбудеться така катастрофічна переорієнтація наших товарів на ринок Росії. У цьому сенсі ця заява — свідчення того, що в Росії не прораховували наслідків створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Немає у РФ і серйозних розрахунків ефективності того ж Митного союзу.

Росіянам потрібно переводити дискусії з політичної площини («ви або там, або тут») у площину економічних розрахунків.

Але такі заяви — сигнал для України. Щоб захищати власні економічні інтереси, окрім декларацій про це, треба робити розрахунки, моделювати сценарії, вести дискусії з ЄС та Росією.

Росія зацікавлена в українських продуктах харчування. Але будемо ми в ЗВТ чи не будемо — це не заважатиме Росії захищати свій внутрішній ринок. Ще задовго до того, як ми почали говорити з ЄС про ЗВТ, маючи режим вільної торгівлі з РФ, з боку Росії вносилися певні обмеження на експорт української сільськогосподарської продукції, діяли квоти на імпорт українського металу.

Україна теж проводила антидемпінгові розслідування щодо російських товарів та порушення правил добросовісної конкуренції. Тому питання захисту національних інтересів були актуальні завжди, незалежно від спільних інтеграційних проектів».

Валерій Димов, директор центру суспільно-політичних технологій «Форум«: «Заява Путіна є політичною та емоційно зрозумілою. Подумайте самі, сидить він на прес-конференції у Мінську, у столиці країни, яка доволі успішно диверсифікує постачання нафти, працюючи з Венесуелою та Азербайджаном, перетравлює новину про те, що розпіарений на весь світ Південний потік накрився мідним тазом, пригадує інші дрібні провали російської політики на зовнішньоекономічному напрямку. І хочеться йому щось сказати про Україну. А що б такого сказати, думає Путін... Що там у Києві? О, ведуть переговори щодо зони вільної торгівлі із ЄС.

Треба полякати українських виробників, тим, що закриємо кордони.

Закриємо, щоб не пускати в Росію дешеві європейські товари. І це при тому, що в переважній більшості російських супермаркетів асортимент на 70% — це імпортні товари. При тому, що Росія сама втрачає контроль над виробництвом сільськогосподарської продукції. При тому, що попередні торгівельні війни себе не виправдали. Ось заборонили свого часу імпорт молдовського та грузинського вина, нібито російські виробники здатні виготовити вино за якістю та ціною зіставне з молдавським...

Російський прем’єр лякає нас кордоном, дарма що росіяни через неврожай стояли на порозі продовольчої кризи. Напевно, це єдине, що йому залишилося. А українцям у разі реалізації обіцянки Путіна залишиться спостерігати не лише «братнє» ставлення російських митників, а й те, як закривається вікно держави, яка колись вважалася братерською».

Віктор Небоженко, директор соціологічного центру «Український Барометр»: «Розгорнулася боротьба між Медведєвим і Путіним за так званий «український ресурс». Приниження України завжди була джерелом самоповаги Кремля. Президент Медвєдєв писав зневажливі листи Ющенку, підвищуючи свій рейтинг серед шовіністів Росії...

Це такі хитрі ігри, над якими сміялися експерти провідних країн.

Тепер іде підготовка до виборів президента Росії. Триває боротьба за те, у чиїх руках залишиться таке електоральне піар-джерело, як ненависть до України: президента чи прем’єра РФ. Думаю, Путін такими сумбурними заявами хоче відібрати в Медвєдєва антиукраїнську карту. У цій заяві нема нічого серйозного, окрім підготовки до президентських виборів. Така заява нікому не цікава. Якби Путін сказав, що завтра ми заарештуємо керівництво Газпрому та РУЕ, бо 60% російсько-українського товарообігу припадало на злочинні угоди щодо енергоносіїв і ми переходимо на нові відносини, — це могло якось збудити олігархів та суспільство. А все решта спокійно регулюється численними взаємними угодами. Не будемо шукати небезпеки в цих заявах».

Гжегож Громадський, польський експерт: «Заява прем’єр-міністра Російської Федерації Володимира Путіна про шкоду для України від створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом може свідчити про бажання росіян заблокувати підписання договору. Або принаймні відкласти підписання цього договору.

Українські власті деклараціями про можливість інтегруватися або з Євросоюзом, або з Росією прагнуть більше «виторгувати» в європейських партнерів, ніж насправді думають про вступ у Митний союз з РФ, Білоруссю та Казахстаном.

Насправді нинішня еліта взагалі нічого не хоче підписувати, але якщо підписувати, то, напевне, все-таки з Євросоюзом, бо тут більше шансів на економічний розвиток, ніж у інтеграції з Росією».

УНІАН

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com