Симптоми раку крові

Зазвичай, першим симптомом лімфоми є значне збільшення розмірів лімфатичних вузлів на шиї, в пахвових западинах або в паху. Слід зазначити, що лімфаденопатія є часто реактивною при вірусних та бактеріальних інфекціях. При цьому, на відміну від інфекційних захворювань, збільшені лімфатичні вузли при онкогематологічних захворюваннях безболісні, їхні розміри не зменшуються з часом і при лікуванні антибіотиками. Звертати увагу на збільшені лімфатичні вузли необхідно, якщо ці зміни зберігаються після простудного захворювання або ж збільшилися без видимої причини. При такій ситуації необхідно звернутися до лікаря, який призначить біопсію лімфатичного вузла з наступним гістологічним дослідженням, яке відповість на питання, чи є цей лімфатичний вузол реактивним (зміни в ньому виникли, як реакція на запальний процес) або ж злоякісним. При ураженні лімфатичних вузлів грудної порожнини симптомами захворювання може бути кашель, задишка, біль у грудній клітці, при значному збільшенні лімфатичних вузлів черевної порожнини, збільшення селезінки і печінки пацієнти відзначають дискомфорт, біль у животі, а також збільшення живота.

Одним із симптомів, який може насторожити — це болі в кістках переважно в осіб похилого віку. Даний симптом характерний для множинної мієломи — захворювання, при якому уражаються кістки скелета і на занедбаній стадії можуть виникати переломи. Дуже часто такі пацієнти починають своє лікування у невропатологів, мануальних терапевтів, а до онколога приходять уже в занедбаній стадії з наявністю переломів. Необхідно пам`ятати, що перед виконанням комплексу лікування, що включає стимулюючі процедури, які мають високий ризик травматизації необхідно виконати як мінімум загальний аналіз крові. Наявність в аналізі крові анемії, прискореного ШОЕ дозволить запідозрити у пацієнта множинну мієлому.

Дуже часто симптоми онкогематологічного захворювання — неспецифічні, тобто не є унікальними і можуть зустрічатися при низці інших захворювань. Серед таких симптомів необхідно відзначити виражену слаб­кість, стомлюваність, пітли­вість, переважно в нічний час. Настороженість щодо імовірних симптомів захворювання повинна бути як у пацієнта, так і у лікаря загальнолікувальної мережі.